Провадження № 22-ц/0430/443/18 Справа № 213/3391/17 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
11 грудня 2018 року м.Кривий Ріг
Справа № 213/3391/17
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 16 квітня 2018 року, яке ухвалено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області о 10 годині 56 хвилин та повне судове рішення складено 20 квітня 2018 року, -
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), на теперішній час Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30.11.2010 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 5 000,00 грн. на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у Заяві. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 18.10.2017 року, утворилась заборгованість у розмірі 12534,90 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь та стягнути судові витрати в розмірі 1600, 00 гривень.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 16 квітня 2018 року взадоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на не повне та не об'єктивне дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального справа, зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 це одна й таж людина, в матеріалах справи міститься копія паспорту, яку відповідач надав до банку після зміни прізвища. В зв'язку зі зміною прізвища новий кредитний договір не укладався, дійсним та діючим є договір, який укладався 23.11.2010 року з ОСОБА_3. Зазначену дату в позові - 30.11.2010 року слід вважати опискою. Відповідачем частково погашалась заборгованість, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідач ОСОБА_1, будучи завчасно належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 111) в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бродька А.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 30 листопада 2010 року, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрутованості.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині названих вимог закону не дотримався.
За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Судом встановлено, що 30 листопада 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», на теперішній час АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 (на теперішній час ОСОБА_1. на підставі поданої ним анкети-заяви укладено кредитний договір б/н, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 11, 28, 95 -98).
Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до змісту анкети-заяви відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг (далі - кредитний договір) (зв. а.с. 6).
Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та Правил власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих прострочених відсотків і комісій.
Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Пунктом 1.1.2.4. Умов та Правил визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.
Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та Правил банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору.
У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та Правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч. 1 ст. 627, 629 ЦК України згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», на теперішній час АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 (на теперішній час ОСОБА_1., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, 30 листопада 2010 року було укладено в письмовій формі кредитний договір.
Факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.
Після укладення кредитного договору відповідач отримав картку НОМЕР_1 з терміном дії до лютого 2018 року, активно користувався карткою, поповнював картковий рахунок (6-10).
Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк, правовим наслідком якого є відповідальність боржника.
Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Також вказаними Умовами та Правилами передбачено, що за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6.4. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що в разі непогашення суми простроченого кредиту понад 210 днів позичальник сплачує банку пеню, яка розраховується по формулі встановленій в п.2.1.1.12.6.1.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак останній взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, вчасно не вносив платежі за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 18.10.2017 року в розмірі 12 534,90 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 2 470,13 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 4 957,66 грн.; заборгованості за пенею в розмірі 4 034,02 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 573.09 грн.
При цьому, колегією суддів перевірено розмір заборгованості за кредитним договором та з'ясовано, що він визначений у відповідності із умовами кредитного договору б/н від 30.11.2010 року, який підписано сторонами та чинність якого не оскаржується.
Висновки ж суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення Кредитного договору з відповідачем та не надано, на вимогу суду, копію такого договору, є помилковими, оскільки, з матеріалів слідує, що Кредитний договір б/н від 30 листопада 2010 року було укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк», на теперішній час АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, який на теперішній час змінив прізвище на «ОСОБА_1», а тому останній є належним відповідачем у справі та укладення з ним ще одного кредитного договору у зв'язку із зміною прізвища чинне цивільне законодавство України не передбачає.
Отже, встановивши факт неналежного виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредитного ліміту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 повинен нести відповідальність перед кредитором щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи встановлений факт не виконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору та не спростування ним розміру заборгованості по кредиту, колегія суддів, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в розмірі 2 470,13 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 4 957,66 грн.; заборгованість за пенею в розмірі 4 034,02 грн., всього на загальну суму 11 461,81 грн.
Щодо заявлених АТ КБ «ПриватБанк» вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової), колегія суддів приходить до висновку про відмову в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.7.6 передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний уплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
Одночасно, п. 2.1.1.12.6.4. Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що в разі непогашення суми простроченого кредиту понад 210 днів позичальник сплачує банку пеню, яка розраховується по формулі встановленій в п.2.1.1.12.6.1.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
В даному випадку Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено одночасне застосування двох видів неустойки - штрафу і пені за одне й те саме порушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним застосування банком двох видів відповідальності за порушення умов кредитного договору - пені та штрафу.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк», пропорційно задоволених вимог, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 16 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 30 листопада 20101 року, станом на 18.10.2017 року, у розмірі 11 461 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка, яка складається із: тіла кредиту у розмірі 2470,13 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 4957,66 грн., пені у розмірі 4034,02 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», судові витрати по справі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 грудня. 2018 року.
Головуючий:
Судді: