Провадження № 11-кп/803/570/18 Справа № 200/9530/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 грудня 2018 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у судовому засіданні в суді першої інстанції на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040640001153,щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого: 16 квітня 2018 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені фактичні обставини.
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати в провадженні.
Судом ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні у м. Дніпрі за обставин, викладених у вироку, незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Як установив суд, ОСОБА_6 03 травня 2018 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись на вул. Вознесенській у м. Дніпрі (більш точного місця не встановлено), маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, знайшов та таким чином придбав медичний шприц разового застосування, в якому знаходилася наркотично вмістима речовина, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Цього ж дня, приблизно о 17 години 20 хвилин біля буд. № 19 на вул. Вознесенській у м. Дніпрі в ході проведення огляду особистих речей у ОСОБА_6 поліцейськими виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 5 мл, заповнений речовиною масою 0,9972 г, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0548 г, яку ОСОБА_6 незаконно, без мети збуту, придбав та зберігав при собі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частині покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців. В іншій частині вирок залишити без змін.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення злочину, у той же час вказує, що оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину.
Зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було враховано Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 23 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Апелянт вказує, що при наявності таких пом'якшуючих обставин, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, не дають підстав для призначення такого м'якого покарання, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий за схожі корисливі злочини, вчинив вказаний злочин під час іспитового строку, що свідчить про його небажання виправитися, а тому призначене йому покарання не сприятиме його виправленню та викличе впевненість у безкарності його дій.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив її задовольнити, а вирок суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасувати та ухвалити новий вирок.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення.
Мотиви суду.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися в апеляційній скарзі, не перевіряються. Тому суд апеляційної інстанції виходить з того, що було встановлено вироком районного суду.
Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 309 КК України, в зв'язку з чим, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, на яких ні сторона обвинувачення, ні обвинувачений ОСОБА_6 не наполягали. Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за обставин, установлених судом та викладених у вироку, а також кваліфікація його діянь за ч. 1 ст. 309 КК України, у апеляційній скарзі не оскаржуються.
Доводи прокурора про те, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд не в повній мірі врахував обставин вчинення злочину та особу обвинуваченого, а тому необґрунтовано призначив йому таке м'яке покарання, не заслуговують на увагу.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про його особу, а також усі обставини провадження. Суд також зазначив, що визнав обставини, як такі, що пом'якшують покарання, його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Посилання прокурора на те, що судом належним чином не враховано, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за схожі корисливі злочини, вчинив вказаний злочин під час іспитового строку, то такі доводи є необгрунтованими.
З огляду на матеріали кримінального провадження ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисний злочин, а саме за закінчений замах на викрадення чужого майна. Так, вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, у зв'язку з чим суд правильно призначив обвинуваченому покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.
З огляду на фактичні обставини справи, положення кримінального закону, мету покарання, призначене судом покарання ОСОБА_6 за своїм видом та розміром є обґрунтованим та необхідним.
Підстав для призначення більш суворого покарання ОСОБА_6 з мотивів, про які йдеться в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на це наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом є явно несправедливим внаслідок м'якості, не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних про призначення йому більш тяжкого покарання, про що наполягав в своїй апеляційній скарзі прокурор.
Доводи апеляційної скарги і матеріали кримінального провадження не містять вказівок на порушення вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування вироку, тому апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407,419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4