Справа № 824/488/18-а
14 грудня 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької районної ради про скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В травні 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сторожинецької районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Сторожинецької районної ради від 27 квітня 2018р. № 13-к „Про звільнення ОСОБА_1."; поновлення ОСОБА_1 на роботі у виконавчому апараті Сторожинецької районної ради на посаді головного спеціаліста з питань правового забезпечення; стягнення з Сторожинецької районної ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16552.87 гривень.
Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.10.2018 року залишив позовну заяву без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.
Сьомим апеляційним адміністративним судом 08 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року.
12.12.2018 позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Сторожинецькій районній раді Чернівецької області та будь-яким посадовим та не посадовим особам, до закінчення розгляду справи, видавати та приймати документи та вчиняти дії спрямовані на зміну, оптимізацію, затвердження структури виконавчого апарату Сторожинецької районної ради Чернівецької області, що стосується предмета спору.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову заявник зазначив, що на чергову сесію ХХV Сторожинецької районної ради VII скликання, яка відбудеться 21 грудня 2018 року, відповідачем по справі, виноситься проект рішення "Про оптимізацію та затвердження структури, чисельності виконавчого апарату і відділу з питань матеріально-технічного забезпечення та обслуговування адміністративної будівлі районної ради" на підставі якого посада головного спеціаліста з питань правового забезпечення виконавчого апарату - позивача по справі, буде скорочена.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Так, розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони в тому рахунку із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В даному ж випадку, мотивуючи вимоги заявленого клопотання заявник вказує на те, що що на чергову сесію ХХV Сторожинецької районної ради VII скликання, яка відбудеться 21 грудня 2018 року, відповідачем по справі, виноситься проект рішення "Про оптимізацію та затвердження структури, чисельності виконавчого апарату і відділу з питань матеріально-технічного забезпечення та обслуговування адміністративної будівлі районної ради" на підставі якого посада головного спеціаліста з питань правового забезпечення виконавчого апарату - позивача по справі, буде скорочена.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що сам лише факт винесення проекту рішення, не може свідчити про те, що таке рішення обов'язково буде прийняте за результатами проведення чергової сесії Сторожинецької районної ради.
При цьому, слід також звернути увагу позивача на те, що сам лише факт подання адміністративного позову, не свідчить про очевидну протиправність оскаржуваних дій державного виконавця та не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно по пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
В даному випадку, позивач просить заборонити вчиняти дії будь-яким посадовим та не посадовим особам, до закінчення розгляду справи, видавати та приймати документи та вчиняти дії спрямовані на зміну, оптимізацію, затвердження структури виконавчого апарату Сторожинецької районної ради Чернівецької області, які не є предметом оскарження в межах даної справи, так само як і проект вищезазначеного рішення Сторожинецької районної ради.
Таким чином, зміст клопотання про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись 150, 154, 248, 325, КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.