Справа № 420/5237/18
17 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд колегією в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
суддів - Марина П.П., Танцюри К.О.;
за участі:
секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;
позивача - ОСОБА_1;
представника позивача - ОСОБА_2;
представника відповідача - Семещенка О.О.;
представника відповідача - Погорєлої О.А.;
представника відповідача - Дарієнка В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про відвід судді Кравченка М.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І.
17.12.2018 року через канцелярію суду від представника Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області надійшла заява про відвід судді Кравченка М.М., оскільки ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Кравченко М.М.) від 24 жовтня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-1 було задоволено, зупинено дію рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 04.10.2018 року № 425-1 «Про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови ОСОБА_1.», заборонено державному реєстратору проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу зміни керівника Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04378876) з ОСОБА_1 на інших осіб. В даному випадку із розгляду заяви та аналізу доводів позивача щодо обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову, суд мав прийти до висновку про те, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, як це було зроблено перший раз, оскільки жодними належними доказами не доведено той факт, що невжиття забезпечення позову у виді зупинення дії рішення Тузлівської сільської ради та заборони проведення реєстраційних дій державним реєстратором, які є предметом оскарження, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Незаконність вказаної ухвали судді Кравченко М.М. від 24 жовтня 2018 року була підтверджена 13.12.2018 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, якою задоволено апеляційну скаргу Тузлівської сільської ради, скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя Кравченко М.М.) від 24 жовтня 2018 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради. Таким чином: винесення двох різних ухвал із одного і того ж питання забезпечення позову; залишення без уваги відсутність предмету спору із-за помилок позивача в найменуванні оскарженого рішення Тузлівської сільської ради; фактичне ухвалення рішення без розгляду справи по суті, що було виправлено апеляційним судом; фактичне блокування діяльності Тузлівської сільської ради та створення перешкод місцевому самоврядуванню в Тузлівській об'єднаній територіальній громаді; скасування незаконної ухвали судді Кравченко М.М, апеляційною інстанцією є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Кравченка М.М. і свідчать про необхідність заявити відвід.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
При визначенні щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).
Посилання заявника на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді Кравченка М.М. при розгляді справи № 420/5237/18 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.
Крім того, положеннями ч.4 ст.36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, проаналізувавши наведені в заяві про відвід доводи заявника, суд прийшов до висновку про відсутність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Кравченка М.М., та його відводу.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч.4 ст.40 КАС України провадження у даній справі слід зупинити, а справу необхідно передати у Відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу головуючого судді Кравченка М.М. за заявою представника Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.
Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40, 236, 243, 248 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у справі № 420/5237/18 за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І до вирішення питання про відвід головуючого судді Кравченка М.М.
Справу № 420/5237/18 за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Повний текст ухвали складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий суддя М.М. Кравченко
Судді П.П. Марин
К.О. Танцюра