справа №1340/5619/18
18 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (місцезнаходження: 82600, Львівська область, м.Сколе, вул.Чайківського, 6), в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. №50428443 від 31.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 127,00грн.;
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. №50428443 від 31.10.2018 про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00грн.;
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57577277 від 02.11.2018 з виконання постанови №50428443 від 30.05.2016 про стягнення штрафу в сумі 170,00грн.;
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57577203 від 02.11.2018 з виконання постанови №50428443 від 11.08.2016 про стягнення штрафу в сумі 340,00грн.;
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57577136 від 02.11.2018 з виконання постанови №50428443 від 31.10.2018 про стягнення виконавчого збору в сумі 127,00грн.;
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шулопати І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57577026 від 02.11.2018 з виконання постанови №50428443 від 31.10.2018 про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанов про стягнення штрафу в межах основного виконавчого провадження, державним виконавцем порушено тримісячний строк, який застосовується при пред'явленні виконавчих документів, стягувачем у яких є державний орган. Також зазначив, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, винесені відповідачем, є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки рішення суду фактично не виконане, а виконавцем не вживалися заходи щодо примусового виконання судового рішення.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив обґрунтований тим, що боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 рішення суду не виконав. З огляду на те, що рішення суду без участі боржника виконати неможливо, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відтак відкрито виконавче провадження про виконання постанов державного виконавця про стягнення штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Позивач у судове засіданні нез'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений із урахуванням вимог ст.268 КАС України.
Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений із урахуванням вимог ст.268 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Сколівського районного суду Львівської області, ухваленого 19.06.2015 року у цивільній справі № 2-128/11, провадження № 2/453/5/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, з участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСББ «Чайка-Сколе» та Сколівської міської ради Львівської області про усунення перешкод у користуванні горищем, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема зобов'язано ОСОБА_1 усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні ним горищем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом приведення зазначеного горища у попередній стан з відновленням до нього доступу. Вказане рішення суду, після його апеляційного перегляду, 12.02.2016 року набрало законної сили і на підставі заяви ОСОБА_3 18.02.2016 року видано виконавчий лист, рішення у частині зобов'язання усунути перешкоди у користуванні горищем шляхом приведення зазначеного горища у попередній стан з відновленням до нього доступу звернуто до примусового виконання.
На виконання цього судового рішення видано виконавчий лист №2-128/11 від 18.02.2016, за яким Сколівським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження №50428443 згідно з постановою від 10.03.2016.
30.05.2016 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанову ВП №50428443 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на суму 127,0грн. за невиконання судового рішення у наданий термін.
11.08.2016 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанову ВП №50428443 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на суму 340,0грн. за невиконання судового рішення у наданий термін.
28.03.2018 викликом №2277 державний виконавець викликав ОСОБА_1 і зобов'язав його надати відповідні документи щодо виконання судового рішення за виконавчим листом від 18.02.2018 №2-128/11. Про вказаний виклик ОСОБА_1 було відомо, що підтверджується наявним у матеріалах справи поясненням ОСОБА_1
05.04.2018, 05.05.2018, 06.09.2018 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області складено Акти державного виконавця, якими зафіксовано факт невиконання ОСОБА_1 зазначеного вище судового рішення.
06.09.2018 відповідачем на адресу Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області скеровано повідомлення №09-3/6876 з проханням розглянути питання щодо порушення кримінальної справи за невиконання вимог державного виконавця та рішення суду боржником ОСОБА_1
31.10.2018 держаним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
02.11.2018 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП №57577277 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50428443 від 11.08.2016 про стягнення штрафу.
02.11.2018 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанову ВП №57577277 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50428443 від 30.05.2016 про стягнення штрафу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) до рішень, які підлягають примусовому виконання віднесено постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Статтею 63 цього ж Закону визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Аналогічного змісту нормою ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, що був чинним на день відкриття виконавчого провадження та винесення постанов про накладення штрафу від 30.05.2016 та від 11.08.2016, було урегульовано такі ж відносини.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, тобто у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до ст.40 Закону України №1404-VIII, державний виконавець, зокрема, виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом та проводить інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 5 цієї ж статті визначено випадки, коли виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені, зокрема, ст.63 цього ж Закону.
Відповідно до ст.42 Закону України № 1404-VIII витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються, зокрема, зі стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 рішення суду у визначений строк не виконано. Зазначене сторонами не заперечується.
З урахуванням того, що рішення суду не було виконане ОСОБА_1, державним виконавцем в межах виконавчого провадження №50428443 було винесено постанову про накладення штрафу від 30.05.2016 та від 11.08.2016 з урахуванням вимог ст.89 Закону України №606-XIV, чинного на час існування правових відносин між боржником та державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні.
Як видно з матеріалів справи, 02.11.2018 державним виконавцем Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанови у виконавчому провадженні №57577277 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50428443 від 30.05.2016 про стягнення штрафу в сумі 127,0грн. та про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50428443 від 11.08.2016 про стягнення штрафу в сумі 340,0грн.
Щодо покликання позивача у позовній заяві на пропуск відповідачем тримісячного строку пред'явлення зазначених вище постанов про накладення штрафу від 30.05.2016 та від 11.08.2016 до виконання, то суд зазначає, що відповідно до ст.40 Закону України №1404-VIII винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за постановою про накладення штрафу за невиконання, зокрема, судового рішення відбувається в порядку проведення інших необхідних дій у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесено 31.10.2018, то винесення оскаржуваних постанов від 02.11.2018 здійснено у межах строку, встановленого ст.12 Закону України №1404-VIII.
Як видно зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 вважає, що невиконання ним судового рішення пов'язано із тим, що на наявну у власності боржника квартиру ним уже виготовлено відповідну технічну документацію та правовстановлюючі документи, у котрих горище відсутнє. Відтак, зазначені причини невиконання судового рішення вважає такими, що обумовлюють відсутність у відповідача права на винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Суд не погоджується з такими аргументами позивача з огляду на те, що закон не ставить у залежність стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від поважності причин невиконання боржником, зокрема, судового рішення. Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених ст.63 Закону України №1404-VIII заходів примусового виконання рішення. Докази на підтвердження цього є у матеріалах справи (акти державного виконавця, виклик державного виконавця, повідомлення в порядку ст.18, ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»).
Покликання позивача, як на підставу позовних вимог, на те, що державний виконавець звертався до Сколівського районного суду Львівської області із заявою про роз'яснення судового рішення та встановлення порядку і способу виконання судового рішення, то суд зауважує, що таке додатково свідчить про те, державний виконавець вчиняв дії, спрямовані на виконання судового рішення.
З урахуванням того, що, як встановлено судом, державним виконавцем було вжито всіх, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, та вчинено всі дії спрямовані на фактичне виконання судового рішення, суд дійшов висновку про правомірність винесення постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 та витрат виконавчого провадження.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставним та необгрунтованим, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -
відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення із урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Лунь З.І.