Провадження № 22-ц/803/3686/18 Справа № 210/4068/18 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
17 грудня 2018 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2018 року, яке ухвалено суддею Скотар Р.Є. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, -
У липні 2018 року ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві.
Позов мотивовано тим, що її чоловік ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1, під час виконання трудових обов'язків шихтувальника дільниці розсіювання, пробовідблру та брикетування феросплавів цеху підготовки виробництва Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». По факту нещасного випадку були складені акти форми Н-5 від 20 грудня 2007 року та Акт № 84 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 20 грудня 2007, відповідно до висновків яких нещасний випадок, внаслідок якого загинув ОСОБА_3 стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 годині 10 хвилин, смерть наступила внаслідок захоплення обертаючимися лопатками одного із валів правої руки ОСОБА_3 в процесі виконання операції з очищення змішувальних валів, в зв'язку з невиконанням вимог інструкцій з охорони праці шихтувальником цеху підготовки виробництва ОСОБА_3 та не виконання посадових обов'язків з боку керівництва та спеціалістів цеху підготовки виробництва.
Звістка про смерть чоловіка призвела до того, що вона зазнала сильного нервового потрясіння, Залишившись одна з малолітнім сином, у неї погіршився матеріальний стан, оскільки заробіток чоловіка був основним джерелом їх існування. Вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого подальшого жіття.
Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 150 000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача на її користь без утримання податків та зборів.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2018 року, з урахування ухвали від 19 жовтня 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди , завданої смертю працівника на виробництві, 150000 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судові витрати в розмірі 704,80 грн
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на недоведеність позивачем обставин справи, зокрема, відсутні докази в підтвердження наявності факту заподіяння їй моральної шкоди. Визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим. Судом першої інстанції не враховано, що настання нещасного випадку знаходиться в прямому причинному зв'язку та в прямій залежності від дій потерпілого.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 03 серпня 2002 року (а.с.5).
Позивач змінила прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» після реєстрації шлюбу - 17 вересня 2011 року /а.с.20/.
Чоловік позивача ОСОБА_3 працював у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Згідно з розділом 3 акта спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16.10 годині у ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» від 20.12.2007 р., ОСОБА_3, працюючи шихтувальником дільниці розсіювання, пробовідбору та брикетування феросплавів цеху підготовки виробництв, виконував завдання начальника зміни ОСОБА_5, у процесі очищення змішувальних валів його права рука була захоплена обертаючимися лопатками одного з валів, внаслідок чого він отримав сполучену травму голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася множинними відкритими переламами кісток кінцівок та тулуба, та ускладнилася розвитком шоку /а.с.7-10/.
Смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 30 років (а.с.6).
Згідно п.7 Акту №84 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 20.12.2007 року, основною причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкцій з охорони праці шихтувальником цеху підготовки виробництва ОСОБА_3, супутна - невиконання посадових обов'язків з боку керівників та спеціаліста цеху підготовки виробництва (а.с.11-12).
В п.10 вищевказаного акту особи, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці визнано ОСОБА_3, який не дбав про особисту безпеку під час виконання робіт, допустив вживання спиртних напоїв на території підприємства, виконував роботу у невідповідності вимогам інструкції з охорони праці за професією, чим порушив вимоги п.3.1.1. інструкції з охорони праці для шихтувальника цеху підготовки виробництва ОП 184.44.07, п. 1.14 інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для працівників підприємства» ОП 28.01.07 ; ОСОБА_6 в.о. начальника дільниці вогнетривів та феросплавів ЦПВ; ОСОБА_5 - начальник зміни ЦПВ; ОСОБА_7 - в .о. начальника ЦПВ (а.с.11-12).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку із смертю чоловіка.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав.
Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», моральної шкоди ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю чоловіка, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.
Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Вказані підстави відповідальності ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_3, судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 20 листопада 2017 року, Актом № 84 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, якими встановлена вина, крім загиблого, також і посадових осіб ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці та своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с.7,-10, 11-12).
З огляду на вищевикладене, не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що настання нещасного випадку знаходиться в прямому причинному зв'язку та в прямій залежності від дій потерпілого, крім того, згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв'язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, позивач - ОСОБА_1, у зв'язку із втратою чоловіка, переживає душевні та психологічні страждання, позбавлена можливості отримувати від нього піклування та матеріальну допомогу, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв'язків та докладення з її боку додаткових зусиль для організації свого життя. . Крім того, завдано глибоких моральних страждань, з огляду на незворотні негативні наслідки, які настали для позивача внаслідок смерті чоловіка.
Судом першої інстанції встановлений й причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв'язків позивача з рідною людиною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в повному обсязі відповідають вимогам діючого цивільного законодавства та роз'ясненням, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо недоведеності позивачем обставин справи, зокрема, відсутності доказів в підтвердження наявності факту заподіяння їй моральної шкоди, є необґрунтованими.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Тому колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача, щодо незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки він не відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та є необґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини при яких настав нещасний випадок, причини його настання, зокрема, як зазначено у матеріалах справи основною причиною нещасного випадку визнано дії чоловіка позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який допустив вживання спиртних напоїв на території підприємства, виконував роботу у невідповідності вимогам інструкції з охорони праці, ступеня вини відповідача та інших обставин, характер і ступень моральних страждань позивача ОСОБА_1, дружини загиблого ОСОБА_3, в результаті нещасного випадку на виробництві, перенесення позивачем моральних страждань, усвідомленням того, що в неї немає чоловіка, залишення без моральної та матеріальної підтримки, що позбавило позивача нормальних життєвих зв'язків та вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 90 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі урахував в конкретному випадку ступень вини загиблого ОСОБА_3, у зв'язку з чим вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди та зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 150 000,00 грн. до 90 000 грн.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2018 року, змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 з 150 000 гривень до 90 000 ( дев'яносто тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий:
Судді: