ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2018Справа № 910/13183/18
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про відшкодування шкоди 50 000,00 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з?явився
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 порушено провадження у справі № 910/13183/18, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено підготовче засідання на 05.11.2018.
02.11.2018 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.
В підготовче судове засіданні 05.11.2018 представник позивача з?явився, підтримав по своє клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.
В підготовче судове засідання 05.11.2018 представник відповідача не з?явився.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача про витребування у Слідчого відділу Городоцького відділу поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області матеріалів кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвалою суду від 05.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 30.11.18 .
В судове засідання 30.11.2018 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.11.2018 винесено рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
03.04.2015 між позивачем як страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛВ ЛІМІТЕД», як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №88а5а, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання компенувати пошкодження або знищення автомобіля марки «Daf» д.р.н. НОМЕР_1.
05.10.2015 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «DAF», д/н НОМЕР_1, який належить ТОВ "АГРО ЛВ ЛІМІТЕД" , та «ЗАЗ», д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" згідно полісу ОСЦПВ № АІ/7460475. В результаті ДТП було пошкоджено застрахований у Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", транспортний засіб «DAF», д/н НОМЕР_1, який належить ТОВ "АГРО ЛВ ЛІМІТЕД" на праві приватної власності
Відповідно до страхового акту № 1.004.15.00688А/Е5К026709 від 24.12.2015 позивачем було прийнято рішення про виплату страхувальнику відшкодування в розмірі 104469,10 грн.
Відповідно до інформаційної відомості про учасників ДТП, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1.
Цивільно -правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 на моменту дорожньо-транспортної пригоди застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
11.09.2018 позивачем на адресу відповідача надіслано заяву про страхове відшкодування, відповідно до якої позивач просив, виплатити страхове відшкодування Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АХА Страхування» у розмірі 104 469,10 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, оскільки позивачем пропущено строки на звернення з заявою про страхове відшкодування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
Проте право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Згідно з положеннями ст. 37 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Як вбачається із матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода сталася 05.10.2015, проте заява про виплату страхового відшкодування надіслана на адресу відповідача 11.09.2018, оскільки станом на день звернення до суду страхове відшкодування сплачене не було позивачем подано позовну заяву до суду в зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань
Як вбачається із вище зазначеного визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
В постанові № 910/7449/17 від 05.06.2018 Великою Палатою Верховного Суду з метою однакового застосування норм права здійснено висновок, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про його виплату не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою та підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування в зв'язку із пропущенням строків звернення позивача є безпідставним.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
В задоволенні позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 05.12.2018.
Суддя В.І. Мельник