Провадження № 22-ц/0430/485/18 Справа № 213/615/18 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
11 грудня 2018 року м.Кривий Ріг
Справа № 213/615/18
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року, яке ухвалено суддею Нестеренком О.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року, -
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (надалі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») про скасування наказу № 92а/1001 від 19.02.2018 року «Про поновлення на роботі» в частині неповноти його оформлення, зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» видати наказ про поновлення на роботі, належним чином оформлений; про визнання незаконним та скасування наказу № 93а/1001 від 19.02.2018 року «Про відсторонення від роботи»; про оплату вимушеного прогулу; про зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» сплатити лікарняний лист від 20.02.2018 року.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 була незаконно звільнена з роботи в Широківському районі електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» з посади майстра групи технічного аудиту на підставі наказу № 126/0444 від 07.12.2016 року «Про застосування дисциплінарного стягнення». Зазначений наказ був нею оскаржений в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу, та рішенням суду від 18 січня 2018 року наказ було визнано незаконним та скасовано.
У зв'язку з відмовою відповідача добровільно виконати рішення суду, позивач звернулась до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, і в присутності державного виконавця їй був вручений наказ №92а/1001 від 19.02.2018 року «Про поновлення на роботі», зроблений відповідний запис до трудової книжки, про що державним виконавцем було складено акт від 19.02.2018 року.
Разом з тим, приблизно через 20 хвилин після того, як державний виконавець залишив територію ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», директором з правового забезпечення їй був зачитаний та вручений наказ № 93а/1001 від 19.02.2018 року «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати.
Позивач вважає, що була формально поновлена на роботі, а потім незаконно відсторонена від роботи без збереження заробітної плати, тому просить даний наказ скасувати, посилаючись на те, що згідно п.3.8 Наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці N 30 від 04.04.1994 року «Про затвердження Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці»: Працівники, які мають перерву в роботі за професією більше одного року, проходять навчання з питань охорони праці до початку самостійної роботи. Згідно п.3.9 цього наказу, працівники допускаються до самостійної роботи після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.
З моменту звільнення до моменту поновлення на роботі, тобто з 07.12.2016 по 19.02.2018 перерва в роботі становила більше року, тому підприємство повинно було забезпечити їй проходження навчання, інструктаж і перевірку знань.
Відповідачем при її відстороненні від роботи без виплати заробітної плати було порушено норми ст. 46 КЗпП України, якою передбачено підстави для цього, а саме у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Жодних з зазначених в цій статті умов не порушувалось.
Крім того, позивач вказує, що у зв'язку з виданням наказу № 93а/1001 мав місце вимушений прогул, та, оскільки відповідач відмовився видати їй довідку про розмір її заробітної плати після поновлення, вона використовувала показник середньоденної заробітної плати із довідки № 2225 від 21.09.2017 року, яка була надана відповідачем на вимогу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу суду при розгляді справи № 213/3129/16- ц за її позовом про поновлення на роботі.
Крім того, після подій, які відбувалися при поновленні її на роботі 19.02.2018 року, наступного дня вона потрапила на лікарняний до 11-ї Криворізької міської лікарні з діагнозом вазомоторна цефалгія, де проходила лікування на денному стаціонарі з 20.02.2018 року по 27.02.2018 року. Лікарняний лист вона не надавала відповідачу з огляду на його протиправні дії у відношенні неї, та видання наказу про відсторонення від роботи, а також з огляду на те, що у 2016 році, при відстороненні від роботи, начальник Широківського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» поводився агресивно, ним був викликаний наряд поліції, про що наявні відеодокази.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила скасувати наказ № 92а/1001 від 19.02.2018 року «Про поновлення на роботі» в частині неповноти його оформлення та зобов'язати ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» видати наказ про поновлення її на роботі, належним чином оформлений, в якому прописати процедуру поновлення на посаді, а саме обов'язок визначити робоче місце, ознайомлення з посадовою інструкцією, проведення ввідного та первинного інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки, технічної експлуатації електричних мереж та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, розроблення та затвердження програми спеціальної підготовки, з урахуванням вимог до посади майстра групи технічного аудита, термін ознайомлення з програмою підготовки та термін проведення позачергової перевірки знань з питань охорони праці, пожежної безпеки та технічної експлуатації електричних мереж; визнати незаконним та скасувати наказ № 93а/1001 від 19.02.2018 року «Про відсторонення від роботи» позивача без збереження заробітної плати; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2018 року до дня винесення судового рішення, у сумі 34020,06 грн.; зобов'язати оплатити лікарняний Лист від 20.02 2018 року у сумі 1534,79 грн.
Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано Наказ Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» № 93а/1001 від 19.02.2018 року «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати ОСОБА_1.
Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36577 гривень 97 копійок.
Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 після виходу з лікарняного не була допущена до роботи є лише припущенням суду, адже відповідачем надавалися суду докази про те, що остання була відсутня на роботі в лютому-травні 2018 року. Відповідач вважає, що відсторонення позивача від роботи не надавало їй право не з'являтися на робочому місці та навпаки зобов'язували пройти відповідну підготовку, однак ОСОБА_1 не з'явилась 20.02.2018 року до кабінету №21 Широківського РЕМ для проходження підготовки.
Також відповідач вважає, що суд невірно тлумачить положення ст. 46 КЗпП України та безпідставно не застосував до правовідносин сторін ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», якою передбачено порядок не допуску до роботи.
Відповідач вважає, що, оскільки ОСОБА_1 була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати та не виконувала жодної роботи, відсутні правові підстави й для стягнення на її користь заробітної плати.
Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд, на думку представника відповідача, діяв упереджено та залишив поза увагою ряд доводів відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про скасування наказу № 92а/1001 від 19.02.2018 року «Про поновлення на роботі» в частині неповноти його оформлення, зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» видати наказ про поновлення на роботі, належним чином оформлений, про зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» сплатити лікарняний лист від 20.02.2018 року, в апеляційному порядку не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, оскільки, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - Сову І.К., яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволені, позивача ОСОБА_1, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2018 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді майстра групи технічного аудиту Широківського району електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Рішення в цій частині допущено до негайного виконання (а.с.9).
На виконання рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2018 року, Наказом ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (на теперішній час - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») № 92а/1001 від 19.02.2018 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі (а.с.10), про що внесено запис до трудової книжки позивача (а.с.11).
Наказом ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (на теперішній час - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») № 93а/1001 від 19.02.2018 року ОСОБА_1 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати майстра групи технічного аудиту Широківського району електричних мереж на період до проходження перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки (а.с.13).
20 лютого 2018 року начальником Широківського РЕМ видано розпорядження за № 46/0444, яким затверджено програму підготовки майстра ГТА ОСОБА_1, визначено строк на індивідуальне навчання в період з 20.02.2018 року по 20.03.2018 року, призначено дату перевірки знань на 20.03.2018 року (а.с. 51).
В період з 20.02.2018 року по 27.02.2018 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (а.с.15).
28 лютого 2018 року, після виходу з лікарняного, ОСОБА_1 не було допущено до робочого місця та виконання обов'язків майстра групи технічного аудиту Широківського РЕМ.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказу № 93а/1001 від 19.02.2018 року та стягуючи з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувався нормами ст. 46 КЗпП України та виходив з відсутності правих підстав для відсторонення позивача від роботи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-V відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України, всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Відповідно ст.2-1 КЗпП України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема, від членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за іншими ознаками.
Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснюється роботодавцем шляхом видання наказу (надання усного розпорядження з подальшим виданням наказу) та вжиття заходів по контролю за його виконанням.
Таким чином, відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин.
Вирішення ж роботодавцем питання про необхідність призначення перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, не може мати наслідком відсторонення майстра групи технічного аудиту Широківського району електричних мереж ОСОБА_1 від виконання її посадових обов'язків, а тому суд дійшов правильного висновку щодо незаконності її відсторонення.
Так, видаючи наказ про відсторонення майстра групи технічного аудиту Широківського району електричних мереж ОСОБА_1 від виконання її посадових обов'язків до проходження перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, роботодавець - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» навіть не надав останній можливості пройти таку перевірку, адже оскаржуваним наказом, окрім відсторонення позивача від роботи, було зобов'язано начальника Широківського району електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (на теперішній час - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») визначити дату проходження перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки майстром групи технічного аудиту Широківського району електричних мереж ОСОБА_1 (а.с. 13). Тобто, на момент відсторонення позивача від роботи, остання не вчиняла та навіть не могла б вчинити жодних дій, які свідчать про ухилення нею від проходження такої перевірки та можуть бути підставою для відсторонення працівника від роботи у порядку статті 46 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно тлумачить положення ст. 46 КЗпП України та безпідставно не застосував до правовідносин сторін ст. 18 Закону України «Про охорону праці», колегією суддів відхиляються, як такі, що зводяться до довільного, на власну користь, тлумачення правових норм.
Так, статтею 18 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Отже, даною правовою нормою передбачено обов'язок роботодавця забезпечити працівнику, під час прийняття на роботу, за кошти роботодавця інструктаж та проходження навчання з питань охорони праці, чого в даному випадку вчинено не було, а, навпаки, відтерміновано для позивача таке навчання на невизначений термін, що є неприпустимим.
Наказом Міністерства палива та енергетики від 09.02.2004 N 75 затверджено Положення «Про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об'єктів електроенергетики».
Відповідно до п.1.2 вищезазначеного Наказу Вимоги цього Положення обов'язкові для виконання працівниками всіх суб'єктів електроенергетики, а отже і для АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі».
Згідно з п.3.2 даного Наказу працівники, які мають перерву в роботі, в тому числі більше одного року, можуть проходити спеціальну підготовку безпосередньо на об'єктах електроенергетики без додаткового навчання в спеціальних навчальних закладах.
Пунктом 3.5. зазначеного Наказу передбачено, що Програма спеціальної підготовки працівників електроенергетики повинна передбачати обсяги навчання в СНЗ і на об'єктах електроенергетики в годинах. Програма має також передбачати місце проведення кожного етапу підготовки і визначати осіб, відповідальних за її виконання.
Відповідно до п.3.7 після навчання в СНЗ і одержання свідоцтва, а також завершення навчання на об'єктах електроенергетики в обсягах затвердженої програми спеціальної підготовки працівник електроенергетики допускається до перевірки знань в комісії за місцем роботи. У разі якщо під час спеціальної підготовки немає можливості провести навчання в СНЗ з причин, що не залежать від підприємства, то в таких випадках працівник електроенергетики допускається до перевірки знань з наступним його навчанням у СНЗ протягом одного року.
Згідно з вимогами п.1.14. зазначеного Наказу, навчання працівників електроенергетики проводиться з використанням сучасних технічних засобів: автоекзаменаторів, аудіовізуальних засобів, комп'ютерних навчально-тренувальних систем, тренажерів на навчальних полігонах, у центрах тощо. Час, який витрачається на проведення навчання і перевірки знань, зараховується як робочий час.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що неналежна організація проведення навчання з боку роботодавця не тягне за собою таких правових наслідків, як відсторонення працівника від роботи.
Посилання відповідача на те, що до роботи не допускаються працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, є безпідставними, адже такі санкції, у взаємозв'язку з приписами ст. 46 КЗпП України, можуть бути застосовані лише у випадку ухилення працівника від проходження відповідного навчання.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_1 була відсутня на роботі колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про допуск ОСОБА_1 до роботи, визначення їй робочого місця та посадових обов'язків, а тому численні Акти АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відсутність останньої на роботі не можна вважати належними доказами по справі, про що було вірно зазначено й судом першої інстанції. Зокрема, позивач була відсторонена від роботи згідно з наказом, в якому не зазначено про обов'язок ОСОБА_1 з'являтися на робочому місці та не визначено робоче місце.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконність відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати та правомірно стягнув середній заробіток за весь час, коли остання була незаконно відсторонена від роботи та позбавлена заробітної плати.
Розмір, стягнутого судом першої інстанції середнього заробітку за період відсторонення від роботи в апеляційній скарзі не спростовується, а тому колегією суддів не перевіряється правильність розрахунків суду першої інстанції.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий:
Судді: