07 грудня 2018 року справа № 2340/3745/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача - Конопатської В.О. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до у Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача від 19.05.2018 щодо відмови у призначенні житлової субсидії позивачу, прийнятих за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії;
- скасувати рішення відповідача від 13.07.2018 щодо відмови у призначенні житлової субсидії позивачу, прийнятого за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії.
Ухвалою суду від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Позов мотивовано тим, що позивачу безпідставно не призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки він разом зі своєю матір'ю є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, - в якій лише вони фактично проживають. Інші особи, які зареєстровані не проживають у вказаній квартирі, мають інші сім'ї та адреси проживання, які позивачу не відомі. Однак відповідач за наслідками розгляду заяви позивача протиправно, на його думку, відмовив у наданні житлової субсидії, оскільки позивачем не було вказано у повному обсязі відомості про членів сім'ї домогосподарства та їх доходи, оскільки позивачем були повністю зазначені персональні дані всіх зареєстрованих членів домогосподарства, однак те, що вони спільно не проживають і не спілкуються, доходи інших зареєстрованих членів домогосподарства не було зазначено через відсутність у позивача вказаної інформації, про що позивачем було зазначено у поданій заяві (декларації).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову не заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що за наслідками розгляду заяви позивача про призначення житлової субсидії, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради правомірно відмовив йому в наданні житлової субсидії, оскільки позивачем не було вказано у повному обсязі відомості про віх членів сім'ї домогосподарства та їх доходи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.
19.05.2018 (вх. №6054/25-5/01-9 від 24.05.2018) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та зазначив, що у вказаній квартирі лише позивач та його матір фактично проживають, а інші особи, які зареєстровані в ній не проживають у вказаній квартирі, мають інші сім'ї та адреси проживання, які позивачу не відомі, тому доходи інших зареєстрованих членів домогосподарства не було зазначено позивачем через відсутність у позивача вказаної інформації, про що позивачем було зазначено у поданій заяві (декларації).
За наслідками розгляду вказаної заяви позивача, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради 13.07.2018 відмовив йому в наданні житлової субсидії, оскільки позивачем не було вказано у повному обсязі відомості про віх членів сім'ї домогосподарства та їх доходи.
Надаючи оцінку спірним обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував, що згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848).
Відповідно до пункту 2 Положення №848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
На підставі п. 7 Положення №848 субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця з якого призначається субсидія.
У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до п. 13 Положення №848 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доході витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (за наявності).
Як встановлено судом із матеріалів справи, 19.05.2018 (вх. №6054/25-5/01-9 від 24.05.2018) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та зазначив, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають лише позивач та його матір, а інші особи, які зареєстровані в ній не проживають у вказаній квартирі, мають інші сім'ї та адреси проживання, які позивачу не відомі.
Суд наголошує, що відповідно до вимог п. 9 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Однак, за рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.
Враховуючи, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають лише позивач та його матір, а інші особи, які зареєстровані в ній не проживають у вказаній квартирі, мають інші сім'ї та адреси проживання, які позивачу не відомі, тому доходи інших зареєстрованих членів домогосподарства (крім позивача та його матері) не було зазначено позивачем через відсутність у позивача вказаної інформації, про що позивачем і було зазначено у поданій заяві (декларації) - суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу в призначенні житлової субсидії із вищевказаних підстав.
Згідно вимог п. 13 Положення 848 заява і декларація вважаються не поданими у разі, коли: - не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); - не внесені у повному обсязі відомості про членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний зв'язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків; відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.
Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем не внесено у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером) - не приймається судом до уваги, оскільки із наданої відповідачем до матеріалів справи копії декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії судом встановлено, що в ній позивачем у повній мірі зазначено вищевказані про всіх членів домогосподарств.
Відповідно до ст.13 Європейської конвенції з прав людини кожен, чиї права, свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Крім іншого, судом враховується, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
У рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при непризначенні позивачу субсидії за відсутності належних на те правових підстав, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.
У зв'язку із вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та з метою належного і повного захисту позивача дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 19.05.2018 (вх. №6054/25-5/01-9 від 24.05.2018).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови 13.07.2018 ОСОБА_1 в призначенні житлової субсидії.
Скасувати рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 13.07.2018 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні житлової субсидії.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 19.05.2018 (вх. №6054/25-5/01-9 від 24.05.2018).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 17.12.2018.