13 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1992/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника відповідача Гордієнка К.В. розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.03.2018 року № 11735-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 14.03.2018 року № 11735-17,
встановив:
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.03.2018 року № 11735-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 14.03.2018 року № 11735-17.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.09.2018 р. позивач отримав податкову вимогу від 14 березня 2018 року № 11735-17, відповідно до якої станом на 13 березня 2018 р. сума податкового боргу платника податків становить 6811,46 грн. та рішення від 14.03.2018 р. про опис майна у податкову заставу.
Позивач 01.09.2015 р. припинила підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 номер запису в реєстрі 24990060002043980.
Позивач вказує, що в серпні, вересні місяці 2015 р. сплачена вся заборгованість із сплати податків та подано ліквідаційну декларацію за встановленою формою. Станом на кінець 2015 року, після подачі ліквідаційної декларації відповідач зобов'язаний був здійснити перевірку ФОП, яке ліквідується та донарахувати всі несплачені, податки, збори та пеню і штрафи.
В 2015 році під час ліквідації ФОП відповідач не мав претензій до позивача щодо сплати податків.
Станом на 2015-2018 роки у сторін позову були відсутні узгоджені податкові зобов'язання.
Перевірка ФОП ОСОБА_2 в період 2015-2018 роки не проводилася, акти перевірки відповідачем не складалися, повідомлення рішення не надавалися та не надсилалися, з яких підстав були оформлені спірна вимога та рішення позивачу не відомо.
Також на думку позивача, строки давності на стягнення пені та штрафів минули, податковий борг не узгоджувався сторонами та відсутній станом на момент звернення з позовом.
На підставі вказаного просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 14.03.2018 року № 11735-17 та рішення про опис майна у податкову заставу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 14.03.2018 року № 11735-17.
Ухвалою суду від 01.10.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Позивач недоліки усунув.
Ухвалою суду від 16.10.2018 р. у справі відкрито спрощене провадження.
01 листопада 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що згідно матеріалів перевірки Суворовського РВ ХМУ УМВС в Херсонській області від 02.06.2015 було встановлено, що 02.06.2015 ОСОБА_3 перебуваючи на своєму робочому місці в магазині "Форсаж" ФОП ОСОБА_4 здійснила продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років. За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_3 За результатом розгляду адміністративної справи відносно адміністративною комісією при виконавчому комітеті Комсомольської районної у м. Херсоні ради прийнято постанову від відповідно до на ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 595, 00 грн.
За результатами розгляду подання та доданих матеріалів ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05 лютого 2016 року, яким на ОСОБА_2 накладено штрафу у розмірі 6800,00 грн.
Вказане рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На підставі вказаного вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Позивач в судове засідання не з'явився. Просив розглядати справу без його участі.
Розглянувши подані документи, заслухавши вступне слово представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: позивач була зареєстрована фізичною особою - підприємцем. Перебувала на обліку у ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області.
01 вересня 2015 року припинено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, № 24990060002043980.
15 грудня 2015 року від Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області відповідачу надійшло подання від 05.11.2015 №36/13018 про усунення порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Відповідно до вказаного подання встановлено, що 02.06.2015 гр. ОСОБА_3 перебуваючи на робочому місці в магазині "Форсаж" ФОН ОСОБА_4 по вул. Кутузова 2, м. Херсон здійснила продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років. За вказаним фактом складено протокол XН № 323512 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП щодо ОСОБА_3
За результатами розгляду матеріалів перевірки Суворовського РВ ХМУ України в Херсонській області від 02.06.2015 р. відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05 лютого 2016 року №000061/21-22-21-3219512184, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 за порушення вимог ст. 15-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. Вказане рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.06.2016р.
14 березня 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 14.03.2018 р. № 11735-17, відповідно до якого станом на 13.03.2018 р. у позивача наявний податковий борг у розмірі 6811, 46 грн., у тому числі: штрафна санкція - 6800, пеня - 11,46 грн.
14 березня 2018 року податковим органом прийнято податкова вимога № 11735-17, відповідно до якої зобов'язано позивача сплатити податковий борг у розмірі 6811, 46 грн., у тому числі: штрафна санкція - 6800 адмін. штрафи та інші санкції , пеня - 11,46 грн. - збір за розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства нарахований до 01 січня 2015 року.
Крім того, 14 березня 2018 року відповідачем прийнято рішення про опис майна в податкову заставу.
Податкове повідомлення - рішення та рішення про опис майна в податкову заставу отримано позивачем 14.09.2018 р.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Пунктом 2 частини 1 ст. 15-3 Закону №481/15-ВР встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закон України №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі, якщо продаж пива здійснюється особам, які не досягли 18 років - у сумі 6 800грн. (за порушення вимог статті 15-3 цього Закону).
Відповідно до ч. 4. ст. 17 Закону України №481/95-ВР встановлює, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Порядком застосування фінансових санкцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790) встановлено механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
На підставі вказаного суд робить висновок щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 06.02.2016 р. № 000061/21-22-21-3219512184.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В пункті 59.1 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно пункту 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає зокрема у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податковою боргу.
Пунктом 89.2 ПК України встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ПК України).
Як встановлено в ході розгляду справи податковим органом нараховано позивачу податковий борг у розмірі 6811,46 грн., а саме:
- пеня по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 11,46 грн., яка виникла починаючи з 12.10.2015 року. Станом на 30.09.2015 року за позивачем рахувалася заборгованість по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 195,00 грн. 12.10.2015 року у рахунок сплати вказаної заборгованості було зараховано 215.00 грн. У зв'язку із несвоєчасним погашенням суми грошових зобов'язань на суму погашеного податкового боргу нараховано пеню у сумі 31,46 грн. (частина якої, у сумі 20,00 грн., погашена за рахунок коштів зарахованих 12.10.2015, залишок несплаченої пені - 11,46 грн.);
- по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 6800,00 грн., який виник починаючи з 15.09.2016 року у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, які нараховані згідно рішення від 05 лютого 2016 року №000061/21-22-21-3219512184 за порушення вимог ст. 15-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Наявність у позивача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а саме, витягами з інтегрованої картки платника податків, рішенням про застосування фінансових санкцій від 05.02.2016 р. № 000061/21-22-21-3219512164, податковим повідомленням - рішенням форми Ф від 14.03.2018 р. № 11735-17, рішенням про опис майна в податкову заставу № 11735-17 від 14.03.2018 р., податковою вимогою від 14.03.2018 р. № 11735-17.
Щодо посилання позивача, що він не отримував рішення про застосування фінансових санкцій суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія конверту на підтвердження направлення вказаного рішення. Поштове направлення повернуто відповідачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 44).
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Крім того, п. 3 р. 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 ( в редакції, станом на 05.02.2016 р.) встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач належним чином повідомлений про наявність рішення про застосування фінансових санкцій від 05.02.2016 р. № 000061/21-22-21-3219512164.
Щодо посилання позивача, що на сайті "Укрпошти" при формуванні запиту відсутні дані щодо поштового відправлення № 7302602284796 суд зазначає, що відповідно до Порядку ведення реєстру відстеження пересилання поштових відправлень, інформація та наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом шести місяців з моменту реєстрації.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 р. у справі К/800/16086/16.
Щодо посилання позивача, що позивачем припинено підприємницьку діяльність суд зазначає, що п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Згідно пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 ПК України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588
Пунктом 11.31 визначено, що зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку, зокрема:
4) державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання;
5) у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа;
6) після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України;
Частиною 1 статтею 52 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Таким чином, суд робить висновок, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду України від 4 грудня 2013 у справі № 6-125цс13.
Щодо посилання позивача про порушення строків стягнення податкового боргу суд зазначає, що п. 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПК України).
Таким чином, суд робить висновок, що відповідачем не порушено строк давності на стягнення штрафної санкції та пені.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.03.2018 року № 11735-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 14.03.2018 року № 11735-17 - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 грудня 2018 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 8.3.