Провадження № 11-кп/803/939/18 Справа № 197/593/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 грудня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Криворзької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_6 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
засудженого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України задоволено. Засудженого ОСОБА_6 звільнено умовно-достроково від відбування покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року на невідбутий строк 5 місяців 3 дні.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що ОСОБА_6 за час відбування покарання в ДУ “Широківський виправний центр (№ 75)” заохочень не має, має одне стягнення, не працює, характеризується посередньо, відбув 1/2 частину призначеного вироком строку. Також суд вказав на те, що в разі звільнення ОСОБА_6 матиме постійне місце проживання. З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що засуджений своєю поведінкою довів своє виправлення та зауважив, що ОСОБА_6 приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі, підтримує соціальні зв'язки з рідними, будує позитивні плани на майбутнє.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання засудженого відмовити.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор вказує на те, що суд не надав належної оцінки особі засудженого, внаслідок чого дійшов до безпідставного висновку про необхідність застосування до нього ст. 81 КК України. Так, прокурор вказує на те, що ОСОБА_6 раніше в період з 1997 року до 2017 року неодноразово судимий, раніше звільнявся умовно-достроково від відбування покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2007 року, що не перешкодило йому вчинити нові злочини. Окрім цього, на думку прокурора, наявність посередньої характеристики, 2 стягнень та 1 заохочення, а також тієї обставини, що засуджений не працює, не може вказувати на його виправлення. При цьому, прокурор зауважує, що 10 липня 2018 року на засіданні адміністрації комісії установи з розгляду матеріалів особових справ засуджених по застосуванню до них заохочувальних норм, засудженому було відмовлено у застосуванні пільг, як такому, що не довів своє виправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, засудженого, який проти задоволення скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування до засудженого умовно-достроково звільнення від відбування покарання, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу виходячи з такого.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства видно, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_6 повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження, та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений довів своє виправлення, а тому може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Так, судом враховано, що ОСОБА_6 , засуджений вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року за ч. 2 ст. 190, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
Станом на 22 жовтня 2018 року невідбута частина покарання складає 5 місяців 3 дні.
Судом також взято до уваги, що за весь час відбування покарання засуджений характеризується посередньо, має одне заохочення, два стягнення, які погашені, не працевлаштований, підтримує соціальні зв'язки.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявність підстав для застосування ст. 81 КК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість судового рішення, то вони свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив особу засудженого та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність його умовно-дострокового звільнення, навівши при цьому докладні мотиви свого рішення.
Ті обставини, що на засіданні адміністративної комісії засудженому було відмовлено у застосуванні пільги, на переконання колегії суддів не дають підстави визнати необґрунтованим рішення суду. Окрім цього, з позиції суду, ці відомості висновків суду щодо виправлення засудженого спростувати не можуть.
Щодо доводів прокурора про наявність у ОСОБА_6 судимостей, що істотно впливає на висновки суду, то вони також є безпідставними, з огляду на те, що ці відомості враховуються у сукупності з іншими обставинами провадження та даними про особу засудженого та самі по собі слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання не можуть, як і вказівка на те, що поведінка засудженого не зазнала позитивних змін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її зміни або скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Криворзької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4