г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області
Справа № 2-а-505/11
Номер провадження 2-а/2997/11
24 березня 2011 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Попова В.В.,
при секретарі - Ладухіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Солом'янського відділу ДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві сержанта міліції ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень та скасування постанови серія АА №550779 по справі про адміністративне правопорушення від 26.01.2011 року, -
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно з постановою інспектора ДПС Солом'янського відділу ДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві сержанта міліції ОСОБА_3 ОСОБА_4 АА1 №550779 від 26.01.2011 року, 26.01.2011 року, о 19 годині 05 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Уманська - б-р. Чоколовський в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 («Рух по смугам») та здійснив лівий поворот зі смуги, з якої передбачено рух праворуч, чим порушив вимоги пп. 33, 5.16 ПДР України, у зв'язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. На думку позивача, дана постанова є незаконною, винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає обставинам справи, а дії інспектора ДАІ при винесенні постанови були незаконними і такими, що грубо порушили його права, надані Конституцією та іншим чинним законодавством України з наступних підстав. 26.01.2011 року він дійсно рухався на своєму автомобілі, виконуючи вимоги ПДР та інших нормативних актів по забезпеченню безпеки дорожнього руху по вул.. Уманська у м. Києві. Разом із ним в автомобілі знаходилась ОСОБА_5 (мешкає в АДРЕСА_1), яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення в якості свідка, що може підтвердити нижченаведені ним факти. Наблизившись до перехрестя вул. Уманська та бульвар Чоколовський, він звернув увагу на знак «Напрямки руху по смугах», який показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Позивач зазначає, що виконав проїзд перехрестя відповідно до вимог ПДР України. На відстані приблизно 80-100 метрів від перехрестя в темну пору доби його було зупинено інспектором ДПС, який, на його здивування, повідомив, що він здійснив поворот ліворуч зі смуги, з якої передбачено рух праворуч, чим порушив вимоги п.33, 5.16 ПДР. Позивач заперечив на інкриміноване йому звинувачення та попросив залучити і допитати свідка події, яка б підтвердила відсутність правопорушення. Але всі його прохання були проігноровані інспектором, він просто вилучив документи, і нічого не пояснюючи, разом з його документами, які позивач йому передав для перевірки, пішов до службового автомобіля ДАІ та сів у нього. Я не виходив з автомобіля, оскільки був впевнений, що інспектор здійснює перевірку його документів по базі даних ДАІ. Через деякий час інспектор повернувся та передав йому на підпис протокол серії АА1 №301942 від 26.01.2011 року, в якому було сказано, що він здійснив лівий поворот зі смуги, з якої передбачено рух праворуч. Про те, що розгляд справи відбувся, позивач дізнався з протоколу. В графі «До протоколу додаються» було вже записано слово «постанови» і те, що його попереджено про розгляд справи, яка відбулася 26.01.2011 року о 19 годині 15 хвилин «на місці». Позивач заперечив. Оскільки його ніхто не повідомляв, що справа буде розглядатися. Більше того, йому прийшлося власноруч вписувати П.І.Б. свідка, хоча інспектор знав про наявність такого. Відповідно до ст. 268 КУпАП, позивачем були надані усні клопотання, які він повідомив інспектору та виклав у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» про відкладення розгляду справи, про місце розгляду справи, про надання права на захист, про що було зроблено запис в протоколі. Інспектор, не пояснюючи причин, відмовив у задоволенні його клопотань та демонстративно і зневажливо проігнорував їх. За таких обставин позивач зазначає, що водій повинен знати, що будь-яка вимога або дія працівника ДАІ, що обмежує його права чи свободи, має обов'язково супроводжуватися поясненнями щодо підстав цих обмежень, але нажаль ніякої відповіді не отримав. Жодних доказів того, що позивач скоїв правопорушення, інспектором ДАІ не наведено. Сам він знаходився на значній відстані (80-100 метрів) від перехрестя, яке було поза полем його зору, при наймі він не міг встановити смугу повороту автомобіля, яким керував позивач, внаслідок кута оглядовості з того місця, де він знаходився, тим більше, що в даний час настала темна пора доби. Крім того, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, своїх заперечень суду не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд, оцінюючи відповідно до ст. 159 КАС України, всебічно, повно, об'єктивно досліджені судом докази, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених у судовому засіданні наступних фактичних даних.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
26.01.2011 року інспектором ДПС Солом'янського відділу ДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві сержантом міліції ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що 26.01.2011 року, о 19 годині 05 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Уманська - б-р. Чоколовський в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 («Рух по смугам») та здійснив лівий поворот зі смуги, з якої передбачено рух праворуч, чим порушив вимоги пп. 33, 5.16 ПДР України. У розділі Протоколу, відведеного на пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_2 написав, що «з порушенням не згоден, мною заявлено три клопотання в усній формі: 1) про надання права на захист (ч.1 ст. 268 КУпАП, ст.ст.5,9,64 КУ); 2) про перенесення розгляду справи (ч.2 ст.33, ч. 1 ст. 268, ст. 280 КУпАП); 3) про місце розгляду справи (ч.1 ст. 268. ч.2 ст. 276 КУпАП). Відповідно до заявлених клопотань прошу мене повідомити письмово про дату, час і місце розгляду.», що скріпив своїм підписом. (а.с.6).
За даним Протоколом, 26.01.2011 року вищевказаним інспектором ДАІ було винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.5).
Вказана постанова разом з протоколом була отримана позивачем 26.01.2011 року особисто.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З'ясовуючи обставини справи і оцінюючи докази суд виходив з наступного.
Виходячи з положень ст.ст. 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі пояснень сторін та письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Єдиними доказами, викладених у Постанові обставин вчинення позивачем правопорушення, є вищевказані Протокол про адміністративне правопорушення та Постанова в справі про адміністративне правопорушення. Інших доказів, які б містили інформацію щодо порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху і на підставі яких суд встановив би наявність цього порушення відповідачем не надано, свідки вчинення позивачем правопорушення відсутні, заперечення стосовно пред'явлених вимог відповідач не надав.
У зв'язку з викладеним вище, суд також знаходить, що відповідачем не виконані вимоги статті 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 6, 10, 11, 86, 94, 102, 122, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Солом'янського відділу ДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві сержанта міліції ОСОБА_3 щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії АА1 №550779 від 26.01.2011 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП - протиправними.
Скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення АА1 №550779 від 26.01.2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп., винесену 26.01.2011 року інспектором ДПС Солом'янського відділу ДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві сержантом міліції ОСОБА_3.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя