17.12.2018 м.Дніпро Справа № 904/1913/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/1913/18 (суддя Татарчук В.О., повний текст рішення складений 24.07.2018)
за позовом: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпро
до відповідача: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпро
про стягнення 30 641 грн. 21 коп.,
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (надалі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (надалі - КВЖРЕП Індустріального району) на свою користь 30 641 грн. 21 коп. вартості недоврахованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (надалі - ПКЕЕ), зокрема, п.п.3.3, 3.31, 6.40, ст.27 Закону України "Про електроенергетику", оскільки під час технічної перевірки засобів обліку споживача електричної енергії виявлено самоввільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, які не являються власністю електропостачальної організації, з порушенням схеми обліку, а саме, виявлено, що точка підключення здійснена в електрощитовій житлового будинку проводом АПВ 4*10 мм2, з метою безоблікового споживання електричної енергії; відсутність пломби електро-постачальної організації на клемній кришці та відсутність прибору обліку №0097044, відповідальність за збереження яких покладено на споживача, що зафіксовано у акті про порушення №102535 від 12.04.2016. За результатами розгляду акту прийнято рішення про донарахування неврахованої електричної енергії в сумі 30 641 грн. 21 коп., що відображено у протоколі засідання комісії енергопостачальника №7-29 від 20.07.2017.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/1913/18 (суддя суддя Татарчук В.О.) позов задоволено; з КВЖРЕП Індустріального району на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (надалі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі"), яке є правонаступником ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", стягнуто 30 641 грн. 21 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та 1 762 грн. судового збору.
Рішення господарського суду мотивовано здійсненням відповідачем правопорушення у сфері електроенергетики, що підтверджене належними доказами у справі, внаслідок чого позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача вартість недоврахованої електричної енергії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, КВЖРЕП Індустріального району подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що:
- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано оцінки наявним в матеріалах справи доказам, чим порушено вимоги ч.1 ст. 86 та ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України;
- місцевим господарським судом неправильно застосовано норми п.6.41 ПКЕЕ та п.4.1 та п.4.5 Методики визначення вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (надалі - Методика);
- судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача про неналежність та недопустимість наданого позивачем доказу - акту про порушення №102535 від 12.04.2016, складеного позивачем в односторонньому порядку, оскільки норми п.4.1 Методики та п.6.41 ПКЕЕ не допускають складання такого акту без присутності представника споживача;
- необґрунтовано в рішенні судом взято до уваги в якості належного доказу протокол засідання комісії №7-29 від 20.07.2017 та рахунок до нього;
- місцевим господарським судом не надано правової оцінки доказам щодо масової крадіжки засобів обліку у лютому 2016, в тому числі крадіжки за адресою вул.Калинова 82Б;
- в оскаржуваному рішенні судом помилково застосовано п.4.8 договору про постачання електричної енергії №2546 від 22.11.2002, укладеного між сторонами, а також п.2.8, формулу 2.7 Методики та безпідставно не застосовано п.6.20 ПКЕЕ.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що:
- жодним нормативно-правовим актом у галузі електроенергетики, який був чинним на момент виникнення спірних відносин, а також умовами договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, не передбачений обов'язок постачальника завчасно запрошувати представника споживача для складання акту про порушення ПКЕЕ;
- доводи скаржника про відсутність повноважень у працівників ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на складання актів про порушення ПКЕЕ не відповідають дійсності та спростовані матеріалами справи;
- позивач не погоджується із твердженням відповідача стосовно того, що протокол засідання комісії №7-27 від 20.07.2017 та розрахунок до нього є належними доказами у справі;
- споживачем було допущено самовільне підключення поверхів першого під'їзду, дроти, за допомогою яких електроенергія надходила до струмоприймачів, які були підключені таким чином, що електроенергія, яка споживалась електроосвітлювальними приладами, не обліковувалась приладами обліку електричної енергії, а саме підключення було виконане в електрощитовій житлового будинку, без дозволу постачальника, та не відповідало однолінійній схемі обліку електропостачання цього житлового будинку, яка є додатком 2 до договору про постачання електричної енергії;
- п.6.20 ПКЕЕ не повинен бути застосований в даному випадку, оскільки не може йти мова про порушення розрахункового обліку у разі відсутності такого розрахункового обліку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (енергопостачальник) та КВЖРЕП Індустріального району (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 2546 від 22.11.2002 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (п.2.1 договору).
Постачання електроенергії здійснюється в межах 1510,968 кВА (кВт) заявленої споживачем потужності (п.2.2 договору).
Згідно п.4.8 договору у разі порушення споживачем ПКЕЕ в частині її обліку або стану утримання приладів обліку енергопостачальник розраховує вартість необлікованої електроенергії, обсяг якої визначено у п.3.7 договору, у тому числі розрахованої за прихованою потужністю, з пропорційним розподілом по місяцях, за тарифами, що діяли у періоди, за який здійснюється перерахунок спожитої електроенергії, з урахуванням вимог п.4.7 цього договору (встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми).
12.04.2016 при технічній перевірці засобів обліку електричної енергії споживача уповноваженими представниками позивача на об'єкті відповідача, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калінова, 82б, 1 під'їзд, 12 поверх, було виявлено факт порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п.3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ, а саме самовільне підключення поверхів першого під'їзду, дроти, за допомогою яких електроенергія надходила до струмоприймачів, які були підключені таким чином, що електроенергія, яка споживалась електроосвітлювальними приладами, не обліковувалась приладами обліку електричної енергії; відсутність пломби електропостачальної організації на клемній кришці та відсутність прибору обліку №0097044. При цьому встановлення пломби №0097044 на шафі обліку електропостачальником та передання на відповідальне зберігання відповідачу підтверджується актом про пломбування засобів обліку від 29.09.2012, підписаним сторонами (а.с.19). Зазначені обставини зафіксовані в акті про порушення №102535 від 12.04.2016, з якого вбачається, що споживач від його підписання відмовився.
20.07.2017 комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №102535 від 12.04.2016 було прийнято рішення у вигляді протоколу №7-29 про нарахування вартості недорахованої електроенергії в сумі 30 641 грн. 21 коп., яке проведено у відповідності до п.2.8 та за формулою 2.7 Методики. Період розрахунку: від 04.12.2015 по 12.04.2016.
Відповідач від підписання протоколу комісії відмовився, в зв'язку з чим протокол комісії №7-29 від 20.07.2017 з розрахунком та рахунком на оплату було направлено йому поштою разом із супровідним листом №179/6072 від 21.07.2017 (а.с.32).
Відповідач нараховану суму у строк, визначений в рахунку, не сплатив, що і стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до Закону України №2019-VІІІ від 13.04.2017 Закон втратив чинність за виключенням деяких термінів), встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником, ПКЕЕ та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.
Пунктом 3.3 ПКЕЕ встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на їх власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Абзацами 1 та 2 п. 3.31 ПКЕЕ передбачено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Згідно п.6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електро-передавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропереда-вальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Посилання апелянта на невідповідність акту про порушення №102535 від 12.04.2016 положенням п.6.41 ПКЕЕ колегія суддів вважає помилковим, оскільки
в ньому зазначено, що акт складений у присутності головного інженера споживача Деки С.В., який відмовився від підпису цього акту, про що зазначено у самому акті, підписаному трьома представниками постачальника.
З протоколу засідання комісії по розгляду спірного акту про порушення ПКЕЕ, яке відбулось 20.07.2017, вбачається підпис головного інженера споживача Деки С.В., із зазначенням, що він не згоден із нарахуваннями, причини незгоди не вказано, як і не вказано, що спірний акт про порушення ПКЕЕ було складено представниками постачальника за умовами його відсутності.
Доводи скаржника про відсутність повноважень представників ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на складання акту про порушення ПКЕЕ спростовані поданими позивачем доказами (посадові інструкції осіб, якими складений спірний акт, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.) (а.с.166-188).
Таким чином, колегія суддів вважає, що акт про порушення №102535 від 12.04.2016 відповідає вимогам п.6.41 ПКЕЕ.
На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків (п. 6.42 Правил користування електричною енергією).
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги в якості належного доказу у справі протокол засідання комісії №7-27 від 20.07.2017 та розрахунок до нього. Серед недоліків вказаного протоколу відповідач зазначає:
- використання у розрахунку часу роботи струмоприймачів замість 24 годин на добу, вказаних в акті про порушення ПКЕЕ, 12 години на добу;
- замість адреси житлового будинку вул.Калінова, 82Б, вказаного в акті про порушення ПКЕЕ, адреса житлового будинку, вказана в протоколі засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, вул.С.Ковалевської, 82Б.
Час роботи струприймачів 24 години на добу вказано в акті про порушення ПКЕЕ на підставі даних, вказаних в договорі про постачання електроенергії про час роботи струмоприймачів, які здійснюють освітлення під'їздів житлових будинків.
Нарахування по спірному акту про порушення ПКЕЕ відповідно до розрахунку нарахувань, здійснених до цього акту, виконано за п.2.8 формули 2.7 Методики, період нарахувань взятий від дати останнього контрольного огляду приладів обліку, розміщених у під'їзді 1 житлового будинку з 04.12.2015 по 12.04.2016
У формулі 2.7 Wдоб. сп. = Рсп. * t вик.сп. - це час використання самовільного відключення протягом доби (приймається 12 годин на добу). Отже, відповідачем здійснений правильний розрахунок вартості положень недорахованої електричної енергії, у відповідності до положень п.2.8 формули 2.7 Методики.
Щодо зазначення у протоколі засідання комісії з розгляду спірного акту про порушення ПКЕЕ адреси житлового будинку, де було виявлено порушення ПКЕЕ по вул. С.Ковалевської, 82Б, замість вул. Калинова, 82 Б, позивач зазначає, що персоналом ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» при зазначені адреси у протоколі була допущена технічна помилка, неправильно зазначена адреса будинку, але правильно зазначений номер та дата складання спірного акту про порушення ПКЕЕ. Позивач наголошує на тому, що всі акти про порушення ПКЕЕ є номерними, і номер 102535, під яким складений акт, котрим зафіксовано порушення ПКЕЕ у будинку по вул.Калинова, 82Б, не може повторюватись у іншому акті, яким зафіксовано порушення ПКЕЕ у будинку по вул.С.Ковалевської, 82Б, отже цей розрахунок виконано до акту, який складений стосовно господарського порушення, виявленого у будинку по вул.Калиновій, 82Б.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку помилковість зазначення адреси є формальною обставиною, яка не впливає на законність нарахування позивачем оперативно-господарської санкції.
Апелянт зазначає, що судом необґрунтовано визнано законним застосування п.2.8 формули 2.7 Методики, оскільки, при відсутності приладу обліку неможливим є вчинення порушення, визначеного підпунктом 6 п.2.1 Методики - підключення поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії.
В спірному акті зазначено, що відповідачем скоєно наступне господарське правопорушення: «Самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, які не являються власністю електропостачальної організації, з порушенням схеми обліку. Точка підключення здійснена в електрощитовій житлового будинку проводом АПВ 4*10 мм2, з метою безоблікового споживання електричної енергії.
Зі змісту додатку 2 «Однолінійна схема електропостачання житлового будинку по вул.Калинова,82» та на додатку 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» вбачається, що електропостачання цього будинку, зокрема, під'їзду 1, де було виявлено самовільне підключення, передбачено умовами договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами. При наявності однолінійної схеми електропостачання житлового будинку, зазначеної у договорі про постачання, при самовільному підключенні поза цією схемою та поза приладом обліку, наявне порушення, зазначене в п.п.6 п.1.2 Методики - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Відповідач вважає, що викрадення лічильників є підставою для застосування п.6.20 ПКЕЕ.
У даному випадку наявна відсутність розрахункового приладу обліку і відбувалось безоплатне споживання електричної енергії.
Споживачем не було своєчасно, одразу після виявлення факту викрадення лічильників повідомлено постачальника про їх викрадення, не було повідомлено про їх викрадення і до моменту складання спірного акту про порушення ПКЕЕ, під час засідання 20.07.2017 комісії, на якому був присутній представник споживача - головний інженер Дека С.В. (відповідних доказів суду не подано). До листів, на які посилається відповідач як на докази такого звернення (а.с.113-115), не додано доказів надсилання або надання таких листів позивачу; позивач, зі свого боку, заперечує факт їх отримання.
Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію (п.3.1 ПКЕЕ).
Колегія суддів вважає, що п. 6.20 ПКЕЕ не повинен бути застосований у спірних взаємовідносинах сторін, оскільки, не може йти мова про порушення розрахункового обліку у разі відсутності такого розрахункового обліку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову; обставини справи ним з'ясовані повно та всебічно; рішення у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на КВЖРЕП Індустріального району.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/1913/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд