Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 грудня 2018 р. № 2040/5269/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.09.2018 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,63333, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України (вул. Прорізна, буд. 2,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00013936) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- скасувати протокол №7 Державного комітету телебачення і радіомовлення України про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" від 13.06.2018 р.;
- рішення Державного комітету телебачення і радіомовлення України про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" від 18.06.2018р., - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування поданого позову позивач зазначає, що вважає оскаржуване рішення незаконними, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси. Зокрема, позивач вказує, що згідно оскаржуваного рішення на нього було накладено адміністративно-господарські санкції (штраф) за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження держави - агресора, без відповідного дозволу, передбаченого законодавчо. Позивач зазначає, що вилучена у нього книга автора Девіда Брукса «Путь к характеру» не підпадає під категорію таких, які можуть бути заборонені до розповсюдження не території України, була придбана позивачем на території України на прохання працівника Служби безпеки України, насправді не продавалась та була безоплатно передана особам, які прибули до позивача. Крім того, позивач вказує, що посадова особа, яка склала та підписала протокол про накладення штрафу в даній справі не мала на це відповідних повноважень, оскільки не була включена у відповідний перелік осіб, які мають на це право, а інші посадові особи, які підписали протокол - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились надати свої службові посвідчення та зазначити свої посади.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та наданих суду пояснень.
Відповідач позов не визнав та згідно наданого до суду відзиву пояснив, що оскаржуване в даній справі рішення є цілком обґрунтованим і законним. При цьому відповідач зазначив, що на позивача було накладено відповідний адміністративно - господарський штраф в зв'язку з розповсюдженням друкованої продукції походження країни - агресора. При цьому, як вказав відповідач, таке розповсюдження можливе лише за наявності спеціального дозволу, якого позивач не мав.
В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити, виходячи із доводів, що викладені у відзиві на позов та наданих суду пояснень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Фактичні обставини справи, встановлені судом, полягають у наступному.
Як слідує з наявної у матеріалах справи копії протоколу №7 від 13.06.2018р. про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлення) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" (а.с. 23) в магазині "Lider books" за адресою: м. Харків, вул. Кравцова, 19, в якому здійснює свою підприємницьку дію позивач, було виявлено та вилучено книгу Девіда Брукса "Путь к характеру", видавництва "Манн, Іванов і Фербер, Москва, 2018" у кількості 1 примірник.
Копію вказаного протоколу позивачем отримано, згідно наявних в протоколі пояснень позивача ним в якості пояснень зазначено "Не знал".
На підставі розгляду вказаного вище протоколу першим заступником голови Держкомтелерадіо України Червак Б.О. було прийнято оскаржуване в даній справі рішення №7 від 18.06.2018р. про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлення) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" (а.с. 24), відповідно до якого застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі 37230 грн. з вилученням зазначеної вище видавничої продукції.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Перевіряючи підстави, за яких відповідачем було ухвалено оскаржуване в даній справі рішення, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано, крім іншого, Законом України "Про видавничу справу", стаття 28-1 якого передбачає, що видавнича продукція, яка має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до законів України "Про адміністративні послуги", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно частини вісімнадцятої статті 28-1 Закону України "Про видавничу справу" дозвіл видається на строк дії угоди, укладеної власником прав на видання, що підтверджує право на розповсюдження видавничої продукції на території України, але не більше п'яти років.
Відповідно до частин двадцятої - двадцять третьої статті 28-1 Закону України "Про видавничу справу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, веде реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, забезпечує його розміщення на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.
Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять першою цієї статті, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб.
Видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, вилучається з обігу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017р. №262 затверджено Порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, пунктом 14 якого також встановлено, що дозвіл видається на кожну назву видання, що ввозиться на митну територію України, на строк дії угоди, укладеної з власником прав на видання, що підтверджує право на розповсюдження видавничої продукції на території України, але не більше п'яти років.
Наказом Держкомтелерадіо від 27.04.2017р. №73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2017р. за №670/30538, затверджено Положення про Реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України.
Відповідно до пунктів 2-6 Порядку вилучення його дія поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють ввезення та розповсюдження видавничої продукції (далі - суб'єкти господарювання), крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше ніж 10 примірників.
Видавнича продукція, що розповсюджується на території України без відповідного дозволу, підлягає обов'язковому вилученню з обігу з метою недопущення можливості її реалізації.
Вилучення видавничої продукції здійснюється Держкомтелерадіо.
Уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо (далі - уповноважені особи), перелік яких визначається наказом Держкомтелерадіо, вилучають видавничу продукцію з обігу за місцем фактичного провадження суб'єктом господарювання своєї діяльності, розташування його господарських або інших об'єктів.
Під час вилучення з обігу видавничої продукції складається відповідно до порядку, визначеного Держкомтелерадіо, протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу, в якому робиться позначка про вилучення видавничої продукції.
Наказом Держкомтелерадіо від 17.10.201р. №384, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2017р. за №1367/31235, затверджено Порядок накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів (далі - Порядок накладення штрафів), який визначає процедуру оформлення Держкомтелерадіо, як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, документів щодо/застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог статті 28-1 Закону України "Про видавничу справу".
Зокрема, адміністративно-господарські санкції у формі накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог статті 28-1 вказаного Закону застосовуються Держкомтелерадіо до розповсюджувачів видавничої продукції за вчинення порушень, передбачених частиною двадцять першою статті 28-1 Закону.
Рішення про накладення штрафу приймаються уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо в межах, визначених статтею 28-1Закону на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб.
Підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу", який складається за місцем вчинення порушення.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів, уповноважена посадова особа Держкомтелерадіо передає матеріали справи посадовій особі Держкомтелерадіо, яка уповноважена приймати рішення про накладення штрафів за порушення вимог законодавства щодо розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 зазначеного Закону, не пізніше 5 робочих днів з дня складання протоколу про накладення адміністративно-господарського штрафу та додатків до нього.
Аналізуючи наведені норми у їх сукупності слід дійти висновку, що розповсюдження на території України продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу заборонено.
При цьому суд відхиляє доводи позовної заяви про те, що вилучена у позивача книга сама по собі не містила пропаганди війни, закликів до вчинення терористичних актів, пропаганду держави - агресора, не була спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом тощо. Ці обставини в даному випадку не мають відношення до встановлення можливості розповсюдження друкованої продукції, яка має походження країни-агресора або тимчасово окупованих територій України, оскільки за правовим змістом відповідних норм Закону України "Про видавничу справу" зміст друкованої продукції не впливає на необхідність звернення до компетентних органів та отримання від них розповсюджувачем відповідного дозволу на розповсюдження вказаної друкованої продукції.
Так само суд відхиляє доводи позовної заяви про те, що посадова особа, яка склала та підписала протокол про накладення штрафу в даній справі не мала на це відповідних повноважень, оскільки не була включена у відповідний перелік осіб, які мають на це право, а інші посадові особи, які підписали протокол - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились надати свої службові посвідчення та зазначити свої посади.
За дослідженими судом матеріалами справи вбачається, що особа, яка склала протокол в даній справі - ОСОБА_6 внесено до Переліку уповноважених посадових осіб Держкомтелерадіо, які складають та підписують протоколи про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави - агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу", а також здійснюють її вилучення з обігу згідно змін, внесених до цього Переліку згідно Наказу Держкомтелерадіо від 16.05.2018р. № 287. Так само, відомості щодо посад ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесено до протоколу, а факт їх відмови пред'явити службові посвідчення не підтверджено.
Опитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, пояснила, що орендує офіс разом з ФО-П ОСОБА_2 Перевірка проводилась співробітниками Держкомтелерадіо з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, останні вимагали штраф, посилаючись на заборону книги начальником СБУ. Також зазначила, що магазину "Інтер Букс" взагалі не існує. За які проступки ОСОБА_2 слід сплатити штраф, не відомо. З її слів, ОСОБА_2 здійснює свою господарську діяльність виключно в межах чинного законодавства, розповсюдження забороненої літератури не здійснює.
Суд зауважує, що відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України "Про видавничу справу" розповсюджувач видавничої продукції - суб'єкт господарювання, що здійснює розповсюдження видавничої продукції.
При цьому слід також мати на увазі положення ст. 12 Закону України "Про видавничу справу", згідно якої суб'єкти господарювання провадять діяльність у видавничій справі після внесення їх до Державного реєстру на підставі свідоцтва про внесення суб'єкта господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі - свідоцтво).
Видача свідоцтва або прийняття рішення про відмову в його видачі, переоформлення, видача дубліката та анулювання свідоцтва здійснюються уповноваженим органом.
Діяльність у видавничій справі без внесення до Державного реєстру провадять:
- органи законодавчої, виконавчої, судової влади - для випуску офіційних видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру, бюлетенів судової практики;
- підприємства, установи, організації, навчальні заклади, наукові установи, творчі спілки, інші юридичні особи - для випуску і безоплатного поширення інформаційних (бібліографічних, реферативних, оглядових), рекламних видань про свою діяльність; видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань таких підприємств, установ та організацій; службових та методичних матеріалів, документів для потреб їхньої статутної діяльності, а також матеріалів на правах рукопису, розмножених за допомогою технічних засобів.
За змістом ст., ст. 1, 14, 16 Закону України "Про видавничу справу" внесення суб'єкта господарювання до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції передбачає певну процедуру, за умови дотримання якої суб'єкт господарювання набуває статусу, відповідно, видавця, виготовлювача або розповсюджувача друкованої продукції.
Згідно ч. 2 ст. 32 зазначеного вище Закону суб'єкт видавничої справи вважається таким, що припинив свою діяльність, з моменту виключення його з Державного реєстру.
Таким чином, слід ураховувати положення ст. 43 Господарського кодексу України, згідно якої підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом; особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Відтак, оскільки здійснення цього виду підприємницької діяльності (розповсюдження друкованої продукції) потребує дотримання відповідної дозвільної процедури та право на його здійснення підтверджується саме наявністю суб'єкта підприємництва у відповідному державному реєстрі, про що видається відповідне Свідоцтво установленого зразка, слід дійти висновку, що в даній справі, з урахуванням доводів позовної заяви про відсутність здійснення розповсюдження книги, що була виявлена та вилучена, позивача не можна вважати розповсюджувачем друкованої продукції в розумінні Закону України "Про видавничу справу", оскільки факт здійснення підприємницької діяльності без внесення позивача до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції сторонами у справі не заперечується.
При цьому суд наголошує, що здійснення господарської діяльності з розповсюдження друкованої продукції без проходження вище згаданої процедури та внесення у відповідний реєстр не можна вважати законною поведінкою, проте в даній справі позивача було притягнуто до відповідальності не за порушення правил здійснення підприємницької діяльності у видавничій справі, а за розповсюдження без відповідного дозволу друкованої продукції, виготовленої в країні - агресорі.
Суд звертає увагу, що відповідач фактично не заперечує проти таких висновків та згідно наданого до суду відзиву (арк. 52) вказує, що всупереч вимог закону, позивач здійснював розповсюдження видавничої продукції без наявності свідоцтва про внесення суб'єкта господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, тобто не маючи відповідного права на розповсюдження видавничої продукції.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач факт здійснення ним діяльності з розповсюдження книги, яку в нього було вилучено співробітниками відповідача, заперечує, а відповідне офіційне з'ясування обставин за фактом вчинення ним діяльності з розповсюдження друкованої продукції без відповідного свідоцтва не здійснювалось та ця обставина до уваги при притягненні його до адміністративно-господарської відповідальності взята не була.
За таких обставин слід погодитися з доводами позовної заяви про відсутність здійснення позивачем саме діяльності з розповсюдження книги, яку у нього було вилучено. При цьому слід взяти до уваги, що фактична купівля-продаж книги не підтверджена відповідними розрахунковими документами, її пропонування до продажу також не підтверджено.
Щодо наданої до суду відповідачем паперової копії електронного доказу - роздрукування зі сторінки https://liderbooks.com.ua/p714381861-put-harakteru-devid.html , якою відповідач обґрунтовує пропонування до продажу книги Девіда Брукса "Путь к характеру", саме позивачем, суд ставиться до нього критично.
При цьому суд зауважує, що з вказаного доказу неможливо однозначно встановити належність вказаної інтернет-сторінки саме позивачу та розміщення на ній інформації ним самим або з його відома. Крім того, надаючи вказаний доказ, який згідно приписів ч. 3 ст. 99 КАС України не вважається письмовим доказом, відповідач, всупереч вимог частини 4 вказаної статті, не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
В зв'язку з викладеним суд зазначає, що відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення з урахуванням наведеної норми, суд доходить висновку про недотримання відповідачем при його ухваленні всіх дійсних обставин справи при невірному застосуванні норм законодавства. В зв'язку з наведеним суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині скасування протоколу №7 Державного комітету телебачення і радіомовлення України про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" від 13.06.2018 р., суд зазначає наступне:
Відповідно до абзацу 2 частини 5 Порядку накладення штрафу, підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону (далі - протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу) (додаток 1), який складається за місцем вчинення порушення .
З викладеного вище вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про видавничу справу, і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог законодавства.
З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів випливає, що протокол про адміністративне правопорушення не є власне рішенням Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України. А отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Скасувати рішення Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України №7 від 18.06.2018р. про накладення адміністративно-господарського штрафу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України (код ЄДРПОУ 00013936) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.
Суддя Панченко О.В.