Справа № 210/1961/18
Провадження № 2/210/1235/18
іменем України
"10" грудня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.09.1997 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який розірвано рішенням суду від 06.12.2017 року. Від шлюбу народилось двоє дітей. Він є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач зареєстрована у вище зазначеному будинку. З листопада 2016 року відповідач в будинку не проживає, особистих речей в будинку не має. Він сплачує комунальні послуги особисто, відповідач грошові кошти не надає, добровільно знятися з реєстрації не бажає, в наслідок чого чинить йому перешкоди у користуванні власністю та позбавляє його прав отримати субсидію. Тому, просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повному обсязі, проти заочного розгляду справи за не заперечує.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала. Правом на відзив не скористалась.
Суд, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування посвідченого 14.09.2004 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П., зареєстровано в реєстрі №219; державний Акт на право власності на земельну ділянку виданий 21.06.2005 року Криворізьким міським УЗР (а.с. 9, 10).
20.09.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який розірвано рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2017 року, яке не оскаржено та набрало законної сили 18.12.2017 року (а.с. 8).
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована у будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Дніпропетровській області (а.с.16).
З акту від 13.02.2018 року, засвідченого вуличним комітетом слідує, що ОСОБА_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_1, з листопада 2016 року не мешкає, власних речей не має (а.с.12).
Частиною 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачена непорушність права власності, в тому чисті те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї родини.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 23, 76, 80, 81, 258, 259, 263 - 265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. В. Хлистуненко