справа № 208/6242/17
№ провадження 2/208/965/18
Іменем України
23 серпня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Тур І.В., представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» Громиш Сергія Володимировича, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1 Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У своєму позові позивач зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та відповідачем ОСОБА_4 07 листопада 2007 року був укладений кредитний договір № 996, згідно якого отримала в кредит кошти у розмірі 2 020 000 грн. У порушенні норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 жовтня 31 жовтня 2017 року має заборгованість у розмірі 1 893 147, 39 грн. - заборгованість за кредитом; 280 010,39 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 166 542,91 грн. - нараховані відсотки.
Тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість у розмірі 1 893 147, 39 грн. - заборгованість за кредитом; 280 010,39 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 166 542,91 грн. - нараховані відсотки та стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» Громиш Сергій Володимирович підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та посилався на обставини викладені в позовній заяві. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість у розмірі 1 893 147, 39 грн. - заборгованість за кредитом; 280 010,39 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 166 542,91 грн. - нараховані відсотки та стягнути судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилався на обставини викладені у відзиві на позов. Зазначив суду, що представником позивач не наданий розрахунок нарахування відсотків у розмірі 280010,39 грн., а також просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволені позову.
2. Заяви, клопотання учасників справи
20 лютого 2018 року відповідачем наданий відзив на позов.
3.Процесуальні дії суду
02 січня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
В судовому засіданні встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «КредоБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», та відповідачем ОСОБА_4 07 листопада 2007 року був укладений кредитний договір № 996, згідно якого відповідач отримала в кредит кошти у розмірі 2 020 000,00 грн. на термін до 06 листопада 2014 року (а.с.6-7).
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 жовтня 2017 року має заборгованість у розмірі 1 893 147,39 грн. заборгованість за кредитом; 280 010,39 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, нараховані відсотки згідно кредитного договору з моменту переступники по дату виготовлення розрахунку в розмірі 2 166 542,92 грн. (а.с.13-15).
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та предметом позову є заборгованість за кредитним договором.
Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
5. Оцінка суду
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Що стосується посилання відповідача на пропущений строк позовної даності суд виходить з наступного.
Згідно до матеріалів справи вбачається, що сторони визначили строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитом та процентами за користування ним, кінцевий строк повернення кредиту до 06 листопада 2014 року, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 та 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Проте у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду із позовом 09 листопада 2017 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, при тому, що строк дії договору визначено до 06 листопада 2014 року.
Таким чином, пред'явивши вимогу до боржника про погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування позивач звернулося до суду із зазначеним позовом як до боржника, з пропуском цього строку 09 листопада 2017 року, а тому відповідно до вимог статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, а тому позовні вимоги позивач не підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, а також те, що в задоволені позову відмовлено, вимоги позивача про стягнення судового збору не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 16, 254, 256, 261, 267, 509, 526, 551, 599, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» адреса: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 36799749.
Відповідач: ОСОБА_4, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Суддя Похваліта С. М.