Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 грудня 2018 р. № 2040/6316/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,
за участю:
представника позивача - Гринько К.В.
представника відповідача - Мосейчука Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління служби безпеки України в Полтавській області (вул.Соборності, буд. 39, м.Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ20001651) про скасування наказу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 04 липня 2018 року № 265-ОС начальника управління Служби безпеки України в Полтавській області генерал-майора Рахівського Ю. В. про оголошення дисциплінарного стягнення (догани) начальнику відділу в м. Кременчуці Управління Служби безпеки України в Полтавській області Гречкіну Д. А.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає оскаржуваний в даній справі наказ незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.
Зокрема позивач вказує, що оскаржуваний наказ було видано без врахування всіх дійсних обставин справи, на підставі рапорту, зміст якого не відповідає дійсності, а також без призначення та проведення належного службового розслідування.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву зазначив, що підставою для видання оскаржуваного в даній справі наказу слугував рапорт полковника ОСОБА_2 від 03.07.2018р., з якого було встановлено неналежне виконання посадових обов'язків з боку позивача в частині виконання обов'язку керівника підрозділу забезпечити належний контроль за станом контррозвідувальної діяльності за лініями роботи, а також за повнотою і своєчасністю виконання запланованих контррозвідувальних заходів; систематично аналізувати отримані результати та вживати заходи щодо вдосконалення контррозвідувальної діяльності.
З урахуванням наведеного відповідач зазначив, що оскаржуваний наказ було прийнято обґрунтовано, з дотриманням передбаченої процедури.
В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити, виходячи із доводів, що викладені у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.
Судом провадження у справі відкрито 08.08.2018р. Після задоволення самовідводу головуючого у справі та повторного перерозподілу справи її прийнято до розгляду суддею Панченко О.В. 26.10.2018р.
Ухвалою суду від 10.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Фактичні обставини справи, встановлені судом, полягають в наступному.
Позивач - ОСОБА_1 , проходить службу на посаді начальника відділу в м. Кременчуці Управління Служби безпеки України в Полтавській області.
Згідно оскаржуваного в даній справі наказу від 04.07.2018р. №265-ос (а.с. 47) за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні посадових інструкцій, порушенні вимог п. 7.2 наказу СБУ від 29.07.2014р. № 034 "Про затвердження інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ у СБУ" (в частині обов'язку керівника підрозділу забезпечити належний контроль за станом контррозвідувальної діяльності за лініями роботи, а також за повнотою і своєчасністю виконання запланованих контррозвідувальних заходів; систематично аналізувати отримані результати та вживати заходи щодо вдосконалення контррозвідувальної діяльності), що стосується організації роботи за СКП "Радикали" №225, СКП "Найманці" №202, СКП "Авалон" №234, та мало наслідком зниження ефективності виконання окремих пріоритетних завдань із забезпечення державної безпеки, визначених рішенням колегії СБУ, оголошеним наказом Голови СБУ від 20.12.2018р. № 005, за напрямком захисту національної державності, з посиланням на ст. 45, п. "б" ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, позивачу було оголошено догану.
Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував рапорт заступника начальника УСБУ в Полтавській області полковника ОСОБА_2 від 03.07.2018р., адресований начальнику УСБУ в Полтавській області (а.с. 100-102). Зокрема, згідно зазначеного рапорту вказувалось, що за результатами розгляду контррозвідувальних справ №№225, 202, 234 виявлено ряд типових прорахунків в організації роботи за ними, які стали можливими, в першу чергу, завдяки відсутності своєчасного керівного, управлінського та методичного впливу на підлеглих з боку начальника відділу в м. Кременчуці УСБУ в Полтавській області полковника ОСОБА_1 . При цьому, згідно вказаного рапорту наводилися конкретні приклади, з яких було зроблено наведені вище висновки. Згідно висновків рапорту було порушено клопотання про застосування до позивача, серед інших осіб, заходів дисциплінарного впливу.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного в даній справі наказу з урахуванням доводів позовної заяви, суд зауважує, що їх позивачем зведено до того, що висновки про недоліки при веденні контррозвідувальних справ насправді ґрунтуються на припущеннях, а службове розслідування, при проведенні якого слід було уточнити причини та умови, що сприяли правопорушенню та встановити ступінь вини службових осіб, не проводилось. Позивач вказує також, що сам оскаржуваний наказ містить лише посилання на одну норму матеріального права, яку, на думку відповідача, порушив позивач, а саме - статтю 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Розглядаючи вказані доводи у сукупності із здобутими у справі доказами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 №2229-ХП (далі - Закон № 2229), умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Нормативно-правовим актом, який визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період, є Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 7 листопада 2001 року №1053" від 27.12.2007 №1262/2007 (з подальшими змінами та доповненнями). Зазначене Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначаються Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (від 24.03.1999 № 551-XIV).
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами наведеного статуту.
Нормативно-правим актом, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, є Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (від 24.03.1999 № 548-ХІV) .
Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
В силу Дисциплінарного статуту Збройних сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних сил України військова дисципліна досягається, зокрема, шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів.
За статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. У відповідності до статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Згідно статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
В силу пункту 83 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно із пунктом 84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Відповідно до пункту 86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Пунктом 87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
В даній справі судом встановлено, що відповідно до посадових інструкцій співробітників відділу в м. Кременчуці УСБУ в Полтавській області щодо посади начальника відділу, на якій проходить службу позивач, затверджених начальником Управління 26.03.2018 р., начальник відділу, крім іншого, несе персональну відповідальність за організацію та здійснення контролю за станом оперативно-службової діяльності відділу, виконання пріоритетних завдані та адекватності отриманих кінцевих результатів динаміці розвитку оперативно обстановки, суворе дотримання його співробітниками Конституції, Законів України та нормативних актів Служби безпеки України.
Згідно розділу "Завдання та посадові обов'язки" начальник відділу забезпечує контроль за виконанням підрозділом пріоритетних завдань визначених для Управління Служби безпеки України в Полтавській області рішеннями Колегій Служби безпеки України; здійснює контроль за провадженням за контррозвідувальними та оперативно-розшуковими справами, особисто приймає участь та надає допомогу підлеглим в підготовці і проведення найбільш складних контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів; відповідає за стан і результати, обґрунтованість заведення, якість провадження оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ результативність їх реалізації, дотримання законності при здійсненні контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.
Відповідно до розділу "Відповідальність" начальник відділу несе персональну відповідальність за планування, організацію та результати (якість, повноту та своєчасність) роботи відділу в м. Кременчуці.
В даній справі встановлено, що в ході виконання заступником начальника Управління СБУ в Полтавській області Одяковим А.О. поточного контролю за станом роботи за наявними у відділі в м. Кременчуці УСБУ в Полтавській області контррозвідувальними справами за напрямом захисту національної державності 21 травня та 26 червня 2018 року були розглянуті справи № 225 (перебувала в провадженні підполковника ОСОБА_3 ), № 202 та №234 (перебували в провадженні капітана ОСОБА_4 ).
За результатом розгляду вказаних справ було виявлено низку типових прорахунків в організації роботи за ними, які стали можливими, за висновками рапорту ОСОБА_2 від 03.07.2018р. (а.с. 100-102), завдяки відсутності своєчасного керівного, управлінського та методичного впливу на підлеглих з боку позивача, що є порушенням відповідного наказу СБУ. Вказані доводи підтверджено відповідачем як суб'єктом владних повноважень згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України.
Посилання позивача в позовній заяві про те, що оскаржуваний в даній справі наказ містить лише посилання на одну норму матеріального права, яку, на думку відповідача, порушив позивач, а саме статтю 45 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, суд вважає необґрунтованими. Розглянувши копію вказаного наказу судом встановлено, що він містить формулювання та підстави його прийняття, зокрема вказує, що позивача покарано за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні посадових інструкцій, порушенні вимог п.7.2 наказу СБУ від 29.07.2014 №034 (в частині обов'язку керівника підрозділу забезпечити належний контроль за станом контррозвідувальної діяльності за лініями роботи, а також за повнотою і своєчасністю виконання запланованих контррозвідувальних заходів; систематично аналізувати отримані результати та вживати заходів щодо вдосконалення контррозвідувальної діяльності), що стосується організації роботи за справами №225, №202, №234, та мало наслідком зниження ефективності виконання окремих пріоритетних завдань із забезпечення державної безпеки, визначених рішенням колегії СБУ, оголошеним наказом Голови СБУ від 20.12.2018 №005, за напрямком захисту національної державності. Також наказ посилається на норму Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - статтю 45, пункт "б" статті 68 та містить обраний керівником вид дисциплінарного стягнення - догана.
Щодо доводів позовної заяви про порушення десятиденного строку, встановленого пунктом 87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України для накладення стягнення, а також ознайомлення військовослужбовця з рапортом та наказом про наладнане дисциплінарне стягнення полковником ОСОБА_2 , а не першим заступником начальника Управління полковником Західним Ю.Р., суд їх також відхиляє як необґрунтовані. При цьому суд вказує, що за матеріалами справи перевірка останньої контррозвідувальної справи відбулася 26 червня 2018 року, 3 липня 2018 року ОСОБА_2 рапортом доповів начальнику Управління СБУ в Полтавській області про наявні порушення з боку позивача. Оскаржуваний позивачем наказ прийнято 4 липня 2018 року. Оскільки згаданий вище пункт 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України містить формулювання, за яким дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, видання оскаржуваного наказу 4 липня 2018 року згаданим положенням не суперечить.
Так само, враховуючи, що ознайомлювати військовослужбовця з рапортом та наказом про наладнане дисциплінарне стягнення зобов'язаний керівник підрозділу або вищий начальник, ознайомлення позивача полковником ОСОБА_2 , заступником начальника Управління (вищим начальником), не є порушенням. Крім того, порядок та характер ознайомлення позивача з наказом може безпосередньо впливати лише на факт обізнаності позивача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, проте на підстави прийняття самого спірного наказу впливати не може.
Щодо посилань позивача на неспіврозмірність застосованого до нього заходу впливу слід зазначити, що згідно статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, покладено на військовослужбовців такі обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Статтями 26 і 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Статтею 45 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
В даній справі застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді догани за дослідженими судом доказами відповідає критерію об'єктивності та співмірності, оскільки позивачем допущено порушення службових обов'язків в частині не забезпечення контролю за провадженням за контррозвідувальними справами, що характеризується системністю в результаті відсутності управлінської діяльності зі сторони позивача.
Стосовно доводів позовної заяви про не проведення службового розслідування за вказаними фактами та не відібрання від позивача пояснень з посиланням на Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 16.07.2008 р. №547, суд зауважує, що вказана Інструкція втратила чинність і в даний час діє Інструкція про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців СБУ, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 04.02.2016 №45.
Так, відповідно до вказаної Інструкції №45 прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. А з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни може проводитися службова перевірка. Тобто в таких випадках службові перевірки та розслідування можуть проводитися, а їх проведення не є обов'язковим. Таке положення не суперечить вимогам Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункт 84 якого вказує, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, тобто вказує на можливість, а не обов'язковість проведення службового розслідування. Пункт 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вказує, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Крім того, частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуваний в даній справі наказ відповідача з урахуванням наведених вище критеріїв, суд вважає, що його можна вважати цілком законним та обґрунтованим, зокрема, прийнятим з урахуванням дійсних обставин справи та при вірному застосуванні норм права. В зв'язку з цим позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного суд відмовляє позивачу в задоволенні вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.
Суддя Панченко О.В.