Справа № 1940/1821/18
12 грудня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцької І.І.
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представника відповідача Матуса Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач, Тернопільське ОУ ПФУ Тернопільської області), у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2018 р. просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського ОУ ПФУ Тернопільської області від 17.08.2018 р., оформленого протоколом №57 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком,
- зобов'язати Тернопільське ОУ ПФУ Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04.06.2018 р. із зарахуванням до трудового стажу періоду роботи з 29.03.1996 р. по 18.10.1999 р. в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягнувши пенсійного віку, 04.06.2018 р. звернулася до Тернопільського ОУ ПФУ Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком. Листом від 28.08.2018 р. №13671/05 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, період роботи з 29.03.1996 р. по 18.10.1999 р. в СМП «БАЛТ» на посаді кравчині п'ятого розряду, посилаючись на недоліки у заповненні трудової книжки. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернулася з позовом до суду.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 23.10.2018 р.
У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву від 08.10.2018 р., у якому відповідач позову не визнав та зазначив, що до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, не зараховано:
- період ведення підприємницької діяльності з 15.01.2001 р. по 30.06.2001 р. та з 01.06.2002 р. по 30.06.2002 р., оскільки у вказані періоди не сплачено страхових внесків,
- період роботи з 29.03.1996 р. по 18.10.1999 р. в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду, з підстав наявності недоліків у заповненні трудової книжки.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Судове засідання, призначене на 23.10.2018 р., не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді Дерех Н.В. на лікарняному. Розгляд справи призначено на 22.11.2018 р., про що повідомлено учасників справи.
У відповіді на відзив від 30.10.2018 р. представник позивача зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Оскільки у трудовій книжці зроблено запис про період роботи в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду, представник позивача вважає, що ОСОБА_1 не зобов'язана подавати додаткові документи на підтвердження стажу роботи.
Судовому засіданні, призначеному на 22.11.2018 р., оголошено перерву до 23.11.2018 р.
23.11.2018 р. представником відповідача подано доповнення до відзиву на позов, у якому зазначено про недоліки у заповненні трудової книжки позивача, а саме що позивач 29.03.1996 р. переведена в СМП "БАЛТ" без звільнення з попереднього місця роботи. Уточнюючі довідки за даний період роботи позивачем не надані.
У судовому засіданні 22.11.2018 р. оголошено перерву до 12.12.2018 р. для виклику та допиту свідків.
У судовому засіданні 12.12.2018 р. позивач та представник позивача підтримали позов з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2018 р.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2018 р. проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву з доповненнями. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом трудової діяльності працювала швеєю.
Як слідує з записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1, з 01.08.1977 р. по 01.09.1992 р. ОСОБА_1 працювала на Тернопільській фабриці індпошиву одягу на посаді майстра по пошиву легкого жіночого плаття по четвертому розряду. 01.01.1991 р. позивачу присвоєно п'ятий розряд.
01.09.1992 р. позивач звільнена з роботи в порядку переведення в державно-комунальне підприємство сфери послуг ательє мод "Ювілейне" у зв'язку з реорганізацією структурних підрозділів, куди 02.09.1992 р. прийнята кравчинею по пошиттю легкого плаття п'ятого розряду. 25.08.1993 р. звільнена з роботи в порядку переведення на СМП "Квант".
В період з 23.08.1993 р. по 28.02.1995 р. працювала кравчинею в СМП "Квант", звільнена з роботи в порядку переводу в ательє мод "Ювілейне".
У трудовій книжці позивача є запис від 01.03.1995 р. про прийняття на роботу в ательє мод "Ювілейне" в порядку переведення кравчинею по пошиттю легкого одягу п'ятого розряду.
Наступний запис у трудовій книжці позивача по СМП "БАЛТ" від 29.03.1996 р., відповідно до якого ОСОБА_1 переведена на підприємство згідно договору купівлі-продажу від 30.11.1995 р. на посаду кравчині п'ятого розряду, звідки звільнена 18.10.1999 р. за згодою сторін.
В трудовій книжці позивача є також запис від 01.11.1999 р., що підтверджує початок виплати допомоги по безробіттю Тернопільським міським центром зайнятості, запис від 25.10.2000 р. про закінчення виплати допомоги по безробіттю.
В період з 28.02.2011р. по 10.03.2011 р. позивач працювала прибиральницею корпусу №9 у Тернопільському національному економічному університеті, що підтверджується записами у трудовій книжці.
04.06.2018 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви позивачем додано довідку від 29.09.2014 р. №33, видану ТОВ ательє "Ромашка", якою підтверджено, що позивач дійсно працювала у Тернопільській фабриці індпошиття та ремонту одягу з 01.08.1977 р. кравчинею по пошиттю легкого одягу по 01.09.1992 р. Звільнена в порядку переведення в Державно-комунальне підприємство сфери послуг ательє мод "Ювілейне".
З протоколу №57 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів від 17.08.2018 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, не зараховано період ведення підприємницької діяльності з 15.01.2001р. по 30.06.2001 р. та з 01.06.2002 р. по 30.06.2002 р. Обраховано стаж позивача для визначення права на пенсію 23 роки 09 місяців 09 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Про недоліки у заповненні трудової книжки у період роботи в СМП "БАЛТ" у протоколі не вказано. Причини не зарахування періоду роботи в СМП "БАЛТ" у протоколі відсутні.
Листом від 28.08.2018 р. №13671/05 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, період роботи з 29.03.1996 р. по 18.10.1999 р. в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду, посилаючись на недоліки у заповненні трудової книжки.
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4, яка підтвердила, що в період з 1996 р. по 1999 р. разом з позивачем працювала в СМП "БАЛТ", що підтверджується відомостями трудової книжки свідка.
Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії за віком протиправною, у зв'язку з чим звернулася з позовом до суду.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, перевіряючи рішення та дії суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходив з наступного.
У відповідності до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Судом встановлено що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла віку 58 років 6 місяців, а відтак має право на призначення пенсії за віком при наявності страхового стажу не менше 25 років.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-VI, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-VI).
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Частиною третьою статті 44 Закон № 1788-ХІІ передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до вимог статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Положеннями статті 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Під час судового розгляду справи встановлено, що період роботи ОСОБА_1 з 29.03.1996 р. по 18.10.1999 р. в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду не враховано відповідачем до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, оскільки у заповненні трудової книжки є недоліки - відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи.
Щодо такого твердження відповідача суд зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Працівник не несе відповідальності за правильність записів у трудовій книжці, а тому недоліки записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Крім того, факт роботи позивача на посаді кравчині у СМП "БАЛТ" підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17 (адміністративне провадження №К/9901/3158/17).
Таким чином, неналежне оформлення трудової книжки , а саме відсутність запису про звільнення в порядку переведення із Державно-комунального підприємства сфери послуг ательє мод "Ювілейне" не може бути підставою для неврахування відповідного стажу роботи у СМП "БАЛТ".
З огляду на викладене, суд вважає, що трудовий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді кравчині п'ятого розряду знайшов своє відображення в матеріалах справи та такий стаж підлягає зарахуванню позивачу до страхового стажу, який дає право на призначенні пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, слід зазначити наступне.
Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 КАС України).
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача віку 58 років 6 місяців, достатнього страхового стажу не менше 25 років, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення позивачу пенсії за віком, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій. Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №16 від 13.09.2018 р.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 17.08.2018 року, оформленого Протоколом №57 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
3.Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Руська,1, код ЄДРПОУ 40377598) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. НОМЕР_2) пенсію за віком з 04.06.2018 року із зарахуванням до трудового стажу періоду роботи з 29.03.1996 року по 18.10.1999 року в СМП "БАЛТ" на посаді кравчині п'ятого розряду.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Руська,1, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. НОМЕР_2)) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп сплачений згідно квитанції №16 від 13.09.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.
Копію судового рішення надіслати учасникам справи.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.