справа № 757/27946/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Цокол Л.І.
провадження № 22-ц/824/4077/2018 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
12 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: - Олійника В.І.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Задорожній О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 15 серпня 2018 року про призначення експертизи у складі судді Цокол Л.І. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Національний банк України, ОСОБА_3, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору поруки недійсним,-
В провадженні Печерського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.
На початку підготовчого засідання представниками ПАТ «Укргазвидобування» було заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документу, а саме, договору поруки від 28 листопада 2014 року за №П2022390-8, яке обгрунтовували наступним.
29 серпня 2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390 (далі - Кредитний договір).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 листопада 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №П2022390-8.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, які передбачені в п.3.3. даного договору, та з метою погашення заборгованості по відповідному кредитному договору, у лютому 2015 року банком на підставі вищезазначеного п.1.3. договору поруки було здійснено списання з депозитного рахунку ОСОБА_2, який відкритий у АТ «Дельта Банк», грошових коштів у сумі, яка є еквівалентом 12 000 000 грн.
ПАТ «Укргазвидобування» вважаючи, що договір поруки №П2022390-8 від 28.11.2014 року суперечить ч.1 ст.548 ЦК України, звернулося з позовом про визнання вказаного договору недійним у зв'язку з тим, що кредитним договором визначено, що його виконання забезпечується лише одним видом забезпечення - заставою, а відтак забезпечення виконання кредитного договору іншим видом забезпечення, ніж застава, не допускається в силу закону.
Тому позивач ПАТ «Укргазвидобування» у своєму клопотанні про призначення експертизи просив призначити в даній цивільній справі судово-технічну експертизу давності документу (Договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8) та поставити експерту наступні питання: 1. Чи відповідає давність виконання документа, вказаній на ньому даті (Договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8)? 2. Чи міг документ бути створений пізніше вказаної в ньому дати укладання (Договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8)? 3. Яка давність нанесення відбитку печатки в документі (Договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8)? 4. Яка фактична дата укладення документу - Договору поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8)?
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 15 серпня 2018 року зазначене клопотання задоволено і призначено у даній справі судово-технічну експертизу давності документу і перед експертом поставлено вищезазначені питання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання про проведення експертизи, суд зазначав, що кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та вважав за необхідне клопотання задовольнити, призначити у даній справі судово-технічну експертизу з метою дотримання рівності сторін у їх змагальності при розгляді даної справи.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.
На початку підготовчого засідання представниками ПАТ «Укргазвидобування» заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документу, а саме, договору поруки від 28.11.2014 року №П2022390-8, яке обґрунтовували тим, що 29 серпня 2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390 (далі - Кредитний договір).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 листопада 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №П2022390-8.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, які передбачені в п.3.3. даного договору, та з метою погашення заборгованості по відповідному кредитному договору у лютому 2015 року банком на підставі вищезазначеного п.1.3. договору поруки було здійснено списання з депозитного рахунку ОСОБА_2, який відкритий у АТ «Дельта Банк», грошових коштів у сумі, що еквівалентна 12 000 000 грн.
ПАТ «Укргазвидобування» вважаючи, що договір поруки №П2022390-8 від 28.11.2014 року суперечить ч.1 ст.548 ЦК України - звернулося з позовом про визнання вказаного договору недійним у зв'язку з тим, що кредитним договором визначено, що його виконання забезпечується лише одним видом забезпечення - заставою, а відтак забезпечення виконання кредитного договору іншим видом забезпечення, ніж застава, не допускається в силу закону.
ПАТ «Дельта Банк» по даній судовій справі визнає та підтримує позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» і в своїй заяві про визнання позовних вимог звертаює увагу суду на факти, які свідчать, що договори поруки, в тому числі і договір поруки №П2022390-8 від 28.11.2014 року, укладені «заднім числом».
Так, 29 серпня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» був укладений договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390, відповідно до якого, банк надав позичальнику 150 000 000 грн. кредитних коштів.
01 листопада 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-9, предметом якого є застава майнових прав, в тому числі за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 з додатковими договорами до нього.
Відповідно до п.3.4.2. договору застави майнових прав в редакції договору про внесення змін до нього від 27.12.2013 року заставодавець зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої згоди заставодержателя.
30.10.2014 року постановою Національного банку України №692/БТ віднесено банк до категорії проблемних строком до 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема таке: погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, приймати тільки в грошовій формі.
Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як кредитором і ОСОБА_2, як поручителем був укладений договір поруки №П2022390-8 від 28.11.2014 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013 року; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 12 000 000 грн. за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.
Меморіальними ордерами від 19.02.2015 року та від 20.02.2015 року ПАТ &qu02;Дельта Банк&qu&q; списало з депозитних рахунків фізичних осіб - поручителів, в тому числі і ОСОБА_2, грошові кошти у загальній сумі 237 399 626 грн. 01 коп. в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013 року.
Після списання вказаних грошових коштів ПАТ «Дельта Банк» видало відповідачу лист від 24.02.2015 року б/н та довідку від 06.04.2015 року №05-293340, в яких зазначено про відсутність у ПАТ «Укргазвидобування» кредитної заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013 року.
Згідно з інформаційною довідкою головного бухгалтера ПАТ &q?вн;Дельта Банк&qu П; відомості про укладення банком договорів поруки від 28.11.2014 року з фізичними особами, були внесені до автоматизованої системи Б2 тільки 19-20 лютого 2015 року, а не у день їх вчинення, як того вимагає п.2.11. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 18.06.2013 року за №254.
Протягом березня-квітня 2015 року на адресу ПАТ &qu5 ;Укргазвидобування&ququ; надійшли вимоги від фізичних осіб - поручителів щодо перерахування грошових коштів у зв'язку зі списанням банком грошових коштів з депозитних рахунків вказаних осіб.
02 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації.
29 квітня 2015 року згідно з протоколом №1 з перевірки правочинів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виявлено, що договори поруки, укладені між ПАТ &q?ук;Дельта Банк&q? П; та вказаними фізичними особами, є нікчемними.
07.05.2015 року уповноваженою особою Фонду було направлено поручителям - фізичним особам повідомлення про нікчемність договорів поруки.
14.05.2015 року були застосовані наслідки нікчемності правочинів - договорів поруки шляхом повернення поручителям коштів, списаних з їх депозитних рахунків, в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Також було поновлено в системах бухгалтерського обліку ПАТ &q?те;Дельта Банк&qu П; облік по кредиту та нарахованих процентах.
Крім того, суд зазначив, що Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/14422/15 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Укргазвидобування», треті особи: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про стягнення 106 667 793 грн. 39 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30 березня 2016 року у справі №910/14422/15 позов ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Укргазвидобування» задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09 серпня 2017 року по справі №910/14422/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 30 березня 2016 року у справі №910/14422/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Вищий господарський суд України в постанові від 09.08.2017 року зазначив: «суд апеляційної інстанції не врахував, що скасування рішення про нікчемність договорів поруки не тягне за собою дійсність таких договорів. Перш ніж робити висновок про те, що відомості про укладення між банком та фізичними особами-поручителями договорів поруки від 28.11.2014 року були внесені до відповідного регістру набагато пізніше після дати їх укладення, що свідчить про укладення цих договорів &q?ро;заднім числом&q?го;, суду слід було дослідити правову природу договорів поруки та зробити відповідні висновки відносно того, чи відбуваються зміни у фінансовому стані банку внаслідок укладення договорів поруки. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст.207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договорів поруки, про які вказувалося вище), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Отже, для визначення дати фактичного укладення договору за наявності відповідних сумнівів в достовірності вказаної у договорі дати його укладення, якщо це має значення для правильного вирішення спору, суд в порядку ст.41 ГПК України має право призначити відповідну експертизу та доручити встановлення дати укладення договору особам, які мають спеціальні знання для цього, а не робити самостійні висновки про укладення договорів &q?ки;заднім числом&q?го; на підставі припущень. Вирішення питання дійсності, недійсності, нікчемності договорів поруки, про які зазначалося вище у даній постанові, має першочергове значення для вирішення даного спору, адже в залежності від висновків суду залежить правильність вирішення даного спору, а саме: чи є підстави для стягнення з боржника ПАТ &que';Укргазвидобування&q?кр; кредитної заборгованості. Проте, мотивувальна частина рішення місцевого господарського суду, а не описова, в якій викладаються обставини справи, відповідно до ст.85 ГПК України не містить конкретних висновків суду про дійсність, чи недійсність, чи нікчемність договорів поруки в силу закону».
З огляду на наведене, суд зазначив, що Договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8, укладений «заднім числом» з метою завдання негативних наслідків ПАТ «Укргазвидобування», шляхом безпідставного стягнення коштів на користь ОСОБА_2
Відповідно до ст.1 Закону України &q?дн;Про судову експертизу&ququ; судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року &q?5 ;Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду&quсп; для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до ухвали Верховного Суду України по справі 6-15956св08 від 08.04.2009 року при вирішенні питання про призначення експертизи суд повинен керуватися положеннями процесуального закону, Законом України &q?го;Про судову експертизу&ququ;, Інструкцією про призначення і проведення судових експертиз, затвердженою наказом МЮ України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу МЮ України від 30 грудня 2004 року №144/5), постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 &quві;Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах&q?ал; з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Таким чином, оцінюючи висновок експерта, суд зобов'язаний, зокрема, перевірити доброякісність того матеріалу, який був наданий у його розпорядження, і дати оцінку фактичним даним з точки зору їх належності та місця в системі інших доказів.
Суд також вважав, що договір поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8, укладений «заднім числом» з метою завдання негативних наслідків ПАТ «Укргазвидобування» шляхом безпідставного стягнення коштів на користь ОСОБА_2 При цьому, забезпечення уже простроченого зобов'язання суперечить самій природі такого правочину, так як він вчиняється з метою недопущення невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання через існування можливості настання негативних наслідків для особи, за рахунок якої таке забезпечення здійснюється (Ухвала Верховного Суду України від 20 березня 2017 року по справі №757/27946/15-ц).
Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року за №8 зазначено, що призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст.103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» полягають у визнанні недійсним Договору поруки від 28.11.2014 року №П 2022390-8 як такого, що суперечить положенням ч.1 ст.548 ЦК України. Крім цього, позивач вказує на те, що вказаний договір поруки, був укладений «заднім числом».
Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до вимог ст.79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про порушення судом норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 375, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року про призначення експертизи залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року.
Суддя-доповідач:
Судді: