Справа №265/3332/18
Провадження №2/265/1059/18
03 грудня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря Куксенко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку виплати при звільненні, компенсації за затримку виплати, відшкодування моральної шкоди,
представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі ордеру АА № 120023 від 12.07.2018,
представник відповідача Івченко Сергій Петрович, діючий за дорученням № 17 від 02.01.2018,
16 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 21 квітня 2015 року по 17 січня 2018 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ММК імені Ілліча». Був звільнений 17.01.2018 за власним бажанням. При звільненні відповідач не розрахувався з позивачем за роботу у вихідні та святкові дні. Так, згідно розпоряджень начальника ЦСиП він виходив на роботу 18.06.2016 з 19.00 до 07.00 (вихідний день); 20.06.2016 - 07.00 до 19.00 (святковий день); 27.06.2016 - з 07.00 до 19.00 (святковий день); 24.08.2016 - з 07.00 до 19.00 (святковий день); 16.10.2016 - з 07.00 до 19.00 (вихідний день); 17.04.2017 - з 07.00 до 19.00 (святковий день); 29.04.2017 - з 07.00 до 19.00 (вихідний день); 08.05.2017 - з 19.00 до 07.00 (святковий день); 04.06.2017 - з 07.00 до 19.00 (вихідний день); 26.08.2017 - з 07.00 до 19.00 (вихідний день); 15.10.2017 - з 19.00 до 07.00 (вихідний день); 25.12.2017 - з 07.00 до 19.00 (святковий день). Таким чином, позивач відпрацював 144 години, які згідно до ст. 107 КЗпП України повинні оплачуватися в подвійному розмірі. Крім виплати заробітної плати за відпрацьовані ним вихідні та святкові дні, позивач, посилаючись на ст. 117 КЗпП України, вважає, що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та, згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», відповідну компенсацію. Також позивач вважає, що йому відповідачем у зв'язку з невиплатою своєчасно заробітної плати спричинено моральну шкоду в сумі 10000 гривень. Суму заробітної плати та компенсаційних виплат позивач не зміг порахувати, оскільки відповідач на його запит не надав відповідних документів.
В подальшому, протягом проведення підготовчого судового засідання, після надання відповідачем на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя про витребування доказів документів, позивач 12 вересня 2018 року надав суду уточнену позовну заяву, в якій навів розрахунки заборгованості по заробітній платі та компенсаційним виплатам. Просив суд стягнути з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на його користь заборгованість по заробітній платі за роботу у вихідні та святкові дні, а саме: 18.06.2016, 20.06.2016, 27.06.2016, 24.08.2016, 16.10.2016, 17.04.2017, 29.04.2017, 08.05.2017, 04.06.2017, 26.08.2017, 15.10.2017, 25.12.2017 по 12 годин, в сумі 21464,64 грн. Також стягнути на його користь середній заробіток за затримку виплати заробітної плати при звільненні за період з 18 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року в сумі 104342,00 грн. та компенсацію за затримку виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 1051,77 грн. Також просив стягнути з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на його користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Послався на те, що згідно з наказом № 11 від 20.04.2015 ОСОБА_1 був прийнятий в цех мереж та підстанцій ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на посаду електромонтера з оперативних перемикань у розподільчих мережах. В подальшому, згідно з наказом № 4592 від 26.05.2016 ОСОБА_1 переведено у тому ж цеху на посаду майстра Дільниці № 1 з оперативного та експлуатаційного обслуговування та ремонту устаткування 6-110 кВт доменного району. 17.01.2018 згідно наказу № 22 з позивачем були припинені трудові відносини на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Відповідно до ст. 116 КЗпП України позивачу в день звільнення 17.01.2018 було сплачено всі належні при звільненні кошти та видано трудову книжку. Будь-яких спірних питань та жодних заперечень щодо оплати за відпрацьований час позивачем не заявлялось, що підтверджується його підписом без будь-яких зауважень у розрахунковому листку та наказі про звільнення. Щодо роботи позивача у зазначені ним святкові та вихідні дні, відповідач зазначив, що в ці дні було організовано чергування по підприємству. Згідно з постановою ВЦРПС від 02.05.1954 № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах», яка діє відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України, якщо працівник залучається до чергування у вихідний чи святковий день, йому повинен бути наданий відгул протягом найближчих 10 днів. Тривалість відгулу має дорівнюватись тривалості чергування. Тобто, оплата праці за чергування законодавством не передбачена. Крім того, згідно табелів (рапортів) обліку робочого часу, які за посадовою інструкцією майстра Дільниці № 1 повинен був заповнювати сам позивач, відміток про його вихід на роботу у вихідні та святкові дні немає. Розпорядження про залучення ОСОБА_1 саме до роботи у вихідні та святкові дні не видавалися. Оскільки з боку ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відсутні порушення трудового законодавства по розрахунку при звільненні ОСОБА_1, вимоги останнього щодо стягнення середньоденного заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача. Щодо відсутності з його боку заперечень при розрахунку позивач вказав, що він звертався до відповідача із заявою від 17.01.2018 про виплату йому компенсації за роботу у вихідні та святкові дні (копія заяви мається в матеріалах справи). Також з метою перевірки правильності розрахунку виплаченої заробітної плати він просив надати документи, що містять відомості щодо штатного розкладу, середнього заробітку, нарахованої та виплаченої заробітної плати, обліку робочого часу. Відповідач відмовив у наданні вказаних документів та проігнорував вимоги щодо виплати заборгованості по заробітній платі. Копія відповіді відповідача від 26.01.2018 мається в матеріалах справи. Також позивач не погодився з доводами відповідача щодо мети видання розпоряджень «Про організацію роботи та чергування» в зазначені в позовній заяві святкові та вихідні дні. Пояснення відповідача, що вказані розпорядження видані для організації чергувань спростовуються їх назвою та змістом. Так, з назви «Про організацію роботи та чергування» вбачається лише загальна мета видання розпоряджень. При цьому в п. 1 вказаних розпоряджень пропонується залучити саме до праці перелічених працівників. У п. 2 розпоряджень чітко зазначено, що питання компенсації за працю у вказані у цих розпорядженнях дні регулюється ст. 72 КЗпП України, тобто як компенсація за роботу у вихідний день: за згодою сторін надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оскільки на день звільнення відпрацьовані дні не були оплачені та не компенсовані іншим днем відпочинку, ці дні підлягають грошовій компенсації при звільненні. Крім того, позивач зазначив, що до його посадових обов'язків не відноситься оформлення табельного обліку робочого часу, посилаючись на п. 6.4.1 СТП 227-4.2.3-10:25. Це є обов'язком інженера з нормування та оплати праці. В структурному підрозділі позивача ці обов'язки виконує інженер ОСОБА_4 Крім того вважає, що відповідач вводить суд в оману стосовно встановленого на комбінаті порядку залучення працівників до роботи у вихідний день та компенсацію за таку роботу. Так, відповідно до Стандарту підприємства 227-4.2.3 - 10:2015 «Порядок підготовки, видання та використання документів щодо організації та обліку робочого часу та оплати праці в ПАТ «ММК ім..Ілліча» (надалі СТП ) Розділ 6 залучення працівника до роботи у вихідний день оформлюється розпорядженням по структурному підрозділу підприємства згідно із встановленою СТП формою (п.6.2 СТП). Компенсація за роботу у вихідний день здійснюється в порядку, встановленому ст.ст.72, 107 КЗпП України (п.6.3). Виходячи зі змісту пунктів 6.3.2, 6.4 СТП в табелях обліку робочого часу робиться відмітка про відповідну компенсацію лише при наданні працівнику іншого дня відпочинку за його заявою. Тобто, зі змісту розділу 6 СТП вбачається, що грошова компенсація за роботу у вихідні дні здійснюється на підстав розпоряджень структурного підрозділу, до якого відноситься працівник.
В запереченнях на відповідь на відзив відповідач надав пояснення, аналогічні тим, які він надавав у відзиві. Також відповідач в запереченнях зазначає, що заява позивача від 17.01.2018 щодо проведення повного розрахунку надійшла на адресу відповідача 19.01.2018. На момент звільнення у позивача не було претензій щодо правильності розрахунку, що підтверджується його підписами без зауважень у розрахунковому листку та наказі про звільнення. Наполягав на тому, що позивач залучався у вказані ним вихідні та святкові дні не до роботи, а до чергування, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про витребування у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» доказів, а саме: наказів «Про організацію роботи та чергування в період свят» та копій розпоряджень по цеху стосовно роботи 20.06.2016, 27.06.2016, 24.08.2016, 17.04.2017, 08.05.2017,15.10.2017, 25.12.2017; табелів обліку робочого часу стосовно нього за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року; відомості про нарахування та виплату позивачеві заробітної плати з розшифровкою за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року та січень 2018 року; копію особової карки форми Т-2 на його ім'я; відомості про його середній заробіток за останні 12 місяців перед звільненням та за листопад-грудень 2017 року з докладним розрахунком; копію штатного розкладу, який діяв на період роботи позивача; оперативні журнали цеха мереж і підстанцій за червень 2016 року-січень 2018 року та їх оригінали для огляду в судовому засіданні; наряди-допуски за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року та їх оригінали для огляду в судовому засіданні; СТП 227-4.2.3-10:25 «Порядок підготовки, видачі та використання документів щодо організації та обліку робочого часу».
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 липня 2018 року витребувано з ПрАТ «ММК ім. Ілліча»: накази по підприємству «Про організацію роботи та чергування в період свят» та копій розпоряджень по цеху стосовно роботи 20.06.2016, 27.06.2016, 24.08.2016, 17.04.2017, 08.05.2017,15.10.2017, 25.12.2017; табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року; відомості про нарахування та виплату позивачеві заробітної плати з розшифровкою за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року та січень 2018 року; копію особової карки форми Т-2 на ім'я ОСОБА_1; відомості про середній заробіток ОСОБА_1 за останні 12 місяців перед звільненням та за листопад-грудень 2017 року з докладним розрахунком; копію штатного розкладу, який діяв на період роботи ОСОБА_1; оперативні журнали цеха мереж і підстанцій за червень 2016 року-січень 2018 року; наряди-допуски за червень 2016 року, серпень 2016 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року. В задоволенні решти клопотання відмовити.
У відзиві на уточнену позовну заяву відповідач підтвердив свою раніше викладену позицію. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки вихід на роботу ОСОБА_1 у вказані ним вихідні та святкові дні було чергуванням, а не виконанням ним своїх безпосередніх трудових обов'язків. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідачем заявлено клопотання про виклик в якості свідків: майстрів дільниці ЦМтаП ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_5, ОСОБА_6, провідного інженера з організації та нормування праці ОСОБА_4.
Позивачем заявлено клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_7, яка працювала у ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Судом задоволено вказані клопотання.
В подальшому, під час розгляду справи по суті представник відповідача відмовився від заявленого клопотання про допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Під час розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повністю підтримали зміст позовних вимог та відповіді на відзив та надали пояснення, аналогічні змісту даних заяв по суті справи, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Івченко С. П. позовні вимоги не визнав та надав пояснення, аналогічні змісту відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив позивача. Просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що згідно з наказом № 11 від 20.04.2005 ОСОБА_1 прийнятий в цех мереж та підстанцій ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на посаду електромонтера з оперативних перемикань у розподільчих мережах.
Згідно з наказом № 4592 від 26.05.2016 ОСОБА_1 переведено у тому ж цеху на посаду майстра Дільниці № 1 з оперативного та експлуатаційного обслуговування та ремонту устаткування 6-110 кВт доменного району.
Згідно з наказом № 22 від 17.01.2018 трудовий договір з ОСОБА_1 припинений за заявою останнього за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Вказані відомості підтверджуються записами в трудовій книжці позивача.
Посадовою інструкцією № 635-12 майстра ЦСтаП дільниця № 1 по оперативному та експлуатаційному обслуговуванню та ремонту обладнання 10 кв доменного району визначенні обов'язки майстра ОСОБА_1 п.2.1-п.2.37, в тому числі виконання розпоряджень вищестоящого керівника в межах своєї компетенції (а.с. 65-86).
Розпорядженням № 394 від 15.06.2016 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Трійці» ОСОБА_1 залучався до роботи 18 червня 2016 року з 19.00 години до 07.00 години 10 червня 2016 року.
Розпорядженням № 406 від 23.06.2016 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Дня Конституції» ОСОБА_1 залучався до роботи 27 червня 2016 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 545 від 22.08.2016 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Дня незалежності України» ОСОБА_1 залучався до роботи 24 серпня 2016 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 677 від 12.10.2016 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Дня захисника України» ОСОБА_1 залучався до роботи 16 жовтня 2016 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 862 від 26.12.2016 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Нового Року» ОСОБА_1 залучався до роботи 31 грудня 2016 року з 19.00 години до 07.00 години 01 січня 2017 року.
Розпорядженням № 366 від 26.04.2017 «Про організацію роботи та чергування в період святкування 1, 2 та 9 Травня» ОСОБА_1 залучався до роботи 29 квітня 2017 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 439 від 31.05.2017 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Трійці» ОСОБА_1 залучався до роботи 04 червня 2017 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 646 від 18.08.2017 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Дня незалежності України» ОСОБА_1 залучався до роботи 26 серпня 2017 року з 07.00 до 19.00 години.
Розпорядженням № 795 від 11.10.2017 «Про організацію роботи та чергування в період святкування Дня захисника України 14 жовтня 2017 року» ОСОБА_1 залучався до роботи 15 жовтня 2017 року з 19.00 години до 07.00 години 16.10.2017.
Розпорядженням № 970 від 22.12.2017 «На виконання наказу № 963 від 11.12.2017 «Про призначення відповідальних по організації роботи та чергування в період святкування Різдва Христова 25 грудня 2017 року» ОСОБА_1 залучався до роботи 25 грудня 2017 року з 07.00 до 19.00 години.
Зазначені розпорядження зареєстровані в книгах реєстрації розпоряджень по цеху.
Згідно пояснень відповідача вказані розпорядження були видані на підставі наказів генерального директора ПрАТ «ММК ім. Ілліча». На підтвердження надано копії таких наказів, а саме: № 449 від 20.05.2016, № 262 від 07.04.2017, № 19 від 19.04.2017, № 418 від 29.05.2017, № 735 від 06.10.2017, № 936 від 11.12.2017, № 975 від 21.12.2017. Вивченням вказаних наказів встановлено, що ними підтверджується організація роботи та чергування на підприємстві ПрАТ «ММК ім. Ілліча» 24.08.2016, 09.05.2017, 04.06.2017, 16.10.2017, 25.12.2017. Нормативне підтвердження видання розпоряджень щодо організації роботи та чергування на інші дати відповідачем не надано.
Судом встановлено, що вказані позивачем в позовній заяві дні виходу на роботу, дійсно було вихідними та святковими днями.
При цьому суд зауважує, що вищевказані розпорядження були видані ЦСтаП структурним підрозділом ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» на підставі наказів по підприємству задля організації чергувань у вихідні та святкові дні, про що вказано у назві розпоряджень. Розділом 1 розпоряджень встановлено графік чергувань, розділом 2 визначена сфера відповідальності та безпосередньо зазначено місце знаходження відповідального чергового по цеху, а саме у диспетчерській ЦСтаП т. 6-32-15.
Згідно п. 2.25 посадової інструкції № 635-12 майстра цеху мереж і підстанцій Дільниці № 1 з оперативного та експлуатаційного обслуговування та ремонту устаткування 6-110 кВт доменного району, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 08.04.2016, що засвідчується його підписом, майстер Дільниці зобов'язаний щоденно вести первинний облік робочого часу в установленому на комбінаті порядку. Інструкцією не передбачено щодо кого він має вести такий облік.
У рапортах керівника про неявки працівників дільниці та відомостях обліку робочого часу, в яких ОСОБА_10 вів первинний облік робочого часу, відмітки про присутність ОСОБА_1 на робочому місці у зазначені ним в позовній заяві дати відсутні.
Стандартами підприємства, який встановлює Порядок підготовки, видання та використання документів, які стосуються організації та обліку робочого часу та оплати труда в ПАТ «ММК ім. Ілліча» (СТП 227-4.2.3-10:2015), який введено в дію наказом № 927 від 26.11.2015, передбачено залучення працівників до роботи у вихідні дні та до надурочних робіт. Мається типова форма розпорядження про роботу у вихідний день. Чергування на підприємстві вказаними Стандартами не передбачено.
Відповідно до ст. 71 КЗпП України, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках, у тому числі, для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Згідно зі ст. 72 КЗпП України, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
За вимогами ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Кодексом законів про працю України поняття чергування не визначено.
Залучення працівників до чергування регулюється постановою Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 02.04.1954 № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах», яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545, яка неврегульована законодавством України.
Згідно положень вказаної постанови, чергування полягає в обов'язку працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних із трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації.
Отже, чергування - це залучення у виняткових випадках, працівника до роботи, яка не обумовлена трудовим договором, у той час, як залучення до роботи у вихідні та святкові дні передбачає виконання працівником своїх звичайних обов'язків, обумовлених трудовим договором.
Відповідно до норм трудового права робочий час - це встановлений законом час, який працівники, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, зобов'язані використовувати виключно для виробничої роботи та виконання службових обов'язків для підприємства.
Отже, на теперішній час залучення працівників до чергування здійснюється постановою Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. N 233 "Про чергування на підприємствах і в установах" (надалі - Постанова N 233), яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР" від 12.09.91 р. N 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України.
Відповідно до Постанови N 233, чергування працівників після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках.
Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці (як безпосередньо на роботі так і вдома) з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних з трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації.
Тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу. Якщо ж працівник залучається до чергування у вихідний чи святковий день, йому повинен бути наданий відгул протягом найближчих 10 днів. Тривалість відгулу повинна дорівнювати тривалості чергування.
Графік чергування затверджується роботодавцем. Залучення працівників до чергування провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.
Згідно до вищевказаної Постанови № 233, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються.
Зазначена позиція підтверджується у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 року N 89/13/116-10.
Таким чином, ані у Постанові N 233, ані у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 року взагалі не йдеться про оплату праці за чергування як за робочий час.
Під час роботи на підприємстві та під час звільнення позивачем не пред'являлось вимоги щодо надання йому відгулів за чергування у святкові та вихідні дні.
Крім того суд зазначає, що підсумковим документом, на підставі якого нараховується заробітна плата працівникам підприємства є «табель (рапорт) обліку робочого часу».
Згідно табелів обліку робочого часу, відміток про вихід ОСОБА_1 на роботу у вихідні та святкові дні зазначені в позовній заяві не має, розпорядження про притягнення ОСОБА_1 до роботи у вихідні дні не оформлювалися, і тому відсутні відмітки про кількість відпрацьованих годин у вихідні чи святкові дні в табелі.
Згідно до п. 5.2.6. СТП 227-4.2.3-10-2015 «Порядок підготовки, видання і використання документів, що стосуються організації і обліку робочого часу та оплати праці в ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА"» відповідальність за ведення табельного обліку, обліку робочого часу покладається на керівників дільниць, служб, майстрів та інших керівників, які мають в організаційному підпорядкуванні персонал.
Більш того, згідно із п.п. 2.25, 4.13, 4.14 вищезазначеної Посадової інструкції майстра Дільниці № 1 з оперативного та експлуатаційного обслуговування і ремонту устаткування 6-110кВТ доменного району № 635-12 ЦСтаП до його обов'язків та відповідальності у тому числі входило: - щоденне ведення первинного обліку робочого часу (явки на роботу і залишення робочого місця) в установленому на комбінаті порядку. Позначку виробляти за фактично відпрацьований час. В кінці місяця здавати первинні документи з обліку робочого часу в установленому на комбінаті порядку; - об'єктивність і своєчасність наданої облікової та звітної документації; - об'єктивність первинних документів з обліку робочого часу і своєчасність їх надання в установленому на комбінаті порядку.
Свідок ОСОБА_4, яка працює інженером у відділі компенсації та пільг, суду пояснила, що вона здійснює контроль готових документів ведення обліку робочого часу. На підставі первинних документів ведення обліку робочого часу, що входило в обов'язки майстра ОСОБА_1, вона вносить відомості в систему САП. Чергування не пов'язане з виконанням трудових обов'язків робітника. Чергування може здійснюватися за телефоном, робітники при чергуванні не працюють, тобто не виконують свої трудові обов'язки. Робота у вихідний день відбувається у разі аварійної ситуації. В цьому випадку начальник цеху видає розпорядження, підписує його начальник управління компенсації та пільг, інженер по охороні праці, голова профспілкової організації. Робота у вихідний день фіксується у табелі ведення обліку робочого часу, в якому зазначено кількість годин роботи, на підставі чого здійснюється оплата праці у вихідні дні в подвійному розмірі
З аналізу вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідальність за внесення даних, до табеля (рапорту) обліку робочого часу, на даній ділянці була саме на майстру ОСОБА_1, що підтверджується локальними нормативно-правовими актами та безпосередньо його підписами у табелі. Жодних зауважень від Позивача щодо внесених їм даних до табелю, на адресу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» не надходило. Відмітки про його вихід на роботу в святкові чи вихідні дні, в зазначені у позовній заяві дати до табелю ним не вносилися, таким чином до роботи в вихідні та святкові дні він не залучався, а тому суд відхиляє пояснення позивача та його представника в частині того, що в його обов'язки не входило ведення обліку робочого часу у вихідні та святкові дні, що ці обов'язки покладалися на інженера ОСОБА_4
Під час розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він не може надати суду доказів про виконання ним у зазначені в позовній заяві дні своїх трудових обов'язків.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона в період 2016-2017 років працювала з позивачем на ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в цеху мереж та підстанцій електромонтером. Підтвердила, що позивач знаходився на робочому місці у вихідні та святкові дні, оскільки телефонував їй по внутрішньому робочому телефону. Вказати точні дати вона не може.
Проте суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_1 в період чергування у святкові дні на підприємстві, не підтверджує факту виконання ним в ці дні своїх трудових обов'язків, а тому суд відхиляє позицію позивача в частині того, що доказом його роботи у вихідні дня є покази свідка ОСОБА_11
Суд також вважає, що не несе доказового значення виконання ОСОБА_1 трудових обов'язків наряд-допуск № 1/192 на виконання робіт, наданий позивачем до позовної заяви, оскільки даний наряд було видано 15.10.2017 року о 16-00 годині, тобто під час виконання його трудових обов'язків, а не в період його чергування, який зазначено в розпорядженні № 795 від 11.10.2017 року, а саме 15.10.17 с 19-00 до 7-00 16.10.17(а.с.29, 34), а тому відхиляє посилання позивача, що даний наряд є доказом виконання ним його трудових обов'язків у неробочі дні.
Стаття 81 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності сторін цивільного процесу, працівник повинен довести наявність підстав для компенсації за роботу у неробочі дні (виконання працівником трудової функції кожного дня, за який просить виплатити компенсацію), а роботодавець такі підстави повинен спростувати належними і допустимими доказами.
Будь-яких об'єктивних доказів про те, що роботодавцем на позивача у вихідні та святкові дні покладалися роботи, обумовлені трудовим договором, матеріали справи не містять, з чого можна зробити висновок, що позивач здійснював у вказані ним святкові та вихідні дні саме чергування.
Відповідно до постанови ВЦРПС від 02.05.1954 № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах», чергування у вихідні та святкові дні компенсується наданням протягом найближчих 10 днів відгулів тією ж тривалістю, що і чергування. Отже, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул.
Оскільки спеціальна грошова компенсація за чергування не передбачена законом, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по заробітній платі, а відтак і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за затримку виплати заборгованості по заробітній платі.
Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача, тому вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 265, 268 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період праці у вихідні та святкові дні в сумі 21464,64 гривень, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні в сумі 104342,00 гривень, компенсації за затримку виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 1051,77 гривень, моральної шкоди 10000,00 гривень, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адрес проживання: АДРЕСА_1
Відповідач Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ЄДРПОУ 00191129, 87504, м.Маріуполь, вул. Левченко 1.
Повне рішення складено 13 грудня 2018 року.
Суддя Костромітіна О.О.