Справа № 182/1913/18
Провадження № 2/0182/1924/2018
Іменем України
12.11.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - Тихомирова І.В.
при секретарі - Рахуба О.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі Дніпропетровської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частини житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частини житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4.
ОСОБА_4 з 18 липня 1998 року до дня смерті перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та за час шлюбу вони за спільні кошти придбали 20/29 частин житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2
Отже 20/29 частин вищезазначеного житлового будинку вважається спільною сумісною власністю подружжя, та виходячи з рівності часток майна дружини та чоловіка, розмір частки ОСОБА_4 у спільному майні подружжя становить 10/29 частин, які за її життя виділені не були.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 05 травня 2017 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. за реєстровим № 575, згідно якого, усе свої майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла позивачу.
У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.
Однак 02 березня 2018 року приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. своєю постановою № 51/02-31 відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю в неї документу, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на спадкове майно, зокрема на частку у праві спільного майна подружжя.
Зважаючи на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, прийняла спадщину, та з урахуванням того, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тому ОСОБА_1 просить суд визнати 20/29 частин житлового будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, визначивши що їх частки у праві спільної сумісної власності є рівними та становлять по 10/29 частин спірного житлового будинку кожному, після чого визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, 22 жовтня 2018 року від неї та її представника ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с.72,73).
Відповідач ОСОБА_2 з позовом ознайомлений, в своєму відзиві від 13 вересня 2018 року зазначив, що він визнає той факт, що 20/29 частин житлового будинку АДРЕСА_1 є їх з ОСОБА_4 спільною сумісною власністю як подружжя, у зв'язку з чим право на 10/29 частин якого дійсно належать його дружині, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
З цих підстав, просив суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.62,63).
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явися, 22 жовтня 2018 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.75).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справи без її участі та зазначила, що проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує та визнає їх в повному обсязі (а.с.64,71).
Оскільки обидва відповідачі в повному обсязі визнали позов ОСОБА_1, суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, повно та всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка доводиться матір'ю позивачу (а.с.8,14).
З 18 липня 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.11).
В період перебування у шлюбі ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за спільні кошти придбали 20/29 частин житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., реєстровий № 3-3981 (а.с.7,30).
Факт придбання частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями у період шлюбу та за спільні кошти відповідачем ОСОБА_2 не оспорювався.
Однак частки у спільному майні подружжя ОСОБА_2 виділені не були.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Так, ч. 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не оспорювався факт придбання частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями у період шлюбу та за спільні з ОСОБА_4 кошти, суд вважає можливим визнати 20/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визначивши при цьому, що частка ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної сумісної власності подружжя складає 10/29 частин.
Отже частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на вищезазначений житловий будинок також становить 10/29 частин.
Слід зазначити, що розмір частки кожного з подружжя, судом був визначений виходячи з принципу рівності часток у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений 05 травня 2017 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М., реєстровий № 575, згідно якого, усе свої майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.53).
Як вбачається із спадкової справи № 60-2017, ОСОБА_1 у встановлений законом строк, а саме 25 липня 2007 року звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 46 на звороті). Також з відповідною заявою позивач звернулася до нотаріуса 02 березня 2018 року (а.с.54).
Однак постановою № 51/02-31 від 02 березня 2018 року приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на спадкове майно, зокрема на частку у праві спільного майна подружжя.
Надати даний правовстановлюючий документ позивач не має можливості, оскільки за життя ОСОБА_4 частки у спільному майні подружжя виділені не були.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, прийняла спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині немає, суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,12,13,18,76,81,263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 60,63,69-71 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати 20/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області.
Визнати, що частка ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області у праві спільної сумісної власності подружжя складає 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Інші 10/29 частин залишаються у власності ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області, на 10/29 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: частини житлового будинку "А" : жила кімната 1-3; жила кімната 1-4; жила кімната 1-6; коридор 1-5; ванна 1-7; сіни "а": кухня 1-1; комора 1-2; сарай "Б", гараж "Г", водопровід № «, паркан № 3, хвіртка № 6, загальною площею 43,0 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положеньЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: І. В. Тихомиров