05 грудня 2018 року Справа №160/9090/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.29) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.56) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 15.11.2018р. ВП №57650259, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.2 п.7, п.8 ч.5 цієї статті, у позовній заяві не зазначено:
- ціни позову;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч приписам ст.43, п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, вимоги позивача звернуті до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який не має статусу юридичної особи. Тоді як код юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача визначений Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який не є стороною по справі.
На підставі викладеного, позивачу необхідно визначити належного відповідача по справі.
Крім того, позивачем додано до позовної заяви копії документів, які належним чином не засвідчено.
Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частина 3 статті 43 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Так, позовну заяву підписано Першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1, а копії документів долучених до позовної заяви засвідчено ОСОБА_2, щодо якої в матеріалам позовної заяви відсутні документи, що підтверджують повноваження останньої, на їх засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Окрім того, позивачем в прохальній частині позову, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши вищенаведене клопотання, суд не находить підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України, кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідну заяву згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавстві порядку і розмірі.
Суд, звернувши увагу на підстави заявленого в позові клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачу, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Данною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Окрім того, Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі № 922/2163/16 від 09.11.2017 року, № 826/14844/15 від 27.07.2017 року по справі № 804/2895/16) висловлювалася позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутністю підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.
Також, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що в позовній заяві заявленого вимогу майнового характеру, позивачу необхідно сплатити збір у розмірі 1762грн. 00коп.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за адресою: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова