іменем України
Справа № 210/1315/17
Провадження № 1-кп/210/108/18
"13" грудня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню №12017040710000243 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
Обвинувальний акт з додатками відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, надійшов до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області .
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Просили змінити на більш м'який.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому даного виду запобіжного заходу, а також зважаючи, що обвинувачений не працевлаштований, тобто немає законного джерела доходів, йому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, не одружений, осіб на утриманні не має, тобто відсутні соціальні зв'язки, а отже усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Таким чином, враховуючи, що до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, а обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 лютого 2019 року включно.
Керуючись ст. ст. 369, 372 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08 лютого 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1