10.12.2018 Справа № 912/288/13-г
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013 у справі №912/288/13-г (суддя Тимошевська В.В.; рішення ухвалене о 11:33 год. у місті Кіровоград, повне рішення складено 29.04.2013)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб", с.Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область
до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградська область, смт.Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, м.Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Ранок", м.Київ
про визнання договору оренди землі поновленим
У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якій просило визнати поновленим договір оренди землі від 26.11.2002, укладений між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря", площею 34,85 га під господарськими дворами, зареєстрованого у Голованівському районному відділі земельних ресурсів за №4 від 26.11.2002, посвідченому нотаріально 26.11.2002 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області, в реєстрі зареєстровано за №1354, тобто вважати укладеною між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря" додаткову угоду від 17.09.2012 до Договору оренди землі від 26.11.2002 з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою, текст якої зазначено в позовній заяві.
Позов обґрунтовано посиланням на вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" та на те, що по закінченню строку дії укладеного з відповідачем договору оренди землі від 26.11.2002 позивач продовжує користуватися земельною ділянкою і звернувся до відповідача з пропозицією поновити відповідний договір, приклавши до листа додаткову угоду. Відповідач заперечень у поновленні договору позивачеві не направив, однак додаткова угода не укладена, що і змусило позивача звернутися до суду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013 у справі №912/288/13-г (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що у зв'язку з недотриманням позивачем встановлених частинами 2-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" приписів, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про поновлення договору оренди землі від 26.11.2002 шляхом укладення додаткової угоди та відсутність підстав для їх задоволення.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач (ТОВ Агрофірма "Зоря") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013 у справі №912/288/13-г повністю та прийняти нове рішення, яким визнати поновленим договір оренди землі від 26.11.2002, укладений між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря", площею 34,85 га під господарськими дворами, зареєстрованого у Голованівському районному відділі земельних ресурсів за №4 від 26.11.2002, посвідченому нотаріально 26.11.2002 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області, в реєстрі зареєстровано за №1354, тобто вважати укладеною між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря" додаткову угоду від 17.09.2012 до Договору оренди землі від 26.11.2002 з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою в редакції наданої позивачем.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо повідомлення орендодавця з наданням проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 26.11.2002. Так, позивач в установлений договором строк, звернувся до відповідача із листом про поновлення договору оренди землі та надав проект додаткової угоди від 17.09.2012 до договору оренди землі від 26.11.2002, але відповідач не з'явився до Укрпошти для отримання документів, які надійшли на його адресу від ТОВ Агрофірма "Зоря". Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач отримав клопотання №84 від 10.07.2012 про намір позивача продовжити орендні відносини, проте відповідач проігнорував дане клопотання, а саме не було прийнято жодного рішення щодо статусу спірних земельних ділянок, не було надано жодної відповіді на адресу позивача, а також, в разі відсутності заперечень щодо користування земельними ділянками відповідачем не було виконано обов'язку щодо укладення додаткової угоди у місячний строк, як того вимагає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" при цьому, остання також передбачає, що відмова, а також зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. До того ж, позивач вважає, що посилання суду першої інстанції на той факт, що земельні ділянки надавались позивачу під господарськими будівлями і дворами, право власності на які останнім не оформлено, є неприпустимим, оскільки скаржник своїми письмовими доповненнями до позовної заяви залучав додаткові докази, які стосуються факту оформлення права власності на дані господарські будівлі, що перебувало на стадії такого оформлення.
Крім того, позивач вказує, що у суді першої інстанції заявляв усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної з неї іншої справи, проте зазначене судом не було прийнято до уваги.
20.05.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
17.06.2013 скаржник звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що станом на 01.06.2013 в Голованівському районному суді Кіровоградської області відкрито провадження у трьох справах, що мають безпосереднє відношення до об'єктивного розгляду даної справи, а саме:
- справа №386/534/13-ц за позовом ТОВ Агрофірма "Зоря" до Комісії з організації вирішення майнових питань СВК "Зоря", третьої особи Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення загальних зборів та протоколів уповноважених співвласників майна КСП "Зоря" від 25.05.2012, 10.06.2012, 22.06.2012 та визнання недійсним договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 28.06.2013;
- справа №386/532/13-а за позовом ТОВ Агрофірма "Зоря" до Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення, яким погашено свідоцтва про право власності на майнові паї члена КСП;
- справа № 386/673/13-а за позовом ТОВ Агрофірма "Зоря" до виконавчого комітету Грузької сільської ради Голованівського району кіровоградської області, третьої особи комісії з організації вирішення майнових питань СВК "Зоря", в особі голови ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області №7 від 28.01.2013.
Позивач вважає, що оскільки ТОВ Агрофірма "Зоря" у даній справі просить визнати подовженим договір оренди земельних ділянок, на яких розташовано нерухоме майно, право власності на яке оспорюваними рішеннями Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області дозволено оформити спілки громадян в особі ОСОБА_1, а ТОВ АФ "Зоря" вважає себе власником цього майна, то відповідно дані справи є пов'язаними.
10.07.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду зупинено провадження по справі №912/288/13-г до розгляду Голованівським районним судом Кіровоградської області справ №386/534/13-ц, №386/532/13-а, № 386/673/13-а.
16.03.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду провадження у справі №912/288/13-г поновлено.
24.03.2015 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання агрофірми "Хлібороб" про залучення її в якості правонаступника позивача у справі в зв'язку з припиненням господарської діяльності ТОВ Агрофірма "Зоря" шляхом приєднання до агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
25.03.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду залучено в якості правонаступника позивача у справі Агрофірму "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Також позивач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що станом на 26.05.2015 у Кіровоградському окружному адміністративному суді відкрито провадження у справі №П/811/1470/15, предметом позову в якій є визнання протиправними дії та скасування рішень державних реєстраторів реєстрації служби Голованівського РУЮ Кіровоградської області, про державну реєстрацію права власності СОК "Ранок" на розпайоване нерухоме майно КСП "Зоря".
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 зупинено провадження у справі №912/288/13-г до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи №П/811/1470/15.
Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На виконання вимог вищенаведених правових норм справу №912/288/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Ранок", про визнання договору оренди землі поновленим передано з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №912/288/13-г визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018.
16.10.2018 ухвалами Центрального апеляційного господарського суду прийнято до свого провадження справу №912/288/13-г за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Хлібороб" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013. Поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013 у справі №912/288/13-г та призначено розгляд справи.
19.11.2018 від Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (відповідача) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи доказами.
10.12.2018 до початку судового засідання від ТОВ Агрофірми "Хлібороб" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат Кольчик С.Ф. має приймати участь в судових засіданнях іншого суду (3 засідання).
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегія суддів відмовила в його задоволенні, з тих підстав, що неявка представника цього учасника судового процесу не перешкоджає розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
26.11.2002 між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (надалі - Голованівська РДА, Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря" (надалі - ТОВ Агрофірма "Зоря", Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар набув права на оренду трьох земельних ділянок з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 34,85 га господарських дворів, в т.ч. із земель запасу 34,85 га (а.с.14-19, 50-55 т.1).
Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано Голованівським відділом Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 26.11.2002 за №4 (а.с.56, 82-85 т.1).
Розділом 2.2. Договору закріплено, що договір укладено на строк 10 (десять) років. По закінченню строку договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку цього договору. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договору законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника або орендаря, якщо інше не передбачено в договорі.
Як убачається з матеріалів справи, позивач 10.07.2012 звернувся до Голованівської РДА з письмовим клопотанням, в якому просив продовжити термін дії договору оренди ВАВ №615398 від 26.11.2002 земельної ділянки площею 34,85 га строком на 10 років (а.с.91 т.1). Проект додаткової угоди до вказаного клопотання позивачем долучений не був.
19.09.2012 на засіданні комісії Голованівської РДА з вирішення питань надання та вилучення земельних ділянок прийнято рішення перенести розгляд клопотання ТОВ Агрофірма "Зоря" про продовження договору на розгляд наступного засідання комісії та рекомендовано ТОВ Агрофірма "Зоря" надати правоустановчі документи на майно, яке розташоване на земельній ділянці (а.с.92-93 т.1).
З наявного в матеріалах справи протоколу зазначеного вище засідання комісії, слідує, що представник позивача на такому засіданні присутній не був. Докази повідомлення позивача про результати засідання комісії до суду не надано.
18.09.2012 ТОВ Агрофірма "Зоря" підготовило до Голованівської РДА лист-повідомлення за №103, за змістом якого повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 26.11.2002 (а.с.20 т.1). До вказаного листа позивачем додано проект Додаткової угоди від 17.09.2012 про внесення змін до договору оренди землі, а саме викладення пункту 2.2. такого договору в новій редакції: "Договір укладається строком на 20 (двадцять) років" (а.с.21 т.1).
Як зазначає позивач, такий лист з проектом додаткової угоди направлений на адресу Голованівської РДА 19.09.2012, однак був повернутий органом поштового зв'язку без вручення документа адресату з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" (а.с.22-25 т.1).
Відповідач повідомив, що до Голованівської РДА крім клопотання від 10.07.2012 будь-яких інших клопотань позивача про продовження договору оренди землі від 26.11.2012 не надходило. Проект додаткової угоди відповідач від позивача не отримував.
Правовідносини сторін виникли з приводу користування земельною ділянкою державної власності з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах договору оренди.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.
Відповідно до положень статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
За наведеними вище нормами орендодавцем землі, що отримана ТОВ Агрофірма "Зоря" в оренду за означеним Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Натомість позивач вважає, що відповідно до Наказу Держземагентства України від 28.02.2013 за №72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" таким органом є Відділ Держземагентства у Голованівському районі Кіровоградської області, у зв'язку із чим заявив 20.05.2015 суду апеляційної інстанції клопотання про залучення цієї особи в якості належного відповідача у справі та про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Голованіську районну державну адміністрацію Кіровоградської області.
Колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення такого клопотання позивача з огляду на те, що як зазначено вище, на цей час компетенція з розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області належить іншій особі - Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статтею 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
У справі, що розглядається, пунктом 8 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та реєстрації а Грузькій сільській раді Голованіського району Кіровоградської області, після перенесення меж земельних ділянок в натурі.
Вказаний Договір був посвідчений нотаріально а також зареєстрований у Голованіському районному відділі земельних ресурсів за №4 від 26.11.2002.
Таким чином, перебіг строку дії означеного Договору оренди розпочався після його реєстрації та закінчувався 26.11.2012.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Разом із цим статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначаються умови та порядок поновлення договору оренди землі.
Так, у частинах першій - п'ятій вказаної статті передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, для застосування положень частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
За наведених вище обставин суд першої інстанції правильно встановив, що в ході листування між сторонами з приводу поновлення означеного Договору оренди позивачем не дотримано зазначених вище вимог законодавства щодо повідомлення орендодавця з наданням проекту додаткової угоди до цього договору оренди
Матеріалами справи підтверджено, що Голованіська РДА не змінювала своєї адреси, на яку надсилалось повідомлення позивача, та не відмовлялась в отриманні такого листа, оскільки поштовий конверт повернувся на адресу позивача з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", а не з причини відмови адресата від одержання.
При цьому суд першої інстанції правильно відзначив, що адреса Голованіської РДА, починаючи з дати укладення договору та після закінчення терміну його дії не змінювалась - смт. Голованівськ, вул. Леніна, 48. Саме за вказаною адресою відповідач продовжує знаходитись на час розгляду справи та отримує направлені судом процесуальні документи.
Виходячи з відмітки органу поштового зв'язку щодо повернення поштового відправлення - 17.10.2012 (а.с.25 т.1) та строку закінчення дії договору оренди землі - 26.11.2012, позивач мав можливість в місячний строк, що передбачений частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", повторно звернутися до Голованіської РДА з листом-повідомленням та проектом відповідної додаткової угоди.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за встановлених вище обставин, які свідчать про неотримання відповідачем проекту додаткової угоди від 17.12.2012, яку позивачем було направлено в порядку реалізації переважного права на поновлення означеного договору оренди, це виключило можливість її розгляду орендодавцем в порядку, встановленим частиною п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", та фактичне застосування такої норми.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ТОВ Агрофірма "Зоря" як орендар виконало всі вимоги чинного законодавства щодо повідомлення орендодавця про свій намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього строку. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
З огляду на вищевказану норму слід визнати, що позивач дійсно своєчасно вчинив дію, спрямовану на поновлення строку дії вказаного договору оренди.
Згідно відміток УДППЗ "Укрпошта" 20.09.2012 та 25.09.2012 відповідачу було направлено повідомлення про надходження на його адресу поштового відправлення з оголошеною цінністю. Проте відповідач за ним не звернувся, тому після закінчення терміну зберігання листа на пошті, лист позивача із вкладеною до нього додатковою угодою повернувся відправнику.
З посиланням на такі обставини позивач вказує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок проте, що оскільки повернуте поштове відправлення датується 17.10.2012, а строк дії договору оренди землі - 26.11.2012, позивач мав можливість в місячний строк, що передбачений частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі" повторно звернутися з листом повідомленням та проектом додаткової угоди.
За твердженням позивача, якби після повернення поштового відправлення з оголошеною цінністю (яке направлялося відповідачу) тобто 17.10.2012, позивач звернувся повторно з повідомленням про поновлення договору та проектом додаткової угоди, строки на поновлення (за два місяці до закінчення дії договору) були б вже пропущені, оскільки строк дії договору спливає 26.11.2012.
Однак, колегія суддів, розглянувши встановлені вище обставини, доходить висновку, що незалежно від причин, за яких відповідач не отримав пропозиції позивача про поновлення договору оренди, у даному випадку визначальним є факт того, що неотримання відповідачем проекту додаткової угоди виключило саму можливість розгляду пропозиції орендаря.
Отже, отримавши не вручене відповідачеві поштове відправлення з проектом додаткової угоди до вказаного договору оренди, позивач ще мав можливість вчинити дії з метою достеменного вручення відповідачу своєї пропозиції про поновлення договору оренди у інший спосіб, ніж відправлення поштовим зв'язком, але нерозсудливо не вдався до таких дій.
Між тим реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц).
Щодо посилань позивача на ту обставину, що позивач і надалі продовжує користуватися земельною ділянкою, яку йому передав в оренду відповідач та належним чином виконує умови укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, зокрема сплачує орендну плату, що підтверджується податковими деклараціями, то як правильно відзначив суд першої інстанції, такий стан правовідносин має регулюватися в порядку, встановленому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Так частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.
Однак, за змістом позовних вимог та наданих позивачем доказів встановлено, що предметом спору є вимога про визнання поновленим договору оренди від 26.11.2002 шляхом визнання в судовому порядку укладеною додаткової угоди від 17.09.2012, тобто додаткової угоди, яка містить пропозицію орендаря, яка надсилалась в порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди до спливу строку дії вказаного договору.
Тому колегія суддів погоджується з головним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, визначених частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", для задоволення позовних вимог позивача про поновлення договору оренди від 26.11.2002 шляхом укладення додаткової угоди через недотримання позивачем усіх приписів, встановлених частинами другою-третьою цієї ж статті Закону України "Про оренду землі".
Щодо ж висновку суду першої інстанції про те, що поновлення договору оренди землі внаслідок продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 26.11.2002 можливе лише за умови дотримання вимог, визначених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то колегія суддів вважає, що таке тлумачення положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" є невірним, оскільки підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема в постанові від 10.09.2018 у справі у справі №920/739/17.
Відтак слід визнати невірним одночасне поєднання позивачем у даному спорі двох різних підстав для поновлення вказаного договору оренди, тому є передчасним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення договору з підстав, встановлених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", який не узгоджується з предметом спору, за яким позивачем на розгляд суду передано лише питання про визнання укладеною додаткової угоди від 17.09.2012, яка направлялась в порядку реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди.
Отже, врахування судом першої інстанції, з посиланням на положення частини дев'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає, що в суді може бути оскаржено відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, тієї обставини, що оскільки відповідач не отримував проекту додаткової угоди, на укладенні якої наполягає позивач, то відсутні підстави стверджувати, що Голованіська РДА відмовила позивачу в укладенні такої угоди чи ухилялась від її укладення - у даному спорі також є передчасним.
До того ж, судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно договору оренди землі від 26.11.2002 земельна ділянка надавалась позивачем під господарськими будівлями і дворами, право власності на які за позивачем не оформлено, проте таке право оформлено за іншою юридичною особою.
Як відзначив суд першої інстанції, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що за клопотанням відповідача судом першої інстанції 26.04.2013 до матеріалів справи долучені копії свідоцтв про право власності Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Ранок" на нерухоме майно: склад №5 з прибудовою загальною площею 119,5 кв. м за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с. Грузьке, вулиця Суворова, б. 6-в овочесховище загальною площею 495 кв. м за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с. Грузьке, вулиця Суворова, б. 4-а; будинок механізатора (а.с.128-178 т.1).
В подальшому, як вбачається з постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі №П/88/1470/15, судом був задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Хлібороб" та визнано протиправними дії державного реєстратора Голованіської районної державної адміністрації Заболотної Олени Сергіївни та державного реєстратора Голованівської районної державної адміністрації Топольник Оксани Михайлівни з приводу державної реєстрації права власності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Ранок" на розпайоване нерухоме майно колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" та скасовані рішення означених державних реєстраторів про державну реєстрацію прав власності СОК "Ранок" на низку об'єктів нерухомого майна.
Також позивачем надано до матеріалів справи докази сплати ТОВ Агрофірма "Хлібороб" орендної плати за землю за період з грудня 2014 року по березень 2015 року (а.с.194 - 232 т.2).
Однак, дослідивши ці докази, колегія суддів вважає, що як зазначено вище, у даному спорі в контексті підстав заявленого позивачем позову, зазначене судове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі №П/88/1470/15 підлягає врахуванню судом лише на підтвердження факту належності ТОВ Агрофірма "Хлібороб" прав на майно колишнього КСП "Зоря".
Щодо наданих позивачем платіжних доручень про сплату орендної плати, на підтвердження належного виконання умов договору оренди, то ці докази не впливають на головний висновок суду про відсутність підстав, визначених частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", для задоволення позовних вимог позивача про поновлення договору оренди від 26.11.2002 шляхом укладення додаткової угоди від 17.09.2012.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного головного висновку про відмову в задоволення позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2013 у справі №912/288/13-г - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 17.12.2018.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна