Справа № 308/10684/17
14.12.2018 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу,
Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу.
Позов мотивує тим, що 24.09.2007 року між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» та позичальником ОСОБА_3, поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір кредиту-поруки № 362/1, згідно з яким отримано кредитні кошти у розмірі 13500 грн., зі сплатою 45 % річних за користування кредитом, терміном на 24 місяці, з 24.09.2007 року по 23.09.2009 року (остання сплата кредитної заборгованості 28.12.2007 року становить 500 грн.).
Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 порушив свої зобов'язання (п. п. 1.1, 2.2, 2.3 договору) та станом на 23.05.2017 року заборгованість по договору кредиту-поруки складає 71136,77 грн., з яких: по кредиту - 13500 грн.; по відсотках за користування кредитом - 57636,77 грн.
Зауважує, що як вбачається з договору кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року (п. 2.4), додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у пункті 2.3 договору, у разі якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу. Відповідно до п. 8.1 договору кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року за даним договором сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно з договором кредиту-поруки (п п. 5.1-5.4) виступили перед спілкою поручителями ОСОБА_3 та не виконали своїх обов'язків, визначених п. п. 5.2-5.3 договору, у зв'язку з чим солідарно з позичальником відповідають перед спілкою за його зобов'язаннями.
Вказує, що на даний час Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» пред'являється цивільний позов станом на 23.05.2017 року на суму 71136,77 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 135000 грн.; заборгованість по відсоткам - 57636,77 грн., що підтверджується долученою до позову карткою платежів по кредиту. Позовні вимоги підтверджуються договором кредиту-поруки та карткою платежів (розрахунком) по гривневому кредиту.
Перед відповідачами письмово, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, отриманих 31.10.2011 року та 25.01.2012 року, ставилися вимоги про виконання зобов'язань за договором, однак останні своїх зобов'язань не виконали.
Крім того, зазначає, що в ході проведення претензійної роботи з позичальниками, спілкою були направлені матеріали кредитної справи по договору поруки № 362/1 від 24.09.2007 року до правоохоронних органів у зв'язку з досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 12014070030000064 від 10.01.2014 року, проте заборгованість не закрита.
На підставі викладеного просить стягнути кредитну заборгованість в сумі 71136,77 грн. на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві, та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечив, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях, які долучено до матеріалів справи. Пояснив, що відповідно до п. 1 договору кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року споживчий кредит було надано позивачем 24.09.2007 року з кінцевим терміном погашення 23.09.2009 року. З позовної заяви вбачається, що Перечинською кредитною спілкою «Тур'я» заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_3 боргу за кредитним договором у розмірі 71136,77 грн., а саме заборгованість по тілу кредиту у сумі 13500 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 57636,77 грн. Вважає, що нарахування позивачем процентів за користування позикою є законним тільки у межах строку надання позики за кредитним договором, а саме з 24.09.2007 року по 23.09.2009 року. За договором сума зі сплати по відсоткам за користування кредитом становить суму за період з 24.09.2007 року по 23.09.2009 року у розмірі 12150 грн. (13500 х 45 % = 6000,75 грн. х 2 роки = 12151,50 грн.). Вказує, що з урахуванням суми тіла позики 13500 гр. та суми 12151,50 грн. за відсотками, загальна сума заборгованості становить 25561,50 грн. Сплачені позичальником та поручителями суми в рахунок погашення боргу за кредитним договором, що згідно таблиці розрахунку кредиту становлять суму 20709,72 грн., зменшують суму заборгованості відповідача до 4851,78 грн. Звертає увагу, що правомірність нарахування суми процентів тільки у межах строку надання позики за кредитним договором підтверджується і судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 26.06.2018 року у цивільній справі № 308/8568/16-ц. За вказаних обставин, вважає підставним заявлені до ОСОБА_3 позовні вимоги тільки на суму 4851,78 грн. заборгованості за договором кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки не повідомлено, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» та ОСОБА_3 24.09.2007 року укладено договір кредиту-поруки № 362/1, згідно з умовами якого спілка надала ОСОБА_3 кредит у сумі 13500 грн. на умовах строковості, звітності, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором (а.с. 4-6).
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 договору кредит надається терміном на 24 місяці з 24.09.2007 року по 23.09.2009 року, за користування яким сплачуються відсотки з розрахунку 45 % річних.
У забезпечення виконання вищевказаного договору між позивачем та позичальником ОСОБА_3, як поручителі, згідно з умовами договору кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобов'язання солідарно з позичальником відповідати в повному обсязі перед позивачем за своєчасне та повне виконання боржником свого обов'язку за договором.
Згідно з п. 5.1 договору кредиту-поруки поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов'язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов'язань у повному обсязі (включаючи сплату всіх відсотків, неустойки, збитків, у тому числі упущеної вигоди) солідарно терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 8.1 договору кредиту-поруки сторони за даним договором домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором кредиту-поруки належним чином не виконав, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 23.05.2017 року допустив перед спілкою заборгованість у загальному розмірі 71136,77 грн., з яких: по кредиту - 13500 грн.; по відсотках за користування кредитом - 57636,77 грн. (а.с. 7).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_3 належним чином не виконував свої зобов'язання за договором кредиту-позики, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту з відповідача на користь спілки відповідно до положень кредитного договору та ст. 526 ЦК України.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме, підлягає до стягнення сума нарахованих процентів станом на 24.09.2009 року (дати спливу визначеного кредитним договором строку кредитування).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Вказана правова позиція викладена у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 711/6227/14-ц.
З розрахунку заборгованості за договором кредиту-позики вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 було сплачено 599,32 грн. (26.11.2007 року) та 500 грн. (28.12.2007 року), що складає суму 1099,32 грн. (599,32 грн. + 500 грн. = 1099,32 грн.).
З долученої позивачем таблиці розрахунку кредиту ОСОБА_3, що є додатком до договору кредиту-позики № 362/1 від 24.09.2007 року, сума процентів, яка підлягала сплаті позичальником за даним договором за період з 24.10.2007 року до 24.09.2009 року, складає 7209,72 грн. (а.с. 8).
Відтак, розмір процентів становитиме 6110,40 грн. (7209,72 грн. - 1099,32 грн. = 6110,40 грн.), що відповідно є різницею між сумою процентів, яка підлягала сплаті за договором, та сумою сплачених позичальником ОСОБА_3
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 6110,40 грн.
Нараховані спілкою проценти поза межами строку кредитування, тобто після 24.09.2009 року, сума яких згідно з розрахунком заборгованості позивача станом на 23.05.2017 року складає 57636,77 грн., з урахуванням правової позиції, викладеної у вищезазначених постановах ОСОБА_6 Верховного Суду, задоволенню не підлягають.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором кредиту-поруки становитиме 19610,40 грн., з яких: 13500 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6110,40 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як зазначено у ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_3, як позичальник за договором, належним чином не виконував свої зобов'язання відповідно до умов договору кредиту-поруки, внаслідок чого допустив заборгованість по сплаті кредиту та процентів згідно з цим договором, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача слід солідарно стягнути 19610,40 грн. заборгованості договором кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року.
Що стосується обґрунтування позивачем позову в частині нарахування додаткових відсотків, визначених п. 2.4 договору кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року, то такі не беруться судом до уваги, оскільки в мотивувальній та прохальній частині позову позивачем не пред'являються вимоги про стягнення додаткових відсотків.
Ухвалою судді від 24.11.2017 року у даній справі позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Відтак, оскільки позивачеві було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, то з нього підлягає до сплати на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 432 грн.
У судовому засіданні 14.12.2018 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 17.12.2018 року.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» заборгованість з договором кредиту-поруки № 362/1 від 24.09.2007 року в розмірі 19610 (дев'ятнадцять тисяч шістсот десять) гривень 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» на користь держави судовий збір у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) гривні.
Позивач: Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я», код ЄДРПОУ 25438482, що знаходиться за адресою: вул. Ужгород, вул. Фединця, 62, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення - 17 грудня 2018 року.
Головуюча О.М. Світлик