Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2018 р. Справа №200/14153/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 87500, Донецька обл.., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-а, ЄДРПОУ 14321726) до Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Волі 60, ЄДРПОУ 3053491) про стягнення заборгованості,
12 травня 2018 року шляхом надісланням поштою позивач, Донецький прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про скасування рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 06 листопада 2018 року відповідачем, визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 травня 2018 року № 217555, зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за заявою позивача щодо виконання постанови № 217555 від 02 травня 2018 року та здійснити її виконання.
Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 160 КАС України з огляду на наступне.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до преамбули Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно частини 1 статті 8 Закон №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що закон не надає суду право відстрочувати, розстрочувати, зменшувати або звільняти від сплати судового збору підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Предметом позову позивача не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а саме скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, та похідну вимогу від неї, зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за заявою позивача щодо виконання постанови.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру - 1762,00 гривень.
Розглянувши питання щодо поновлення строку на звернення до суду, суд зазначає, що статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа - постанови стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язання вчинити певні дії. Вказане повідомлення ним отримано 14 листопада 2018 року.
Отже, суд зазначає, що десятиденний строк для оскарження повідомлення відповідача пропущений, оскільки позовна заява направлена до суду 07 грудня 2018 року.
Суд зазначає, що у разі застосування особливостей позовного провадження в окремих категоріях справ, процесуальні строки також обчислюються у спеціальному порядку, а тому у даному випадку не застосовується шестимісячний строк.
Водночас, відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В прошення вимог статті ст. 121 КАС України позивачем не надано жодних поважних причини або пояснень щодо пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 гривен.
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 2, 5, 126, 132, 143, 160, 161, 169, 248, 251, 256, 294 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Донецькому прикордонному загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Встановити Донецькому прикордонному загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 гривен.
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
На ухвалу в частині вирішення питання щодо судових витрат може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частини ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шинкарьова І.В.