Провадження № 11-кп/803/772/18 Справа № 187/268/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 грудня 2018 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 в ході розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018040520000076 стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді арешту строком на 2 місяці.
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину у розмірі 5 000 грн.
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за наступних обставин.
11.02.2018, близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел, спрямований на хуліганство, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, знаходячись в громадському місці, а саме поблизу кафе «Колос», розташованому за адресою: пр. Петра Калнишевського, 61, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, злісно порушив суспільні норми поведінки, з метою показати свою зверхність над іншими громадянами, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, умисно наніс удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_9 , чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійною раною лівої виличної ділянки, гематомою повік лівого ока, крововиливу в клітковину повік, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, перекваліфікувавши його дії з ч. 1 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання мінімальне, передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 відмовити.
Вважає, що не доведено сам факт грубого порушення громадського порядку та наявність мотивів явної неповаги до суспільства та особливої зухвалості в його діях. Докази, досліджені судом, свідчать про наявність в його діях складу злочину за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, що на ґрунті особистої неприязні, викликаної нецензурною лайкою потерпілого в його адресу, в нього виник раптово умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень, що він не заперечував під час досудового розслідування та в суді першої інстанції, вину в цьому визнає і щиро кається.
Крім того, вважає, що відсутні підстави для задоволення цивільного позову потерпілого в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з ненаданням стороною обвинувачення доказів наявності та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме відсутності висновку судової психолого-психіатричної експертизи.
В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий просить задовольнити її, змінити вирок суду, перекваліфікувавши дії обвинуваченого з ч. 1 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та закрити кримінальне провадження на підстав п. 7 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з його відмовою від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Зазначає, що обвинувачений сплатив йому грошові кошти в якості компенсації моральної шкоди та вони примирилися.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 заявили клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з його примирення з потерпілим ОСОБА_9 і просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження з цих підстав закрити. При цьому від попередніх вимог апеляційної скарги обвинувачений відмовився, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за такою підставою йому зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , підтвердив факт примирення з останнім та вказав, що моральних чи матеріальних претензій до нього не має, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження з цих підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що це способом обвинуваченого уникнути від кримінальної відповідальності.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
З частини четвертої статті 286 КПК України слідує, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається з роз'яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винуватої особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Так, відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, для застосування вказаної норми необхідною є сукупність таких умов: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, при цьому не вимагається, щоб ними були злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення; 3) вчинений злочин не належить до числа корупційних; 4) примирення з потерпілим; 3) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Крім того, неважливо, щоб особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася й активно сприяла розкриттю злочину.
При цьому, законодавцем встановлено лише одну заборону на застосування вказаної норми при звільненні особи від кримінальної відповідальності - вчинення корупційного злочину.
У відповідності до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, який вчинений вперше.
Апеляційний судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_9 повністю відшкодована завдана моральна шкода та згідно його розписок від 20 та 26 листопада 2018 року останній отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в якості компенсації моральної шкоди на загальну суму 5000 гривень, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Даний факт підтвердив потерпілий особисто в судовому засіданні під апеляційного розгляду, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого повністю підтримує.
Водночас, апеляційний суд зважає, що в даному випадку вчинений ОСОБА_6 злочин відноситься до злочинів проти громадського порядку та моральності, які з одного боку можуть можуть передбачати наявність потерпілих, а з другого, завдають шкоду не тільки приватним інтересам фізичних осіб, а й публічним інтересам.
У зв'язку з чим, вирішуючи питання щодо доцільності застосування ст. 46 КК України, колегія суддів виходить з фактичних обставин скоєного злочину, позицією потерпілого та з огляду на положення ст. 8 КПК України, згідно якої кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права, та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 перебуваючи у громадському місці поблизу кафе “Колос” злісно порушив суспільні норми поведінки, з метою показати свою зверхність над іншими громадянами, безпричинно умисно наніс удар кулаком лівої руки в обличчя потерпілого ОСОБА_9 , чим спричинив тілесні ушкодження, що відносяться до легких.
Апеляційний суд зважає, що інших потерпілих, окрім потерпілого ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні немає, відсутні будь-які діяння обвинуваченого, спрямовані на спричинення іншим особам тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, посягання на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси або інтереси багатьох осіб і відновлення порядку вимагає значних зусиль тощо.
Як зазначено в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 31 березня 2016 року у справі №5-27кс16 з приводу примирення, передбаченого КК і КПК, існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їхніх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами настільки, що волевиявлення потерпілого може мати вирішальне значення для кримінальної відповідальності винної особи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи позицію потерпілого, повне відшкодування йому завданої шкоди, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката та обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриттю кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року стосовно ОСОБА_6 скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4