Дата документу 11.12.2018 Справа № 313/293/17
11 грудня 2018 року
м. Запоріжжя
Єдиний унікальний № 313/293/17
Провадження №22-ц/807/868/18
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач),
суддів Бєлки В.Ю., Дашковської А.В.,
за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року в складі судді Калабухової О.А. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення позики,
В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення позики, в обґрунтування якого зазначав наступне.
У листопаді 2014 року відповідач звернувся до позивача з проханням надати йому у борг насіння врожаю соняшника у кількості 22 тонни 800 кг, сорністю 6,4%, вологість - норма, що на день складання письмової розписки еквівалентно сумі 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США, який був необхідний відповідачеві для власних потреб. У зв'язку з гарними приятельськими та діловими стосунками, ОСОБА_2 погодився допомогти та надати у борг ОСОБА_1 насіння врожаю соняшника у кількості 22 т 800 кг, сорністю 6,4%, вологість - норма в строк на один місяць до 15 жовтня 2014 року.
12 вересня 2014 року відповідач отримав від позивача у борг насіння врожаю соняшника у кількості 22 т 800 кг, сорністю 6,4%, вологість - норма, що еквівалентно сумі 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США із зазначенням строку повернення до 15 жовтня 2014 року, про що видав відповідну власноручно написану письмову розписку.
Загальну вартість насіння соняшника, що є предметом позики сторони визначили у іноземній валюті, у розмірі 5 500,00 грн., що із розрахунку складає 4,146 доларів США за 1 кг.
25 листопада 2016 року відповідач частково повернув позивачу позику, у кількості 1 000,00 доларів США, що згідно умов письмової розписки дорівнює 4 тонни 146 кг. (22 тонни 800 кг / 5500,00 доларів США = 4,146 доларів США за 1 кг. 4,146 грн. * 1000 доларів США часткового погашення боргу = 4 тонни 146 кг.). В даному випадку залишок неповернутої позики складає 18 тонн 654 кг (22 тонни 800 кг - 4 тонни 146 кг = 18 тонн 654 кг.). Про часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 1000 доларів США позивачем було складено та надано відповідачеві відповідну письмову розписку від 25.11.2017 року.
Відповідач за вказаною письмовою розпискою у визначений строк насіння соняшника у повному обсязі не повернув. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до останнього з вимогою про повернення вищевказаного врожаю насіння соняшника, у кількості 18 т 654 кг або сплати його вартості, що виявилось безрезультатним, у зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи викладене, посилаючись на ст..ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з договором позики від 12.09.2014 року насіння соняшника у кількості 18 тон 654 кг, сорність 6,4%, вологість - норма, вартість якого на день звернення до суду складає 121 617, 45 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 12.09.2014 року насіння соняшника у кількості 18 т 654 кг, сорність 6,4%, вологість - норма, вартість якого на день звернення до суду складає 121 617,45 (сто двадцять одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 45 коп.) гривень.
Судові витрати в розмірі 1216,17 грн. покладено на відповідача.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, всупереч вимогам ст. 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), перед відкриттям провадження в справі не здійснив перевірку щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача. Такі запити робились судом лише 11 травня 2017 року та 02 червня 2017 року після відкриття провадження в справі та призначення справи до розгляду, а інформація адресно-довідкового підрозділу УДМС України надана лише 24.05.2017 року. Відповідно до наданої інформації, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знято з реєстрації у 2015 року. Однак, суд викликав відповідача та направляв копії ухвали про відкриття провадження, рішення суду за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про неналежне повідомлення про час та місце судового засідання. Крім того, суд після отримання інформації від 24.05.2017 року про відсутність відповідача за вказаною в позові адресою не встановив місцезнаходження відповідача. Зазначає, що з 03.12.2015 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де він проходив військову службу. На теперішній час проходить службу у в/ч НОМЕР_1 НГУ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де зареєстрований з 07.09.2017 року по теперішній час.
Від ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Зазначає, що ЦПК України встановлює правила визначення підсудності у випадках, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме. Так, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, то суд вирішує питання про відкриття провадження у справі, при чому подальший виклик такої особи у справі здійснюється через оголошення у пресі. Твердження апелянта стосовно вибуття ним у 2015 році з місця проживання та зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в повній мірі спростовується наявною в матеріалах справи письмовою розпискою від 25 листопада 2016 року, з якої вбачається, що відповідач у 2016 році перебував на території смт. Веселеве. Зазначає, що звертаючись до суду, він керувався загальним принципом останнього відомого місця проживання відповідача. Крім того, враховуючи наявну в матеріалах справи довідку підтвердження місця реєстрації відповідача, вбачається відсутність інформації щодо місця реєстрації відповідача після зняття його з реєстрації у 2015 році (а.с. 84-85).
Позивач та відповідач до суду апеляційної інстанції не з'явилися, повідомлені про місце та час розгляду справи згідно до вимог ст..ст.128,130 ЦПК України ( а.с. 82;83).
Відповідач приймає участь в судовому засіданні через своїх уповноважених представників.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до положень ч.1 ст.109 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п.4 ч.3 ст. 121 цього Кодексу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач у судове засідання не з'явився, проте, був повідомлений про час та дату проведення судового засідання належним чином.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.
Позивач ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 , зазначив наступне місце проживання відповідача: АДРЕСА_4 .
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції перед відкриттям провадження в справі не звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з метою встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 06.03.2017 року відкрито провадження в справі.
Суд першої інстанції направляв ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду в судові засідання, призначені на 20.04.2017 року та 04.05.2017 року, за адресою: АДРЕСА_4 .
Поштові конверти з вищезазначеними судовими повістками повернулись до суду не врученими (а.с. 14, 18, 19).
11 травня 2017 року суд першої інстанції надіслав запит № 293 до УДМС України у Запорізькій області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку УДМС України в Запорізькій області про ОСОБА_1 (а.с. 24).
02 червня 2017 року до суду першої інстанції надійшла відповідь від УДМС України у Запорізькій області на вищезазначений запит, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2015 році знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).
Отже, суд першої інстанції надсилав судові повістки відповідачу на адресу, за якою він не був зареєстрований.
Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, отримавши інформацію про останнє зареєстроване місце проживання відповідача, не здійснював виклик ОСОБА_1 через оголошення у пресі відповідно до вимог ч. 9 ст. 74, ч. 3 ст. 122 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про належне повідомлення відповідача про місце та час судового розгляду справи є помилковим.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Розгляд справ за відсутності осіб, що беруть участь у справі та не повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, оскільки позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що справу розглянуто з порушенням правил підсудності. Відповідач в суді першої інстанції не міг заявити про непідсудність справи, оскільки справа розглянута судом без повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
З матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення рішення суду відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 , виданого Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с. 48-51).
Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На час розгляду цієї справи апеляційним судом, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 , виданого Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області. Зареєстрований з 07.09.2017 року (а.с. 50).
Крім того, представником відповідача в судовому засіданні надано оригінал довідки № 23/1303 від 20.11.2018 року, виданої першим заступником командира військової частини 3035-начальником штабу ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно з 15.05.2015 по 14.09.2016 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України (м. Маріуполь), з 15.09.2016 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України (м. Слов'янськ).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням правил підсудності та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача (ч. 1 ст. 27 ЦПК України) до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року скасувати та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий О.М. Кримська
Судді: А.В. Дашковська
В.Ю. Бєлка