Житомирський апеляційний суд
Справа №294/1222/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
11 грудня 2018 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів : ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 21.05.2018 року, яким
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Турчинівка Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, освіта 9 класів, розлученого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 11.11.2009 року Чуднівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.190, 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2010 року вирок від 11.11.2009 року змінений: виключена вказівка про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 31.08.2012 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 24 дні.
- 02.02.2018 року Баранівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених, у ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч.1 ст.115 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч.4 ст.187 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ухвалено призначити ОСОБА_7 остаточне покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення невідбутого менш суворого покарання за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 02.02.2018 року більш суворим ухвалено остаточно визначено ОСОБА_7 покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Строк відбуття ОСОБА_7 покарання ухвалено рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст.5, ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 29.08.2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 залишено без змін.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 62929 грн. 81 коп., пов'язані із залученням експертів для проведення дактилоскопічних, імунологічних, молекулярно-генетичних експертиз.
Речові докази: металевий предмет, сковорідку, джинсові штани, кепку, фрагмент мотузки, куртку синю, штани зелені камуфльовані, футболку, мобільний телефон «Нокіа» із зарядним пристроєм, що зберігаються в суді - ухвалено знищити.
Речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області: ковдра, покривало, брюки чорного кольору, труси сірого кольору, простирадло сірого кольору, куртка чорного кольору, недопалки цигарок, упаковка з-під вологих серветок, дві виделки, дві ложки, сліди рук, зіскоб зі стіни з плямами бурого кольору, 2 змиви речовини бурого кольору, 2 скляні та одна полімерна пляшка, 2 вирізи тканини з плямами бурого кольору, спортивні штани, джинсові штани, теніска, гумові калоші, зіскоб речовини бурого кольору, майка, кросівки, джинсові штани, скляна пляшка, дерев'яна палиця, жіночий халат з візерунками, рулон туалетного паперу, сліди пальців рук з чашки, змив з ручки вхідних дверей до будинку, шматок туалетного паперу, дві носові хустинки, змиви речовини бурого кольору, окуляри, книгу, 2 гаманці чорного кольору, пластикову пляшку, ніж, чоловіча куртка чорного кольору, зрізи нігтьових пластин, змиви з поверхні долоней, зразки волосся, жіночий халат, резиновий тапок, фартух, запальничка, картка «Приватбанку», мотузка, гаманець чорного кольору, кусачки для нігтів, іконка, візитні картки, гумові капці чорного кольору, шкарпетки темно-сірого кольору - ухвалено знищити; диск із відеозаписом слідчого експерименту, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 21.07.2016 року близько 21 години, знаходячись в смт. Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_11 , який запропонував спільно вжити алкогольні напої у його будинку АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_7 погодився.
21.07.2016 року у вечірній час, близько 21 години, після спільного з ОСОБА_11 розпивання спиртних напоїв у будинку останнього, ОСОБА_7 виявив відсутність у своєму гаманці грошових коштів у сумі 100 грн. При цьому, з вимогою про повернення грошових коштів він звернувся до ОСОБА_11 , який відповів, що вказані кошти він витратив, внаслідок чого між ними виник конфлікт. По завершенню словесного конфлікту, ОСОБА_11 пішов до іншої кімнати будинку та ліг відпочивати.
В цей момент у ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_11 під час даного конфлікту, виник злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті останньому з метою помсти за витрачені ним грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , 21.07.2016 року у вечірній час, близько 21 години, знаходячись в будинку останнього - АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на кухні взяв металеву пательню, після чого підійшов до ОСОБА_11 , який лежав на ліжку у кімнаті будинку, та зі значною силою прикладання наніс не менше 8 ударів по голові потерпілого і таким чином умисно вбив ОСОБА_11 .
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок відкритої черепно-мозково-лицьової травми у вигляді синців обличчя, крововиливів у м'які тканини голови, лінійного перелому основи черепа, крововиливу під м'які мозкові оболонки лівої півкулі.
Під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , ОСОБА_7 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо обох очей з крововиливами в слизову; cинця правої щоки, лівої виличної ділянки, синців лобної ділянки; крововиливу в м'які тканини голови в правій лобно-скроневій ділянці, в лівій лобно-скроневій ділянці; лінійного перелому основи черепа; крововиливу під м'які мозкові оболонки лівої півкулі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , ОСОБА_7 вирішив викрасти майно ОСОБА_11 .
З цією метою ОСОБА_7 , 21.07.2016 року у вечірній час після 21 години, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що у даному будинку нікого не має, а його власник - ОСОБА_11 лежав на ліжку мертвий, таємно, повторно викрав з будинку майно ОСОБА_11 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia 3110», бувший у використанні, вартістю 200 грн., у якому була встановлена сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн.; джинсові штани, бувші у використанні, вартістю 350 грн.; туфлі шкіряні, бувші у використанні, вартістю 400 грн.; наручний годинник з металу білого кольору, бувший у використанні, вартістю 50 грн.; 2 банківські картки «Приватбанк», які цінності не представляють.
Всього, ОСОБА_7 заволодів майном потерпілого ОСОБА_11 на загальну суму 1025 грн., спричинивши останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
У подальшому, ОСОБА_7 в один із днів серпня 2016 року за невстановлених обставин, будучи особою яка раніше вчинила розбій та умисне вбивство, з метою незаконного заволодіння чужим майном, вирішив вчинити розбійний напад поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я на раніше знайому йому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її проживання у будинку АДРЕСА_3 , а також умисне вбивство останньої з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27.08.2016 року близько 08 години ОСОБА_7 , взявши з собою заздалегідь приготовлений за невстановлених обставин заточений металевий стержень, прийшов до будинку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому, оскільки вони раніше були знайомі, під приводом попити води, ОСОБА_7 потрапив до приміщення веранди будинку з дозволу ОСОБА_12
27.08.2016 року близько 08 години ОСОБА_7 , будучи особою яка раніше вчинила розбій та умисне вбивство, знаходячись у веранді вказаного будинку, за допомогою заздалегідь приготовленого та принесеного із собою заточеного металевого стержня, наніс зі значною силою прикладання його гострою частиною не менше 20 ударів в область розташування життєво важливих органів, а саме шиї та грудної клітини ОСОБА_12 і таким чином умисно вбив останню з корисливих мотивів.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння майном та грошовими коштами потерпілої, ОСОБА_7 обшукав будинок, прибудинкову територію та гараж ОСОБА_12 де виявив та незаконно заволодів майном потерпілої, а саме: грошовими коштами, у сумі 54 гривні; 1 доларом США, що по курсу НБУ становить 25,33 гривні; мобільним телефоном марки «Nokia 1600», бувшим у використанні, вартістю 200 грн., у якому була встановлена сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 16,11 грн.; велосипедом «Салют», бувшим у використанні, вартістю 500 грн.; камуфляжною курткою, бувшою у використанні, вартістю 500 грн; камуфляжними штанами, бувшими у використанні, вартістю 300 грн.
Всього, в такий спосіб ОСОБА_7 заволодів майном потерпілої ОСОБА_12 на загальну суму 1620,44 грн., спричинивши останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини праворуч з ушкодженням верхньої долі правої легені, проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини ліворуч з ушкодженням нижньої долі лівої легені, колото-різаних ран шиї, колото-різаних ран черевної стінки, чисельних не проникаючих колото-різаних ран грудної клітини, які призвели до розвитку травматичного шоку.
Під час вчинення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_12 . ОСОБА_7 спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани передньої поверхні шиї праворуч; колото-різаної рани передньої поверхні черевної стінки ліворуч; колото-різаної рани правої молочної залози; трьох колото-різаних ран бокової поверхні грудної клітини праворуч; трьох колото-різаних ран бокової поверхні грудної клітини ліворуч; два синці черевної стінки праворуч, синець грудної клітини праворуч, синець лівого ліктьового суглобу, синець лівого плеча, два синці правого передпліччя, чотири синці правого плеча; крововиливи в м'які тканини грудини по передній поверхні; крововилив в м'які тканини грудної клітини ліворуч; два крововиливи в м'які тканини грудної клітини праворуч; крововиливи в праву та ліву плевральні порожнини; ушкодження пристінкової плеври ліворуч в 7-му міжребер'ї; крововиливу в м'які тканини шиї; ушкодження верхньої долі правої легені; наскрізне ушкодження нижньої долі лівої легені; крововиливу в корені правої та лівої легені; крововиливу в м'які тканини голови в лівій скроневій ділянці; перелом 5-6 ребра праворуч, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв'язку зі смертю.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п.6 ч.2 ст.115 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п.13 ч.2 ст.115 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні даних злочинів, правильності кваліфікації його дій та фактичних обставин провадження та обраної міри покарання за сукупністю злочинів, просить вирок суду змінити та виключити з резолютивної частини даного вироку окреме призначення покарання ОСОБА_7 : за п.6 ч.2 ст. 115 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності; за п.13 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі. Просить призначити ОСОБА_7 покарання за п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. Посилається на те, що судом було неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, що відповідно до роз'яснень, що містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 №2, при засудженні особи за декількома пунктами ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, покарання за кожним пунктом цієї статті окремо не призначається. Проте, при його призначенні необхідно враховувати наявність у діях винного декількох кваліфікуючих ознак умисного вбивства як обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину. Натомість суд, хоч і вірно призначив ОСОБА_7 остаточну міру покарання за ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 КК України, однак при цьому, усупереч вимогам кримінального закону та роз'ясненням Пленуму, помилково допустив окреме призначення покарання за п.6 ч.2 ст.115 КК України та п. 13 ч.2 ст. 115 КК України по одному і тому ж епізоду вбивства ОСОБА_13 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду змінити в частині призначення покарання та призначити йому більш м'яке покарання. Посилається на те, що остаточно призначена міра покарання у виді довічного позбавлення волі не є співмірною із тяжкістю скоєного кримінального злочину, є досить суворою та не відповідає особі обвинуваченого, оскільки судом при призначенні покарання не в достатній мірі було враховано те, що ОСОБА_7 як на досудовому, так і на судовому слідстві під час допиту його в якості підозрюваного, обвинуваченого та підсудного визнавав вину у скоєному ним злочині в повному обсязі, підтвердив усі ті обставини, які були встановлені досудовим слідством, пов'язаних із скоєним ним злочином, щиро розкаявся у скоєному ним злочині та неодноразово наголошував на тому, що дуже жалкує та винить себе в тому, що ним було вчинено даний злочин. При цьому, активно сприяв розкриттю злочину на досудовому слідстві. Під час проведення слідчого експерименту 29.08.2016 року ОСОБА_7 сам вказав на знаряддя скоєння злочину, а саме: мотузка, яка була вилучена в АДРЕСА_2 та металевий предмет, на який було вказано обвинуваченим, виявлено та вилучено у АДРЕСА_4 . Вказані вище обставини з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 66 КК України є обставинами, що пом'якшують покарання підсудного при призначенні покарання. Крім того, вказує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, а тому вказана обставина не характеризує його особу з негативної сторони, більш того з характеристики випливає, що жодних компрометуючих обставин з боку останнього не відомо та не було встановлено, що може свідчити лише на його користь, як на особу, що позитивно характеризується. Має на утриманні двох малолітніх дітей.
В судовому засіданні прокурор підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечила проти доводів апеляційної скарги захисника, захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захитсника, просили її задовіольнити.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників судового розгляду, що з'явилися в судове засідання, врахувавши письмову заяву потерпілого ОСОБА_14 про неможливість бути присутнім в судовому засіданні, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника в інтересах обвинуваченого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК відповідає обставинам кримінального провадження та ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах та в апеляційних скаргах не оспорюється.
Що стосується доводів апелянтів щодо призначеного судом покарання обвинуваченому, слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд при призначенні ОСОБА_7 покарання в цілому зазначених вимог закону дотримався, але припустився неправильно застосування закону про кримінальну відповідальність при визначенні покарання за ч.2 ст. 115 КК України.
Так згідно вироку суду ОСОБА_7 вчинив насильницькі злочині проти життя людини та злочини проти власності, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та злочину середньої тіжкості, будучи раніше судимим за тяжкі злочини. Суд першої інстанції під час розгляду справи в повній мірі встановив та врахував пом'якшуючі покарання обставин - визнання обвинуваченим вини та активне сприяння розкриттю злочинів. Обтяжуючими покарання обставинами судом першої інстанції визнано вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Покарання засудженому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено в межах санкції п.п.6, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.185 КК України із врахуванням вимог ст.65 КК України та застосуванням ч.ч.1,4 ст.70 КК України. При його визначенні, як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких, а також середньої тяжкості. Судом враховано особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, те, що обвинувачений раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково, знову вчинив умисні тяжкі злочини, що свідчить про те, що він належних висновків з попередньої судимості не зробив та на шлях виправлення не став та ставати не бажає. Також судом взято до уваги високу суспільну небезпеку вчинених ним злочинів, обставини вчинення інкримінованих йому злочинів. При цьому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував, що обвинувачений позбавив життя двох осіб. Крім того мають місце обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку. При цьому хоча мають місце обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме визнання ним вини та активне сприяння розкриттю злочинів, але вони суттєво не знижують тяжкість вчинених ним злочинів та суспільну небезпечність його особи. Враховуючи перелічені вище обставини, а також те, що, будучи раніше засудженим в тому числі і за розбійний напад, вчинивши перший епізод вбивства ОСОБА_11 , вже майже через місяць ОСОБА_7 вчинив повторне вбивство жінки похилого віку ОСОБА_12 з нанесенням великої кількості ударів зазделегідь приготовленим знаряддям - заточеним металевим прутом, пов'язане з розбійним нападом на зазначену особу, що свідчить про надвисоку ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого, який свідомо вчиняє все більш тяжкі та суспільно небезпечні злочини та становитися на шлях виправлення наміру не виказує.
Таким чином вважати призначене судом за сукупністю злочинів покарання у виді довічного позбавлення волі явно несправедливим та таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого апеляційний суд підстав не вбачає. Саме таке покарання при зазначених обставинах на думку колегії суддів відповідає меті покарання, оскільки тільки таке найсуворіше покарання може запобігти в даному випадку вчиненню обвинуваченим нових злочинів.
Доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, тим більш, що всі обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду та враховані судом при постановленні вироку та призначенні покарання обвинуваченому, і не можуть бути підставою для його відповідної зміни. Те, що обвинувачений має двох малолітніх дітей та за місцем проживання обвинуваченого відсутні компрометуючі дані на нього, не знижує ступінь його суспільної небезпечності та не може бути безумовною підставою в даному випадку для призначення менш суворого покарання.
Судом першої інстанції при визначенні міри та виду покарання обвинуваченому було у повному обсязі дотримано положення ст.ст. 50, 65-67 КК України та враховано усі об'єктивні дані, які впливають на вид та розмір покарання.
Разом з тим, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.115 КК України відносно ОСОБА_12 , а саме за п.п.6,13 зазначеної ч.2 ст.115 КК України, суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, не врахувавши положення п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 №2, з якого слідує, що при засудженні особи за декількома пунктами ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, покарання за кожним пунктом цієї статті окремо не призначається, а необхідно в даному випадку враховувати наявність у діях винного декількох кваліфікуючих ознак умисного вбивства як обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину. З огляду на викладене у відповідності до положень ст.ст. 409, 413 КПК України вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в цій частині підлягає зміні з призначенням обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, як було визначено судом першої інстанції.
В решті вирок є законним та обгрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_9 задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Богунського районного суду м.Житомира від 21.05.2018 року відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.115, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 187, п.п.6, 13 4.2 ст.115 КК України в частині призначення ОСОБА_7 покарання за п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 КК України змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а засудженим - в той же строк та порядку с моменту отримання копії ухвали.
Судді: