Провадження № 1-кп/243/496/2018
Справа № 243/3340/18
12 грудня 2018 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42017050000000019 від 06 січня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
24 квітня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання проздійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 зазначивши, що 08 грудня 2017 року складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 258-3 КК України. У зв'язку із переховуванням підозрюваного від органів слідства, 08 грудня 2017 року його оголошено у розшук. Ухвалою слідчого судді від 21 березня 2018 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42017050000000019 від 06 січня 2017 рокувідносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 258-3 КК України.23 квітня 2018 року складений обвинувальний акт, який направлений до Слов'янського міськрайонного суду. Втім, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямований до суду, у підготовче судове засідання жодного разу не з'явився, що свідчить про подальший його намір переховуватись від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим, враховуючи, що на теперішній час місцезнаходження ОСОБА_5 залишається невідомим, вважає, що здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження у загальному порядку не вбачається можливим.
У підготовчому судовому засіданні прокурор також заявив клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні, при вирішенні клопотань прокурора, через відсутність обвинуваченого, поклалася на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого судового засідання шляхом публікації повістки про його виклик у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про розгляд справи за правилами спеціального судового провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ст. 297-1 КПК України, може здійснюватись за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому КПК України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Посилання прокурора на положення п. 20-1 розділу «Перехідних положень» КПК України, в частині застосування спеціального судового розслідування відносно особи, стосовно якої наявні фактичні дані, що вона перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, колегія суддів вважає не обґрунтованими.
Відповідно до п. 20-1 Перехідних положень даного Кодексу передбачено дві підстави щодо застосування спеціального судового розслідування, це перелік статей КК України, з урахуванням яких застосовується спеціальне досудове розслідування та судове слідство та визначений ряд критеріїв щодо яких воно застосовується, зокрема, щодо підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Жодних даних про оголошення ОСОБА_5 у міждержавний та/або міжнародний розшук або переховування понад шість місяців від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, органом досудового розслідування суду не надано, у зв'язку із чим колегія суддів не погоджується з доводами прокурора і вважає, що наведена обставина виключає можливість проведення спеціального судового розслідування відносно ОСОБА_5 .
В судовому засіданні не було достеменно встановлено, що заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» за фактом переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, оскільки матеріали кримінального провадження не мають належного підтвердження зазначеної обставини.
У рішенні ЄСПЛ «Меденіца проти Швейцарії» зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Так, у справі «Сейдович проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. В даній справі Суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред?явлені йому обвинувачення. З цих підстав неможна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи не двозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.
У справі «Колоцца проти Італії», суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загальних понять «справедливий розгляд у суді». На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, - Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 в жодне із призначених судових засідань не з'явився, причини неявки та місцезнаходження останнього суду невідомі, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості переконатися в тому, що обвинувачений дійсно обізнаний про день та час розгляду справи та ухиляється від явки в судові засідання.
Враховуючи те, що відповідно до положень частини 2 статті 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом, суд вважає необхідним на підставі положень статті 335 КПК України оголосити ОСОБА_5 у розшук та зупинити судове провадження.
Розв'язуючи клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч.1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ст. 131, 176 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий запобіжний захід - затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 189 КПК України, суд може відмовити у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що, зокрема, підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КПК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, що свідчить про наявність обгрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 щодо вчинення ним правопорушення, за яке можливе застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Також встановлено, що обвинувачений за судовими викликами не з'являється, що підтверджується матеріалами справи, перешкоджаючи таким чином розгляду кримінального провадження, внаслідок чого його було оголошено у розшук.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що на сьогодні існує зазначений у клопотанні ризик переховування від суду.
Зазначене дозволяє дійти висновку про наявність обставин, зазначених у п.1 ч.4 ст. 189 КПК України, що є достатнім для прийняття рішення про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи ту обставину, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу можливий лише за участі обвинуваченого, а клопотання про дозвіл на затримання за правилами КПК України подається разом із клопотанням про обрання запобіжного заходу, суд приходить до висновку, про те, що розгляд питання обрання запобіжного заходу на сьогодні не є можливим та буде розглянуто після затримання обвинуваченого та доставки його у судове засідання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 335, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження по кримінальному провадженню з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - залишити без задоволення.
Оголосити у розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Організацію виконання розшуку доручити прокурору прокуратури Донецької області ОСОБА_6 ..
Клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання діє до моменту затримання ОСОБА_5 , але не більше 6 місяців, тобто до 12 червня 2019 року.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу обвинуваченого до суду або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, а також в разі добровільного з'явлення обвинуваченого до суду чи відкликання ухвали прокурором.
Копію ухвали надіслати для виконання до Прокуратури Донецької області прокурору ОСОБА_6 (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6).
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 буде розглянуто після виконання ухвали про дозвіл на затримання ОСОБА_5 та доставки його у судове засідання.
Зупинити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 1-кп/243/496/2018 внесеному до ЄРДР за № 42017050000000019 від 06 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, на час розшуку останнього.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений о 15 год. 00 хв. 14 грудня 2018 року.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3