13 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2376/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся із позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФ) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.11.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання призначити та виплачувати з 24.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу у Ківерцівському механічному заводі на посадах електрозварника та електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах 3 розряду за періоди з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 01.01.1992 по 28.02.1993, з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1993 по 28.02.1995, з 01.04.1995 по 31.07.1995, з 01.09.1995 по 30.06.1997, з 01.08.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1997 по 17.05.2000 - календарно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 23.08.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки має достатній пільговий стаж роботи та досяг відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії. Проте, рішенням Луцького ОУПФ від 07.11.2018 йому відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки у нього відсутній необхідний пільговий стаж.
Із таким рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним, оскільки ним надані всі необхідні документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а відмова відповідача зарахувати у пільговий трудовий стаж роботу у Ківерцівському механічному заводі на посадах електрозварника та електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах 3 розряду за періоди з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 01.01.1992 по 28.02.1993, з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1993 по 28.02.1995, з 01.04.1995 по 31.07.1995, з 01.09.1995 по 30.06.1997, з 01.08.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1997 по 17.05.2000 у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок, які підтверджують зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці, є порушенням його конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.09.2018 №66/1054 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховано періоди роботи з 27.08.1984 по 31.12.1991, з 01.03.1993 по 31.03.1993, з 01.06.1993 по 31.07.1993, з 01.03.1995 по 31.03.1995, з 01.08.1995 по 31.08.1995, з 01.07.1997 по 31.07.1997, з 01.09.1997 по 31.10.1997 - календарно. Разом з тим, відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 01.01.1992 по 28.02.1993, з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1993 по 28.02.1995, з 01.04.1995 по 31.07.1995, з 01.09.1995 по 30.06.1997, з 01.08.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1997 по 17.05.2000. Таким чином, відповідно до поданих документів пільговий стаж позивача становить 10 років 04 місяці при необхідному 12 років 06 місяців. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу ОСОБА_1 права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, 23.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Луцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Рішенням Луцького ОУПФ від 07.11.2018 позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж. Відповідно до поданих документів було встановлено, що пільговий стаж позивача становить 10 років 04 місяці.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було враховано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.09.2018 №66/1054, відповідно до якого до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховано періоди роботи з 27.08.1984 по 31.12.1991, з 01.03.1993 по 31.03.1993, з 01.06.1993 по 31.07.1993, з 01.03.1995 по 31.03.1995, з 01.08.1995 по 31.08.1995, з 01.07.1997 по 31.07.1997, з 01.09.1997 по 31.10.1997 - календарно. Разом з тим, Комісією відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 01.01.1992 по 28.02.1993, з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1993 по 28.02.1995, з 01.04.1995 по 31.07.1995, з 01.09.1995 по 30.06.1997, з 01.08.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1997 по 17.05.2000.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійний фонд України від 10.11.2006 №18-1 (далі - Порядок №18-1).
Пунктом 3 Порядку №18-1 встановлено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Згідно із пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.
Пунктом 16 Порядку №18-1 передбачено, що рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
З наведених норм слідує, що рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов'язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.09.2018 №66/1054 позивачем не оскаржувалось, є чинним та було обов'язковим для виконання Луцьким ОУПФ при прийнятті рішення від 07.11.2018.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області при прийнятті рішення від 07.11.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі рішення Комісії від 12.09.2018 №66/1054 діяло в межах наданих повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оскаржується рішення, прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши відповідно до частини другої статті 2 КАС України рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 07.11.2018, суд дійшов висновку, що воно є правомірним та скасуванню не підлягає, а відтак в задоволенні позову належить відмовити.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук