Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 грудня 2018 р. № 520/10348/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки при призначенні пенсії у 2018 році ОСОБА_1; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки (5377,90 грн.), починаючи з 01.08.2018.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 21.11.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача 07.12.2018 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова з 01.08.2018.
Довідкою №225 від 20.07.2018 підтверджується, що з 22.11.2005 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ. Після призначення вказаного виду пенсії позивач продовжував працювати та сплачував внески.
Атестатом від 23.07.2018 №1031 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджено, що 31.07.2018 позивача було знято з обліку та припинено виплату пенсію, як військовослужбовцю. Причина - перехід на пенсію за іншим законом.
В травні 2018 року пенсійного страхування призначення пенсії за віком позивачу виповнилося 60 років, тобто він досяг загального віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та в серпні 2018 року звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком.
Рішенням відповідача №203040001659 від 23.08.2018 підтверджено, що позивачу призначено пенсію за віком з 01.08.2018.
Після отримання позивачем пенсії, він звернувся до відповідача щодо роз'яснення стосовно того, як саме розрахована його пенсія та отримав розрахунок заробітної плати з підсистеми ІКІС ПФУ.
Згідно вказаного розрахунку, позивач дізнався, що під час обчислення його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн. заміси, показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки, у розмірі 5377,90 грн.
07.09.2018, отримавши рішення відповідача №203040001659 від 23.08.2018 та розрахунку заробітної плати з підсистеми ІКІС ПФУ позивач дізнався, що його було переведено на пенсію за віком з застосуванням невірного показника середньої заробітної плати.
Суд зазначає, що правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1092 №2262-ХІІ.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за ним Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між ними видами пенсії.
Переведення з військової пенсії призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб" на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вищезазначеними Законами не передбачене та не врегульоване.
Суд зазначає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії ви пізнається за відповідної формулою, яка передбачена частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) Та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
1 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, було доповнено розділ XV Закону №1058-ІV пунктом 4-3.
Пунктом 4-3 розділу XV Закону №1058 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, а саме 3764,40 гривень із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший саме в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В такому випадку показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії дійсно має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, позивач пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оформлював вперше. До 01.08.2018 його пенсія розраховувалася згідно іншого закону, яким передбачено інші підстави, порядок та формула обпилення пенсії. Таким чином, положення ч. 3 ст. 45 Закону України №1058-ІV в даному випадку не застосовується.
Щодо п. 4.3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то він застосовується виключно до пенсій, що призначені саме відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що напряму і зазначено у вказаному пункті.
Як висновок, у випадку із зайвою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом. Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, вказаним законом при розрахунку пенсії взагалі не передбачено такий елемент формули, як показник із середньої заробітної плати (доходу) із Україні, з якої сплачено страхові внески. Пенсія військовослужбовців розраховується, як відсоток від грошового забезпечення військовослужбовця (ст. 13 ЗУ №2262-ХІІ).
За призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше. Крім того, після звільнення зі служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно даних з офіційного сайту Пенсійного фонду України, судом встановлено, що середня заробітна плата складає: у 2016 році 4482,35 грн., у 2017 році 6273,45 грн. Отже, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4482,35+6273,45) / 2) у розмірі 5337,90 грн.
В постанові від 09.06.2015 по справі №21-550а14 Верховний Суд України зазначає: «Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування частини третьої статті 45 Закону №1058- IV. Зокрема, у справі №21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, він дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом №2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.».
В подальшому, зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №520/6761/17, від 22.05.2018 по справі №520/6354/17, від 26.06.2018 по справі №367/1830/17.
У постанові від 26.06.2018 по справі №367/1830/17 Верховний Суд зазначає: «Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що аналіз зазначених норм права свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом. Аналогічна правова позиція викладена із постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа №21-612а14). Так, ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше.».
Отже, при обчисленні пенсії позивача відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, в порядку частини другої статті 40 Закону №I058-IV.».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладенні в постановах Верховного Суду.
Також, пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, ЄДРПОУ 22682655) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки при призначенні пенсії у 2018 році ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки (5377,90 грн.), починаючи з 01.08.2018.
Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов