243/1527/18
1-кс/243/3072/2018
13 грудня 2018 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050510004238 від 16.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаївка, Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: м. Донецька раніше не судимого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , -
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбачених ч.2 ст. 121 КК України, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся старший слідчий СВ Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_4 з клопотанням погодженим прокурором Слов'янської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що 13.12.2014 року у період з 20.00 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилась за місцем мешкання ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2 , де близько 21.00 год. між нею та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово - виниклих неприязних відносин виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_6 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, схопив ОСОБА_7 лівою рукою за волосся та стягнув її з дивану, після чого тримаючи останню за волосся, завів її у кухню, де наніс їй близько семи ударів долонею лівої руки по обличчю, від яких остання не устоявши на ногах присіла на підлогу.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_6 внутрішньою частиною долоней правої та лівої рук наніс їй почергово п'ять ударів в область носу, від яких ОСОБА_7 стала клонитися до підлоги та уперлася ліктем лівої руки об підлогу. В цей час ОСОБА_6 діючи умисно, наклонившись до потерпілої, наніс їй три удари кулаком правої руки по правій частині тіла в область ребер. Після нанесених ударів ОСОБА_7 завалилася на підлогу, а ОСОБА_6 нахилившись над нею та взявши її лівою рукою за волосся, застосовуючи фізичну силу власної руки, тричі ударив ОСОБА_7 головою об підлогу.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно - мозкову травму, субдуральна гематома, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та які спричинили смерть потерпілої.
Слідчим зазначено в клопотанні, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення слідчого та прокурора, які в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, а також думку підозрюваного ОСОБА_6 який заперечував щодо клопотання прокурора та його захисника ОСОБА_5 , який просив вирішити клопотання слідчого на розсуд суду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обгрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 15.12.2014 року;
-Висновком судово - медичного експерта № 875 від 14.02.2015 року згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 стала: ЗЧМТ з крововиливами під оболонки головного мозку;
- Протоколом огляду носильних речей ОСОБА_6 ;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ;
- Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 під час якого він пояснив та показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
- Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 24 від 14.02.2015 р.;
- Висновком комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи №1;
- Показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- Протоколом одночасного допиту між підозрюваним ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_16 ;
- Протоколом одночасного допиту між підозрюваним ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_10 ;
Разом з тим слідчий суддя не відхиляє доводів підозрюваного на свою користь, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на свідків та потерпілу.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Так в судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема той факт, що можливий строк покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення підозрюваному, а саме позбавлення волі, свідчить про загрозу втечі останнього, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваного можуть бути визнані меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарання. Вказаний ризик також об'єктивно підтверджується тим, що з січня 2015 року до моменту затримання підозрюваний ОСОБА_6 перебував у розшуку, в тому числі у міжнародному. До того ж існує ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню з метоюспонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь.
Крім того перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є не одруженим, суспільно корисною діяльністю не займається, не має постійного заробітку та не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, що в свою чергу свідчить про те, що для задоволення своїх соціально - побутових потреб може стати на злочинний шлях.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України , у зв'язку з чим враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я ОСОБА_6 , відсутність міцності соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Розмір застави не визначається на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 - призвело до загибелі людини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050510004238 від 16.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів а саме: з 13 грудня 2018 року по 10 лютого 2019 року включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1