про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2018 рокум. Ужгород№ 260/1406/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить зняти арешт, накладений постановою про накладення арешту майна боржника № 38339105 від 07.06.2013 року на все майно (кошти) ОСОБА_1; зобов'язати Ужгородський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області виключити відомості про боржника - ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, а саме:
Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України - в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В той же час, в матеріалах справи відсутнє власне письмове підтвердження позивача.
Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, посилаючись на п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З приводу наведеного, суд констатує, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відтак, вказана норма регулює можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, та не містить посилань про звільнення від його сплати.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В той же час, суд зазначає, що позивачем подано довідку про доходи № 01-15/279 від 03.12.2018 року, видану Ужгородським торговельно-економічним інститутом КНТЕУ, з якої сума отриманого позивачем доходу за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року складає 21209,38 грн., та вказана довідка не є належним та допустимим доказом того, що майновий стан ОСОБА_1 не дає змоги сплатити судовий збір, а також не свідчить про те, що заявник не отримує інших видів доходу. Вказана довідка свідчить лише про те, що позивачу за вказаний період нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 21209,38 грн. Інших доказів, які мали б виключний характер та свідчили б пор наявність належних підстав для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення позивача від сплати судового збору позивачем до суду не надано.
Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.
Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 133 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". А тому, в задоволенні такого слід відмовити.
Також, як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на те, що справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), не передбачено, зокрема й за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Так, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
До зазначеного переліку позивача не включено, а отже до нього застосовуються загальні вимоги по сплаті судового збору при зверненні до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізично особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, позивачеві слід подати до суду доказ про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.
Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), _____________ (назва суду, де розглядається справа), _______________ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 34314206084005; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та докази сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті