Провадження № 11-кп/803/619/18 Справа № 206/1/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 грудня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017040700001499 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року про закриття кримінального провадження щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина Україну, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року заяву потерпілого ОСОБА_9 було задоволено та закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Рішення суду обґрунтовано тим, що в судовому засіданні потерпілим було подано заяву про закриття кримінального провадженння за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із його відмовою від обвинувачення, також останній просив залишити позовну заяву без розгляду.
Захисник не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 змінити шляхом виключення наступних речень зі змісту ухвали:
«З 2015 року ОСОБА_10 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , та вони разом мешкали за адресою: АДРЕСА_3 .
У лютому 2017 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 припинили стосунки та в подальшому ОСОБА_10 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , та подружжя стали мешкати за адресою: АДРЕСА_4 .
29.10.2017 року ОСОБА_10 вирішила забрати своє майно, яке залишилося у ОСОБА_9 після розриву з ним відносин за адресою: АДРЕСА_3 . У зв'язку з чим ОСОБА_10 попросила свого чоловіка ОСОБА_12 допомогти їй забрати особисті речі, а останній в свою чергу, запросив свого знайомого ОСОБА_7 , який мав в користуванні автомобіль, допомогти перевезти майно своєї дружини.
Цього ж дня, приблизно о 13 годині 50 хвилин ОСОБА_10 та ОСОБА_12 разом з ОСОБА_7 прибули за місцем мешкання ОСОБА_9 та з дозволу останнього ОСОБА_10 та ОСОБА_12 зайшли до приміщення будинку розташованого на дільниці АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_7 залишився в машині біля будинку чекати завантаження майна, що належить ОСОБА_10 .
В подальшому 29.10.2017 року приблизно о 13 годині 57 хвилин ОСОБА_7 зайшов до будинку та попросив у ОСОБА_9 сірники, на що останній відмовив та став вимагати аби ОСОБА_7 залишив приміщення. У зв'язку з чим між ними виник конфлікт, під час якого, на грунті раптово виниклих неприязнених відносин, у ОСОБА_7 виник злочиний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_9 тілесних уіш ^цжень. В цей же час, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 схопив ОСОБА_9 обома руками за одяг в області грудної клітини, та стоячи навпроти останнього, наніс ОСОБА_9 один удар головою в область щелепи.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_9 заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: двох крововиливів та двох саден на їх тлі- на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру; садна на червоній каймі нижньої губи по центру; травматичної екстракції 1-го та 2-го зубу на верхній щелепі ліворуч, крововиливу в лунці першого зубу на верхній щелепі ліворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 4198е від 18.12.2017 року за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження».
В решті ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2018 року по справі № 206/1/18 залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд не має права встановлювати винуватість особи чи іншим чином вирішувати судову справу по суті, оскільки в такому випадку фактично ніякої відмови від обвинувачення немає, а суд в даній справі невідомо з яких підстав взяв на себе функції сторони обвинувачення та встановив в ухвалі про закриття провадження по справі з мотивів відмови потерпілого від підтримання обвинувачення нібито винні протиправні дії ОСОБА_7 , що не можна визнати законним.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Виходячи із вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.
Як вбачається з наданих матеріалів, у судовому засіданні було задоволено заяву потерпілого ОСОБА_9 та закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017040700001499 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з й відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судове рішення у формі ухвали повинно відповідати вимогам статей 368, 372 КПК України.
В даному випадку судом першої інстанції вказані вимоги закону не були дотримані, а отже, обговорюючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів находить їх такими, які ґрунтуються на вимогах закону.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду, судом під час судового засідання заслухано учасників кримінального провадження лише частково, письмові матеріали кримінального провадження взагалі не досліджувалися під час розгляду справи, але встановлено фактичні обставини злочинних намірів ОСОБА_7 щодо потерпілого, без посилань на матеріали кримінального провадження або обвинувального акту, та зазначено про це в оскаржуваній ухвалі, залишивши поза увагою той факт, що фактично ОСОБА_7 на протязі судового розгляду не визнавав своєї провини у кримінальному правопорушенні, в якому він обвинувачувався, а вказував, на інший характер настання легких тілесних ушкоджень у потерпілого, однак будь-якої оцінки показам ОСОБА_7 суд не надав і в оскаржуваній ухвалі зазначив про заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень.
В даному випадку суд першої інстанції не міг посилатися на недосліджені обставини та матеріали справи, оскільки питання винуватості не можуть апріорі вирішуватися в ухвалі про закриття провадження по справі, оскільки з моменту відмови від підтримання обвинувачення провадження закривається і будь-яких висновків по суті обвинувачення зробити неможливо, а наразі обвинувачений ОСОБА_7 свою невинуватість у зв'язку з закриттям кримінального провадженні не має можливості довести, тому що кримінальне провадження у будь-якому разі за вказаних умов закрито судом і без думки та позиції останнього.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції, за умови невизнання в повному обсязі вини обвинуваченим ОСОБА_7 та його заперечувальною позицією з приводу закриття провадження щодо нього саме з даних підстав, у порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства, прийнято передчасне рішення про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, яке підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
В даному суд апеляційної інстанції позбавлений можливості належним чином перевірити доводи апеляційної скарги та ухвалити нове судове рішення, оскільки це пов'язано з повторним дослідженням обставин, встановлених під час розгляду цього кримінального провадження судом першої інстанції, тоді як з наданих матеріалів вбачається, що розгляд провадження відбувався без дослідження усіх доказів.
На переконання колегії суддів, допущені судом порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкоджали ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з тим, порушення судом вищенаведених вимог кримінального процесуального закону не відноситься до передбаченого в ч. 1 ст. 415 КПК України переліку безумовних підстав призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що такими загальними засадами кримінального провадження у цьому випадку є верховенство права та законність, дотримання яких не було забезпечено під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону і з урахуванням загальних засад кримінального провадження, вважає, що ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Отже, скасовуючи ухвалу через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення всіх доводів апеляційної скарги, однак вважає, що вони підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду, як такі, що мають суттєве значення у цьому кримінальному провадженні.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, створити сторонам необхідні умови для забезпечення рівних прав у наданні доказів на підтвердження своїх позицій і доведенні перед судом їх переконливості та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам закону.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження суду апеляційної інстанції, до яких не входить дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції - без клопотання учасників судового провадження, оскільки останнє покладено кримінальним процесуальним законом саме на суд першої інстанції, який цих вимог не дотримався, з другого боку в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 415 КПК України та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, не входять вищезазначені порушення вимог чинного законодавства, але, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог ст. 7 КПК України, суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений можливості винести рішення у кримінальному провадженні, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження № 12017040700001499 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4