Справа № 364/317/18 Суддя в І-й інстанції Макаренко Л.А.
Провадження № 33/824/944/2018 Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.
30 листопада 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, прокурора Гонтар А.І., розглянувши справу за апеляційною скаргою заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області на постанову судді Володарського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року, -
Постановою судді Володарського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183? КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що вона, будучи особою, щодо якої здійснювалось примусове виконання виконавчого листа, виданого 14.06.2016 Володарським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/3 частини її доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи з 16.03.2016 і до досягнення дітьми повноліття, вчинила несплату аліментів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та станом на 01.03.2018 загальна заборгованість ОСОБА_2 складала 25 058 грн.
У апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що ОСОБА_5 у вину було поставлено несплату аліментів за період із 16.03.2016 по 14.03.2018 та визнано її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183? КУпАП. Поряд із цим, прокурор вказав на те, що положення ст. 183? КУпАП були прийняті 07.12.2017, а законної сили набрали 06.02.2018, що позбавляло правової можливості ставити у вину ОСОБА_5 несплату аліментів, а також обліковувати його розмір до 06.02.2018. Та обставина, що з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183? КУпАП полягає у несплаті аліментів, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183? КУпАП. Просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, ОСОБА_2, яка апеляційну скаргу прокурора підтримала та просила її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. За змістом цих норм закону прокурор має право оскаржити постанову у справах про адміністративне правопорушення при накладенні стягнень, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Частиною першою ст. 250 КУпАП визначені права прокурора при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Цією нормою закону прокурору надане право оскаржувати постанову у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином існує неузгодженість положень ч.1 ст.250 та ч.2 ст.294 КУпАП в частині права прокурора на апеляційне оскарження. При вирішенні цієї неузгодженості суд зважає на те, що у ході судового розгляду справи у суді першої інстанції прокурор був залучений для реалізації своєї конституційної функції. Наведене, свідчить про те, що у даній справі прокурор користується процесуальними правами сторони по справі на рівні із іншими учасниками. Наведене, у поєднанні із положеннями частини першої ст. 129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, серед яких: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.1), змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (п.3), забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п.8), дає підстави стверджувати те, що прокурор, як сторона судового процесу, має такий же об'єм прав, як і інша сторона в тому числі і щодо надання доказів, доведення своєї правової позиці в тому числі і у суді апеляційної інстанції. У зв'язку із викладеним суд вважає за необхідне допустити апеляційну скаргу прокурора до розгляду і розглянути її по суті.
Щодо доводів прокурора в частині незаконності винесеної постанови судді, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону при прийняті рішення щодо ОСОБА_2 суддею дотримано не було.
Так, органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення від 14.03.2018, ОСОБА_2 поставлено у вину несплату аліментів на утримання дитини що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. При цьому, виконавчий лист, виданий 14.06.2016 Володарським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, до примусового виконання було пред'явлено 01.07.2016, а 01.03.2018 сума заборгованості перевищила суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Та обставина, що положення ст. 183? КУпАП були прийняті Законом № 2234-VIII від 07.12.2017, який набрав чинності 06.02.2018 свідчить про те, що дії ОСОБА_2 не могли бути кваліфіковані за ст. 183? КУпАП, оскільки відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної дії не мають.
Та обставина, що з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 183? КУпАП полягає у несплаті аліментів що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, свідчить про те, що обліковуючи розмір заборгованості ОСОБА_2 було взято період, під час якого положення ст. 183? КУпАП не існувало.
Наведене, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 події правопорушення, передбаченого ст. 183? КУпАП, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
У зв'язку із викладеним, постанова судді Володарського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області - задовольнити.
Постанову судді Володарського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 - скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183? КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк