10 грудня 2018 року Справа 160/9212/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати з 01.04.2017 року бездіяльність та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.04.2017 року щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) протиправними та дискримінаційними за ознакою місця проживання;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити щомісячну виплату пенсії та виплатити з 01.04.2017 року виниклу заборгованість з несплаченої пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а також виплатити з 01.05.2017 року компенсацію за втрату частини доходів, нараховану по місяць в якому буде провадитися виплата заборгованості з несплаченої пенсії.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
У своєму адміністративному позові позивач просить суд: «визнати з 01.04.2017 року бездіяльність та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.04.2017 року щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та дискримінаційними за ознакою місця проживання».
Всупереч наведених норм позивачем не зазначено яку саме бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає протиправною, коли саме відбулась така бездіяльність та коли про неї стало відомо позивачу.
Суд звертає увагу позивача, що вищенаведене унеможливлює встановлення судом предмета спору, а саме: суд не може дійти висновку чи ототожнює позивач бездіяльність з рішенням відповідача яким припинено пенсійні виплати з 01.04.2017 року при цьому не зазначає його дату та номер або оскаржує, окрім зазначеного рішення, також і бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, або бездіяльність чи рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова від 20.09.2018р. на яке посилається в заяві про поновлення процесуальних строків.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та його копії для направлення відповідачу у справі.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В позовній заяві зазначено місце реєстрації позивача (м.Луганськ), проте місце проживання чи перебування позивача не зазначено.
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В заяві про поновлення процесуальних строків позивач посилається на те, що про порушення своїх прав їй стало відомо 23.10.2018 року з листа Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова №І14759-18 від 20.09.2018р., проте вказаний лист не надано та не надано обґрунтувань зв'язку протиправності бездіяльності/рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на лист якого від 20.09.2018р. позивач посилається в заяві про поновлення процесуальних строків при цьому вказаний лист не надано, у зв'язку з чим, докази поважності пропуску строку звернення до суду відсутні, а відтак, клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач прошив та скріпив копії документів наклейкою «Прошиті копії оригіналів документів на 7-ми аркушах».
Суд зазначає, що можливість засвідчення документів шляхом прошиття їх разом та заклеювання папером з написом «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», із зазначенням посади особи, яка завіряє копію, її підпису, прізвища, ініціалів і дати, можливо у разі засвідчення одного конкретного документу який складається з кількох сторінок.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не було дотримано вимог ч. 5 ст. 94 КАС України та не завірено належним чином письмові докази, що додані до позовної заяви.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, в позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Таким чином, законом встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких судом вирішується питання щодо звільнення особи від сплати судового збору.
При цьому посилання позивача на лист Управління ПФУ без зазначення його дати та номера, в якому зазначається, що виплата пенсії призупинена 01.04.2017р. не може бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки такий Лист не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
З огляду на вказане, позивачу слід надати актуальні станом на дату подання позовної заяви відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік (відомості Пенсійного фонду України та ДФС України), або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», або ж надати документ про сплату судового збору, у встановленому законом порядку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно із ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості, а саме:
- викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України;
- надати актуальні станом на дату подання позовної заяви відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», або ж документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством;
- надати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів;
- надати у відповідній кількості належним чином завірені додатки до позовної заяви.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова