10 жовтня 2018 року Справа № 804/4135/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮхно І. В.
при секретаріГончаровій В.Г.
за участі:
позивача представника відповідачів 2,3 ОСОБА_3 Орлової Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Міністерства внутрішніх справ України, відповідача 2 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, відповідача 3 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 червня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 наступних відомостей: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати позивачу повну та точну інформацію щодо наявності (відсутності) за ним судимостей без вказування додаткових відомостей;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій виключити із бази даних управління інформацію відносно позивача щодо: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:
- позивач є ліцензованим, професійним арбітражним керуючим (Свідоцтво №1543 від 18.07.2013року, свідоцтво про підвищення кваліфікації від 16 грудня 2017 року) Це є його основною діяльністю яка забезпечує добробут позивача та його родини. У квітні 2018 року позивач остаточно закінчив останню поточну справу, в якій був задіяний як ліквідатор;
- в травні 2018, для забезпечення себе і своєї родини коштами до існування, позивач вирішив прийняти участь у тендерах, які проходять зокрема, на системі «ПРОЗОРО»: з надання послуг арбітражного керуючого (на виконання робіт арбітражного керуючого (розпорядника майна);
- для участі в одному з тендерів, позивачеві потрібно було отримати «довідку про відсутність судимості», про що він подав відповідну заяву в «паспортний сервіс Дніпро» («Державне підприємство «Документ»);
- через деякий час позивач особисто отримав там оригінал довідки, яка має наступні складові та зміст: «Серія ААА №0379575 Міністерство внутрішніх справ України, Департамент інформаційних технологій, Довідка 18123562378813942440: За обліками МВС громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ... станом на 04.05.2018 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»;
- позивач вважає дії Міністерства Внутрішніх Справ України в особі Департаменту Інформаційних Технологій, що виразилися у наданні довідки 18123562378813942440 вищевикладеного змісту та сам зміст довідки протиправними;
- в довідці вказано, що звинувачення позивачеві було пред'явлено 12.11.2005 та 11.11.2005, тобто більш ніж 12 років тому. І з тих пір відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили;
- таким чином, позивач вже 12 років вважаюся особою, що притягалася до кримінальної відповідальності. Цей факт позивач особисто виправити не може, бо у нього відсутні необхідні документи;
- внесення цієї інформації до «довідки про відсутність судимості» завдає шкоди професійній діяльності позивача, значно знижуючи його можливості отримати роботу розпорядника майна або ліквідатора;
- за 12 років з дня пред'явлення обвинувачення розпорядник інформації не виконав вимоги ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і не виправив неточну, неповну та застарілу інформацію щодо позивача;
- у Відповідача не має законних підстав на протязі 12 років зберігати і надавати інформацію щодо факту пред'явлення звинувачення, навіть якби такий факт мав місце у формі передбаченій діючим на той час КПК - шляхом винесення постанови про притягнення в якості обвинуваченого.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні 09 липня 2018 року о 15 год. 00 хв.
09 липня 2018 року у підготовче судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Для забезпечення права відповідача на надання відзиву на позов підготовче судове засідання судом було відкладено до 01 серпня 2018 року о 15:00 год.
10 липня 2018 року від представника відповідача надійшли клопотання про заміну Міністерства внутрішніх справ України на належних відповідачів: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Ліквідаційну комісії Головного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та відзив на позов, у якому відповідач позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:
- з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до МВС України, де йому було видано довідку серії ААА №0379575, № 18123562378813942440 з наступними відомостями: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили»;
- позивач вважає, що дана інформація обмежує його право на працевлаштування, а тому підлягає видаленню;
- разом з тим, позивач в позовній заяві підтверджує, що: «у 2005 році неочікувано та випадково прийняв участь у студентській бійці з декількома учасниками. Пам'ятаю, що мене допитували з обставин пов'язаних з цією бійкою»;
- відповідач звертає увагу суду, що дана інформація вносилось Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська, а не МВС України;
- в апараті МВС України відсутні жодні документи щодо кримінальної справи № 63052668 від 26.10.2005 стосовно позивача, оскільки дані повноваження щодо проведення слідчих дій належали до територіальних органів внутрішніх справ (на даний час органів Національної поліції України);
- МВС України не наділено правом вилучати (вносити, редагування) будь які данні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у зв'язку з чим МВС України є неналежним відповідачем у даній справі.
01 серпня 2018 року відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області та Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області в якості співвідповідачів в адміністративній справі, розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні 05 вересня 2018 року о 14:00 год.
05 вересня 2018 року від відповідача 2 надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне:
- відповідно до норм Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах кримінально-виконавчої системи України, затвердженої спільним наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 №823/188, підставою для вилучення з картотеки УІАП документів є постанова органу досудового слідства або вироків суду;
- ГУНП не наділено повноваженнями самостійно вносити зміни в облікові документи або їх вилучати;
- відповідні зміни можливо внести тільки після отримання відповідних облікових та статистичних документів від органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів та відсутній будь-який процесуальний документ, складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу, то й відсутні правові підстави для вилучення інформації про притягнення його до кримінальної відповідальності;
- ГУНП діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.
05 вересня 2018 року від відповідача 3 надійшов відзив на позов, у якому відповідач 3 позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:
- відповідно до п. 3.1, 3.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах кримінально-виконавчої системи України, затвердженої спільним наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 №823/188 на час відкриття кримінальних справ № 63052668 від 26.10.2005, №63052652 від 22.10.2005 на підставі постанов про притягнення ОСОБА_3, як обвинувачуваного, ГУМВС поставлено на облік та заведено алфавітну картку форми 1 на ОСОБА_3, згідно встановленої форми документів, що використовуються для формування та коригування оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку (банку даних) у відповідності до вимог цієї Інструкції;
- ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, а також не наповнює їх, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень, обвинувачених;
- з урахуванням діючого законодавства, ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не наділена повноваженнями вносити зміни в облікові документі що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України або їх вилучати, тому відповідач 3 вважає, що ГУМВС не є належним відповідачем по даній справі.
05 вересня 2018 року для забезпечення права позивача на отримання відзиву та надання відповіді на відзив оголошена перерва у підготовчому судовому засіданні до 19 вересня 2018 року о 10:30 год.
10 вересня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзиви Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, відповідно до якої було зазначено:
- у відзивах зазначено, що на час відкриття кримінальних справ №63052668 та №63052652 ОСОБА_3 поставлено на облік на підставі постанови про притягнення як обвинуваченого;
- позивач зазначає, що даючи відзиви на мою позовну заяву та заявляючи, як про доказаний факт про те, що позивача було поставлено на облік на підставі постанови про притягнення як обвинуваченого копії цих постанов повинні бути додані до відзивів, але таких додатків відзиви не містять. Таким чином, твердження Співвідповідача 1 та 2 про те, що позивача було поставлено на облік на підставі постанови про притягнення як обвинуваченого є упередженим та не ґрунтується на відповідних доказах;
- на належного відповідача (Міністерство Внутрішніх Справ України) безсумнівно вказує як сам бланк довідки так і її зміст. Довідка видана від імені Міністерства Внутрішніх Справ України і на підставі інформації, що міститься у обліках саме МВС (про що вказано у самій довідці);
- співвідповідачі вважають цілком законним, що інформація про те, що позивач буцім то є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005року. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року знаходиться в обліках Відповідача (Міністерство Внутрішніх Справ України) вже майже 13 років тому що відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили і не допускає в цьому порушенні прав позивача вини Відповідача (Міністерство Внутрішніх Справ України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року клопотання Міністерства внутрішніх справ України про розгляд справи в режимі відеоконференції в адміністративній справі за адміністративним позовом в адміністративній справі повернуто заявнику без розгляду.
19 вересня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відрядженні адміністративну справу знято з розгляду та призначено 01 жовтня 2018 року о 09:15 год.
01 жовтня 2018 року позивач та відповідач 1 у підготовче судове засідання не з'явились, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
01 жовтня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представник відповідачів 2, 3 підтримав раніше обрану правову позицію та зазначив, що заперечення подавати не буде та надав всі наявні в нього докази до матеріалів справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 10.10.2018 року о 10:30 год.
10 жовтня 2018 року відповідач 1 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За положеннями пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
10 жовтня 2018 року позивач та представник відповідача 2 та 3 підтримали раніше обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
В травні 2018 року ОСОБА_3 з метою отримання довідки про відсутність судимості звернувся з відповідною заявою до «Паспортного сервісу Дніпро» (державне підприємство «Документ»).
На свою заяву ОСОБА_3 отримав Довідку Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України №18123562378813942440 серії ААА №0379575, відповідно до якої: «За обліками МВС громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нікополь Дніпропетровська область Україна, на території України станом на 04.05.2018 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Довідка надана для оформлення участі в процедурі державних закупівель».
Не погодившись із зазначенням вищевказаної інформації у довідці, позивач з метою захисту свої порушених прав та інтересів звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 1 Положення про Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 року №1572 (далі - Положення №1572), Департамент інформаційних технологій (далі - Департамент або ДІТ) Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство або МВС) є структурним підрозділом апарату МВС, який здійснює, координує та контролює інформаційне забезпечення діяльності структурних підрозділів апарату Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр.
За положеннями пункту 2 Положення №1572 Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням.
Підпунктом 25 пункту 8 Положення №1572 Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надання громадянам інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-ХІІ кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
При цьому, відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п'ята статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.09.2002 року за №738/7026, інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 29.11.2016 року №1256 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2017 року за № 22/29890 (далі - Порядок №1256).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1256 «довідка» - документ, який містить відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, та надається фізичній особі у відповідь на її запит;
У зазначеному пункті також визначено, що «персонально-довідковий облік» - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення.
Отже, системний аналіз вказаних положень дає підстави стверджувати про те, що довідка, яка надається Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України має містити інформацію за трьома напрямками, а саме:
1) про притягнення особи до кримінальної відповідальності;
2) про відсутність (наявність) судимості;
3) про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Як свідчить долучена до справи Довідка №18123562378813942440 серії ААА №0379575, видана позивачеві, крім належних до запитаної інформації даних про те, що за обліками МВС громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нікополь Дніпропетровська область Україна, на території України станом на 04.05.2018 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, зазначена ще й інша, не запитувана інформація, а саме: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».
Суд зазначає, що вказана інформація, не могла бути відображена у довідці №18123562378813942440 серії ААА №0379575, виданої ОСОБА_3, оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 наступних відомостей про ОСОБА_3: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати позивачу повну та точну інформацію щодо наявності (відсутності) за ним судимостей без вказування додаткових відомостей, суд зазначає, що видача довідок про наявність або відсутність судимості є виключною компетенцією Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, у зв'язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Крім того, вирішуючи по суті вимогу про виключення Міністерством внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій із бази даних управління інформацію відносно позивача, суд звертає увагу, що у разі виявлення особою недостовірних про неї даних, вона може на підставі пункту 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних.
Доказів звернення позивача з вмотивованою вимогою щодо зміни або знищення персональних даних до будь-якого володільця та розпорядника персональних даних, зокрема, відповідачів у справі, до матеріалів справи надано не було, у зв'язку з чим така позовну вимога є передчасною, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги.
За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи, що в задоволенні частини позовних вимог позивача відмовлено, судовий збір у розмірі 352,40 грн., сплачений при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 05.06.2018 року №0.0.1052716660.1, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до відповідача 1 Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684), відповідача 2 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд.20А; код ЄДРПОУ 40108866), відповідача 3 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд.20А; код ЄДРПОУ 08592141) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 наступних відомостей про ОСОБА_3: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред'явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005 року. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 22 жовтня 2018 року.
Суддя І.В. Юхно