Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 грудня 2018 р. № 2040/7470/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Бут Ю.,
представників відповідача - Зекової С.П., Юріна Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство "АЗЧ Постач" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки дотримання Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (код 36817584) вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за фактами митного оформлення товарів з комерційною назвою "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" митне оформлення яких було здійснено за кодом 8515110000 відповідно до УКТ ЗЕД, за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 № 102110001 /2016/201995;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 06 грудня 2017 №7510 "Про проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "АЗЧ Постач";
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000051415 та № 0000061415 від 19 січня 2018 року.
В обґрунтування позову, зазначив, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №59/20-40-14-15-07/38630430 від 04.01.2018, відповідно до висновків якого вказано, що під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995 Приватним підприємством "АЗЧ Постач" допущено порушення податкового законодавства, яке проявилося в заниженні податкових зобов'язань за митними деклараціями №102110001/2016/201637 від 21.072016 та №102110001/2016/201995 від 18.08.2016. Позивач зазначив, що митним органом вказаний товар за всіма митними деклараціями розмитнений та випущений у вільний обіг, чим підтверджено, що всі митні формальності, в тому числі і щодо правильності визначення коду УКТ ЗЕД виконані відповідно до Митного кодексу України. Таким чином, дії контролюючого органу щодо винесення наказну на проведення перевірки, проведення самої перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішення є протиправними.
Ухвалою суду від 26.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою судді від 20.11.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували , надали відзив на позов, відповідно до якого зазначили, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Так, товар "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" на думку відповідача необхідно класифікувати за кодом 8516797000 УКТ ЗЕД, а не 8515110000. У зв'язку із чим, вважає, що податкові повідомлення-рішення є законними, а позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" не підлягає задоволенню.
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.
Згідно митних декларацій від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995 Приватним підприємством "АЗЧ Постач" ввезено на митну територію України товар "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN".
Вказаний товар Приватним підприємством "АЗЧ Постач" класифіковано за кодом 8515110000 УКТ ЗЕД та застосовано ставку ввізного мита 5%.
Судом встановлено, що 06.12.2017 відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 336, 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у зв'язку із виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД частини товару "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання)..." за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наказ № 7510 "Про проведення документальної перевірки ПП "АЗЧ Постач".
Так, фахівцями контролюючого органу на підставі наказу від 06.12.2017 № 7510 проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства "АЗЧ Постач" дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів з комерційною назвою "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN", митне оформлення яких було здійснено за кодом 8515110000 відповідно до УКТ ЗЕД, за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995.
За результатами перевірки складено акт від 04.01.2018 №59/20-40-14-15-07/38630430.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- Закону України "Про митний тариф України" (застосування Правил 1 та 6) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) при класифікації товарів, частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, в частині порушення правил класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД при їх декларуванні (митне оформлення здійснено у товарній підкатегорії 8515110000 (пільгова ставка ввізного мита 5%), необхідно було зазначити код товару 8516797000 (пільгова ставка ввізного мита 10%), у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 531,57 грн;
- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 106,32 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 04.01.2018 №59/20-40-14-15-07/38630430, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061415 від 19.01.2018, яким збільшено суму податкового зобов'язання ПП "АЗЧ Постач" за платежем податок на додану вартість у розмірі 132,90 грн та податкове повідомлення-рішення №0000051415 від 19.01.2018, яким збільшено суму податкового зобов'язання ПП "АЗЧ Постач" за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 664,46 грн.
Позивач, вважаючи вказані наказ на перевірку, дії з її проведення та податкові повідомлення-рішення, прийняті за її результатами протиправними, звернувся до суду із даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з наступного.
Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000051415 та № 0000061415 від 19 січня 2018 року зазначає наступне.
Згідно статті 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянинові рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
В силу пункту 3 статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
В силу пункту 3 статті 345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Згідно пункту 7 статті 345 Митного кодексу України, у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.
У разі виявлення під час митного контролю або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина 4 статті 69 Митного кодексу України).
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим.
Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.
Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.
Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.
У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в рішенні.
У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.
Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №808/1341/14.
Відповідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що під час митного оформлення позивачем товару "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" жодних рішень про визначення коду товару не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг.
Під час перевірки правильності класифікації товарів під час митного оформлення товарів, поставлених Приватному підприємству "АЗЧ Постач" за умовами Контракту №А2/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС відповідно до вимог чинного законодавства України було здійснено перевірку правильності класифікації вказаних товарів за результатами якої було встановлено правильність класифікації товарів за УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що відсутність рішення про визначення коду товару, прийнятого у порядку, передбаченому чинним законодавством України, та випуск товарів у вільний обіг свідчать про класифікацію Чернігівської митниці ДФС товарів, поставлених Приватному підприємству "АЗЧ Постач", митне оформлення яких здійснювалося, відповідно до коду, заявленого декларантом під час подання мінних декларацій від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995.
Підставою для призначення перевірки позивача слугував, викладений в листі ДФС України від 13.09.17 №24467/7/99-99-14-04-02-17, висновок щодо рішень по товару "клейовий пістолет".
Відповідно до частини восьмої статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Тобто, зазначена інформація, на яку посилається контролюючий орган має інформаційний або довідковий характер, при цьому, відповідач не обґрунтував обов'язковості врахування такої інформації, в тому числі й позивачем під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 №102110001/2016/201995.
Суд також бере до уваги правову позицію висловлену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.11.2016 К/800/44574/14, згідно якої, у разі якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки та на положення статті 351 Митного кодексу України, підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яка, загалом, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 06.11.2012 (справа №21-330а12), від 05.03.2013 (справа №21-36а13), від 04.11.2014 (справа №21-479а14) та від 28.04.2015 (справа №21-157а15).
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також, Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку не може йти мова про наявність обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, адже класифікація товарів за 8515 УКТ ЗЕД на момент митного оформлення товарів не вважалась порушенням.
Фактично зміна відповідачем підходу до класифікації товару призводить до того, що законні на момент їх вчинення дії вважаються порушенням декларантом законодавства України за яке декларант повинен нести відповідальність, що є недопустимим.
Отже, вказана зміна відповідачем підходів до класифікації товару, раніше застосованих органами доходів і зборів, та застосування до позивача санкцій на цій підставі, є порушенням принципу "належного урядування".
Наведене свідчить про протиправність оскаржуваних рішень №0000051415 та № 0000061415 від 19 січня 2018 року.
Стосовно класифікації товару "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN", суд зазначає наступне.
З 01.01.2014 для класифікації товарів використовується УКТ ЗЕД, що побудована на основі версії ГС 2012 року і затверджена Законом України "Про Митний тариф України".
Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.
Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.
Згідно Правила 3 Основних правил інтерпретації у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Правило 4 Основних правил інтерпретації визначає, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
В силу Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Позивач зазначає, що товар "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" конкретніше описується в товарній позиції 8515 УКТЗЕД машини та апарати для паяння або зварювання з можливістю різання або без неї, електричні (включаючи з електричним нагрівом газу), лазерні або іншого світлового чи фотонного випромінювання, ультразвукові, електронно-променеві, магнітно-імпульсні або плазмодугові; електричні машини та апарати для гарячого напилення металів або металокераміки.
Позивач, посилаючись на інформацію надану виробником товару щодо принципу роботи "клейового пістолета" зазначає, що технологія з'єднання предметів з використанням товару "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" є паянням, тобто формуванням з'єднання з міжатомними зв'язками шляхом нагрівання матеріалів, що монтуються, нижче за температуру їх плавлення, подальшого замочування їх розплавленим припаєм, затікання припаю в отвір між деталями з наступною його кристалізацією. З огляду на температуру полімерів, які використовується в товарі як припій, такий товар є апаратом для низькотемпературного паяння.
Висновок відповідача щодо помилковості класифікації товару за 8515 УКТ ЗЕД, базується на положеннях текстового опису назви товарної позиції 8515 УКТ ЗЕД, якими визначено, що у цій товарній позиції класифікуються, зокрема, машини та апарати для паяння або зварювання з можливістю різання або без неї, електричні.
Згідно з інформацією з мережі Інтернет щодо споживчих характеристик та принципу роботи товару "Пістолет електричний для клею" та підтверджується обов'язковою тарифною інформацією (ВТІ) митної адміністрації Німеччини від 06.02.2017 №DE21320/16-1, від 06.02.2017 №DE21321/16-1, від 19.12.2016 №DE24061/16-1, від 17.10.2016 №DE16905/16-1, від 11.07.2016 №DE12837/16-1, яку наводить відповідач, електричні клейові пістолети призначені для склеювання таких матеріалів як дерево, пластик, кераміка, скло та інших подібних матеріалів. Пістолет працює від мережі 220 В, його потужність складає від 10 Вт. Робочий стан пістолета контролюється завдяки світлодіодній індикації. Клейовий стержень вставляється за допомогою затворного механізму. Принцип роботи клейового пістолета полягає в наступному: пістолет заряджається клейовим стержнем, який під впливом високої температури нагрівається і клей в розплавленому вигляді подається через носик-сопло до склеювальних матеріалів.
Поряд із тим, контролюючим органом взято інформацію з митної адміністрації Німеччини з сайту виробника товару "Пістолет електричний для клею", проте вказаний виробник не є виробником товару, що задекларовано позивачем.
Згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 8516 класифікуються: електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричні нагрівачі занурені; прилади електричні для обігрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальні апарати перукарські (наприклад, сушарки для волосся, бігуді, щипці для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричні; інші побутові електронагрівальні прилади; елементи опору нагрівальні, крім включених до товарної позиції 8545.
Враховуючи технічний опис товару, відповідач зробив висновок, що товар "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" не є апаратом для паяння або зварювання, отже класифікацію цього товару віднесено у межі товарної позиції 8516 79 70 00 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%).
Поряд із тим, суд зазначає, що електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя. Машини та апарати для паяння або зварювання з можливістю різання або без неї, електричні (включаючи з електричним нагрівом газу), лазерні або іншого світлового чи фотонного випромінювання, ультразвукові, електронно- променеві, магнітно-імпульсні або плазмодугові; електричні машини та апарати для гарячого напилення металів або металокераміки: машини та апарати для низько-температурного або високотемпературного паяння: паяльники та пістолети паяльні для низькотемпературного паяння.
Отже, придбаний позивачем товар "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" класифікується за товарною позицією 8515 УКТ ЗЕД, що спростовує висновки відповідача про віднесення такого товару до товарної позиції 8516 УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області №0000051415 та № 0000061415 від 19 січня 2018 року.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки дотримання Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (код 36817584) вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за фактами митного оформлення товарів з комерційною назвою "пістолети паяльні, побутові для низькотемпературного паяння (склеювання), марки GLUE GUN" митне оформлення яких було здійснено за кодом 8515110000 відповідно до УКТ ЗЕД, за митними деклараціями від 21.07.2016 №102110001/2016/201637 та від 18.08.2016 № 102110001 /2016/201995 та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 06 грудня 2017 №7510 "Про проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "АЗЧ Постач" суд зазначає наступне.
Згідно статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Право на проведення контролюючими органами перевірки, в тому числі документальної невиїзної визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті Податкового кодексу України.
Зокрема, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту
При чому суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов'язково. Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.
Належною формою реалізації такого обов'язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації, яка потребує додаткової перевірки.
У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок).
Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Згідно пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, серед іншого такої підстави: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (пункт 16 Порядку).
Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податковий кодекс України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.
Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано та направлено на адресу позивача письмовий запит про надання інформації від 26.09.2017 № 18264/10/20-40-15-10, проте позивачем відповіді на запит не надано, витребуваної контролюючим органом інформації та пояснень також не надано.
Таким чином, за наслідками судового розгляду справи не встановлено невідповідність запиту вищенаведеним вимогам законодавства, що надавало б позивачу можливість не надавати відповідь на такий обов'язковий запит та відмовити у цьому.
За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу, а у податкового органу виникло право на її проведення внаслідок безпідставної відмови у цьому.
Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Наказ відповідача 06 грудня 2017 №7510 "Про проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "АЗЧ Постач" відповідає цим вимогам, у зв'язку із чим суд вважає дії контролюючого органу з винесення вказаного наказу та проведення перевірки правомірними.
Крім того, суд зазначає, що перевірка вже проведена, наказ вичерпав свою дію та реалізований, а тому належним способом захисту в даному випадку є скасування податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "АЗЧ Постач".
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (вул. Рози Люксембург, буд. 16а, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код 36817584) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000051415 та № 0000061415 від 19 січня 2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (вул. Рози Люксембург, буд. 16а, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код 36817584) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2018 року.
Суддя С.О.Чудних