Дата документу 11.12.2018 Справа № 310/2258/18
11 грудня 2018 року
м. Запоріжжя
Єдиний унікальний №310/2258/18
Провадження №22-ц/807/206/18
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кримської О.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дашковської А.В., Бєлки В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року в складі судді Полянчука Б.І. про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У квітні 2018 року ОСОБА_2звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
15 червня 2018 року ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради та іншим органам реєстрації місця проживання здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 рокузаяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено виконавчому комітету Бердянської міської ради реєструвати будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також не зазначення судом яким чином невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом при винесенні ухвали про забезпечення позову виконано всі вимоги цивільного-процесуального законодавства щодо забезпечення позову, обґрунтовано та об'єктивно вирішено заяву позивача.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Запорізької області від 25.09.2018 року справу передано у провадження судді Бєлки В.Ю..
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область, з місцезнаходженням у місті Запоріжжя.
Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначену цивільну справу було передано до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Запорізького апеляційного суду від 12.10.2018 року справу передано у провадження судді-доповідача Кримської О.М. та визначено склад колегії: головуючий суддя - Кримська О.М., судді: Бєлка В.Ю., Дашковська А.В..
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явилися, повідомлені про місце та час розгляду справи згідно до вимог ст..ст.128,130 ЦПК України ( а.с.106;111;112).
ОСОБА_1 приймає участь в судовому засіданні через свого представника.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач може без згоди власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зареєструвати свою новонароджену дитину, оскільки сама зареєстрована за цією адресою.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що предметом позову євизнання відповідачки ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що квартира АДРЕСА_1 Запорізької області належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.7).
Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу,за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових насідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власнику майна належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).
Судом першої інстанції не з'ясовано, та з матеріалів справи не вбачається, чи забезпечення позову в обраний заявником спосіб є своєчасним, чи дійсно забезпечення позову у визначений спосіб гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у порушення вимог ст. 260 ЦПК України відсутнє наведення відповідного обґрунтування щодо співмірності вжитих заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник із заявленими вимогами, чи не порушує обраний заявником вид забезпечення позову права інших осіб.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням питання щодо вжиття заходів забезпечення позову для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий О.М. Кримська
Судді: А.В. Дашковська
В.Ю. Бєлка