Справа № 303/7593/18
Провадження №3/303/2766/18
14 грудня 2018 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Маргитич О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України,
- за статтю 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
21 жовтня 2018 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні Обласної дитячої лікарні в місті Мукачево по вулиці І.Франка, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу працівників медичного закладу.
ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В суді правопорушник свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, повідомила, що вичинила правопорушення вперше, в якому щиро розкаюється. Ствердила, що дійсно була збуджена і висловлювалася негативно на адресу працівників медичного закладу. Проте вважає, що такі дії були зумовлені тим, що деякі працівники медичного закладу поводили себе агресивно, перебували в нетверезому стані.
Адміністративним правопорушенням згідно статті 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення визнається, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно зі статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Щодо юридичної відповідальності особи слід зазначити, що у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі. Проте, при призначенні адміністративного стягнення слід врахувати наявність у останньої на утриманні малолітньої дитини, а також те, що остання щиро розкаялася у вчиненому.
Оцінив всі наявні докази, вважаю, що в даному випадку вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно статті 22 Кодексу України про адміністративне правопорушення при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку міста Мукачево, вулиця Верховинська,51, Закарпатської області, громадянку України винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Мукачівський міськрайонний суд.
Суддя О.І.Маргитич