Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2768/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова
до Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентина Миколаївна, м. Лозова
про стягнення 91436,26 грн
за участю представників сторін:
позивача - Зайцева І.В., дов. від 24.01.2018 року
відповідача - не з'явився
Позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентина Миколаївна, м. Лозова, в якому просить суд стягнути з відповідача 91436,26 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 106 від 29 червня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та пизначено підготовче засіданні на 05 листопада 2018 року на 12 годин.
Протокольною ухвалою від 05 листопада 2018 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України було відкладено підготовче засідання на 26 листопада 2018 року на 12 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2018 року на 12:20 годин.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Станом на 11 грудня 2018 року відповідач передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України правом на надання відзиву на позовну заяву - не скористався, заперечення проти позову не навів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області згідно пункту 1.1 Статуту створене Лозівською міською радою Харківської області в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності відповідно до рішення Лозівської міської ради Харківської області № 597 від 23 березня 2012 року. Необхідність створення підприємства викликана потребою у підвищенні ефективності використання майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Лозова Харківської області, а також потребою у забезпеченні всіх категорій споживачів тепловою енергією, гарячою водою та іншою продукцією, роботами, послугами.
29 червня 2012 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем Єрмоленко Валентиною Миколаївною (відповідачем) укладено договір про постачання теплової енергії № 106, відповідно до якого позивач здійснював постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача, розташованого за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул. К.Лібкнехта, буд. 15. Належне відповідачу нежитлове приміщення вбудоване в житловий будинок та є його складовою частиною. Система опалення зазначеного приміщення є невід'ємною частиною централізованої системи опалення всього житлового будинку. Прилад обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні відсутній.
Згідно укладеного договору, позивач - енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Договірні обсяги постачання теплової енергії визначені позивачем та відповідачем в додатку № 1а до Договору. Розрахунок спожитої теплової енергії здійснюється відповідно до даних приладу обліку теплової енергії житлового будинку № 15 по вул. К.Лібкнехта, пропорційно опалювальній площі нежитлового приміщення відповідача.
З матеріалів справи вбачається. що Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області свої зобов'язання за договором виконало повністю, за період з жовтня 2012 року по квітень 2018 року поставив відповідачу потрібний йому обсяг теплової енергії, що підтверджується даними будинкового приладу обліку теплової енергії та актами постачання теплової енергії. Претензій чи скарг з боку Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентини Миколаївни з жовтня 2012 року по вересень 2018 року не отримувалось.
Відповідно до пункту 6.3. договору, споживач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням, самостійно сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії виконав не в повному обсязі, здійснював лише часткові проплати. Внаслідок чого, станом на вересень 2018 року заборгованість Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентина Миколаївна за договором склала 54790,07 грн.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що відповідачем не погашено заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 54790,07 грн.
Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати наданої теплової енергії, а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку часник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарюванн, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до частини статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова ума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення оржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Фізичною особою - підприємцем Єрмоленко Валентиною Миколаївною перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 9476,69 грн.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаних сум, суд встановив, що данні нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення з відповідача 9476,69 грн. пені слід задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4404,16 грн. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час простроення у розмірі 22765,32 грн., суд зазначає наступне.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час простроення, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4404,16 грн. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час простроення у розмірі 22765,32 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентина Миколаївна (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23) заборгованість у сумі 91436,26 грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 54790,07 грн. - на поточний рахунок 26032304506899 в ТВБВ № 10020/0514 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 38076191; пеню в розмірі 9476,69 грн., три відсотки річних у розмірі 4404,16 грн., та суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 22765,34 грн. - на поточний рахунок 26003300506899 в ТВБВ № 10020/0514 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 38076191, за період з 01 жовтня 2012 року по 01 вересня 2018 року за договором про постачання теплової енергії № 106 від 29 червня 2012 року.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єрмоленко Валентина Миколаївна (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23) судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1762,00 грн. на поточний рахунок 26003300506899 в ТВБВ № 10020/0514 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 38076191.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 17.12.2018 р.
Суддя П.В. Хотенець