№ 207/1637/18
№ 2-а/207/40/18
10 грудня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю., при секретарі Білецькій В.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Кам'янське адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержанта поліції Галич Сергія Олександровича, - про скасування постанови серії ЕАА № 395861 від 08.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення,
17 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом до інспектора поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержанта поліції Галич Сергія Олександровича, в якому просить суд скасувати постанову ЕАА № 395861 у справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2018 року, винесену відповідачем, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 08 травня 2018 року, близько 16 години 30 хвилин, рухався автомобілем ВАЗ 21063, днз Л8938ДП, у крайній лівій смузі при свободній правій полосі, чим порушив вимоги п. 11.2 Правил дорожнього руху України. Суб'єктивна думка, припущення інспектора поліції, що викладена у постанові, не відповідає положенням ст. 251 КУпАП та є недостовірною. Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами. Позивач вважає, що постанова є незаконною, так як не відповідає дійсним обставинам, а тому просить постанову скасувати.
Ухвалою судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.05.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
В наданій суду письмовій заяві позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити, справу розглянути без його участі.
Від відповідача - інспектора поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержанта поліції Галич С.О., в строк передбачений ухвалою суду про відкриття провадження, надійшов до суду відзив, в яких він просить у задоволенні позову відмовити, вважає, що винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною, винесена в порядку, що відповідає чинному законодавству. До письмових заперечень у якості доказу на підтвердження факту вчинення правопорушення надано диск з відеозаписом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Просить розглянути справу без участі відповідача.
Від представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області за довіреністю А.О.Марченко ( за його клопотанням управління залучено судом у якості співвідповідача у справі) надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, винесення оскаржуваної постанови вважає правомірним, посилається на та, що згідно Закону України № 596-У111 від 14.07.2015 року про внесення змін до КУпАП, який не визнано неконституційним, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень і протокол про адміністративне правопорушення не складається. Просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Суд, взявши до уваги позицію позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Як встановлено в судовому засіданні, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він 08 травня 2018 року, близько 16 години 30 хвилин, рухався автомобілем ВАЗ 21063, днз Л8938 ДП, у крайній лівій смузі при свободній правій полосі, чим порушив вимоги п. 11.2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою від 08.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 08.05.2018 року, позивач рухався в лівій смузі руху при вільній правій, тобто в порушення вимог п. 11.2 Правил дорожнього руху. Однак саме обставини руху у лівій полосі руху заперечуються в позові, а також ці обставини не визнавались позивачем під час складання оскаржуваної постанови, тоді ж позивач не визнав наявності у своїх діях факту порушення вимог Правил дорожнього руху та звернувся до відповідача з вимогою надати відповідні докази.
Але вбачається з матеріалів справи, зокрема, з направлених суду як відповідачем, так і позивачем, відеозаписів на електронних носіях (СД-дисках), інспектором патрульної поліції Галич С.О. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано жодним чином сам факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За умовами п.11.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідн ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст. 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів відеофіксації або фотофіксації самого порушення відповідачами суду надано не було. Так направлений до суду разом з відзивом на позов СД-диск містить лише відеофайли з фіксацією процедури оформлення оскаржуваної постанови та спілкування працівників поліції з позивачем вже після того, як його було зупинено. Аналогічного змісту відеофайли містяться і на СД-диску, наданому позивачем разом з клопотанням та поясненнями до позову. Зазначені носії інформації долучені судом до матеріалів справи.
Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались, а отже до уваги не брались.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 395861 від 08.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Позивач також просить суд закрити провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимога позивача про закриття провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надано.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20, 246, 250-251, 255, 295КАС України, ст.ст. 122 ч.2, 255, 256, 283 КУпАП, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержанта поліції Галич Сергія Олександровича, - про скасування постанови серії ЕАА № 395861 від 08.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 395861 від 08.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою серія ЕАА № 395861 від 08.05.2018 року інспектора поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержанта поліції Галич Сергія Олександровича притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: інспектор поліції 2 батальйону 7 роти УМВС України в Дніпропетровській області сержант поліції Галич Сергій Олександрович місцезнаходження за адресою: м. Дніпро вул.Троїцька, 2-А.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області місцезнаходження за адресою: м. Дніпро вул.Троїцька, 2-А.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 17.12.2018 року.
Суддя Погребняк Т.Ю.