про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 0670/2457/11
13 грудня 2018 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Моніч Б.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Романівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною. стягнення 50000,00 грн. моральної шкоди,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
В порушення вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, скаржником до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, норми якого були чинними на час звернення до суду з даним позовом (15 березня 2011 року), передбачено сплату судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Саме від цієї суми слід брати 150 відсотків для визначення суми судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, що становить 5,10 грн.( 3,40 грн. х 150% ).
Належними реквізитами для сплати судового збору за подання апеляційної скарги є:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
Р/р: 34311206081001
Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Крім того апеляційна скарга подана поза межами строку, визначеного частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення суду).
Відповідно до п. 13 Розділу VІІІ Перехідних положень КАС України в редакції від 15.12.2017 встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно частини 2статті 186 КАС України (вредакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення суду) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі якщо постанову було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд даної справи відбувався 29.06.2011 року у відкритому судовому засіданні за участю представника Держкомзему у Романівському районі Житомирської області, за результатами розгляду якої прийнято постанову та оголошено в судовому засіданні вступну та резолютивну частину. Повний текст оскаржуваної постанови Житомирським окружним судом складено 04.07.2011 року та отримано Відділом Держземагенства у Романівському районі Житомирської області 20.07.2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано лише 04 грудня 2018 року, тобто понад сім років після прийняття оскаржуваного рішення.
В свою чергу, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає неповажними підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року змінено сторону виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа № 0670/2457/11 виданого 12.01.2012 (ВП№ 30730983) на Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про що стало відомо з постанови державного виконавця від 24.10.2018 року.
Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою, в межах строку, встановленого законом.
Невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Враховуючи наведене, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку .
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними, наведені в клопотанні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Романівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною. стягнення 50000,00 грн. моральної шкоди залишити без руху.
3.Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з наведенням обґрунтованих підстав для поновлення строку та надати документ про сплату судового збору.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неподання документу про сплату судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута, а у випадку неподання клопотання з наведенням обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, суддею буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.