Справа № 761/20361/18 Головуючий у І інстанції Волошин В.О.
Провадження № 33/824/983/2018 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
07 грудня 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року, якою
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352 грн. 40 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 28 травня 2018 року о 16 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Ризька, 16, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації рухів, зіниці очей звужені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук, і, в порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що наркотичних засобів не вживає, ніяких ознак наркотичного сп'яніння у нього не було, після зупинки його транспортного засобу працівники поліції не надали йому змоги зателефонувати адвокату, у зв'язку з чим він відмовився їхати до лікаря-нарколога. Вважає, що працівниками поліції порушений порядок огляду на стан сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року, та порушено його право на отримання правової допомоги.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копію постанови він не отримав, про існування постанови дізнався лише 01.08.2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого 09.08.2018 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження,19.09.2018 р. суддею було задоволено клопотання і поновлено строк на оскарження постанови, розгляд апеляційної скарги призначений на 10.10.2018 року, проте в результаті об'єднання судів відбувся перерозподіл справ і іншою суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 13.07.2018 року, у зв'язку з чим вимушений повторно звертатися до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 13 липня 2018 року, а апеляційна скарга на неї подана 12 жовтня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши особу,яка притягується до адміністративної відповідальності,та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу, зауваживши на тому, що працівниками поліції не були названі ознаки сп'яніння та не запропоновано пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів, було відмовлено у правовій допомозі,перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Обґрунтовуючи постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, суддя послався на дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях очевидців, відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, письмових поясненнях самого правопорушника.
Висновки судді про те, що зазначені докази підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, на матеріалах справи не ґрунтуються.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано про виявлення у водія ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, а саме, порушення координації рухів, зіниці очей звужені та не реагують на світло,тремтіння пальців рук.
У рапорті інспектора поліції Похольчука О.О. начальнику Управління патрульної поліції України у м.Києві про наявність таких ознак не згадувалось (а.с.3).
Інших доказів наявності на час зупинки транспортного засобу у нього таких ознак, до матеріалів справи не приєднано.
Із змісту протоколу випливає, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Проте, письмові пояснення очевидців, так як і самого ОСОБА_2 не містять даних про його відмову від проходження огляду на стан саме наркотичного сп'яніння (а.с.2,20)
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що останній тричі пропонує ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, не зазначаючи причин необхідності такого огляду та його вид ( на підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Тому, даних про те, що працівники поліції пропонували пройти ОСОБА_2 огляд на стан саме наркотичного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. положення ч.1 ст. 59 Конституції України про те, що кожен має право на правову допомогу, треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
З письмових пояснень ОСОБА_2, відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що особі, відносно якої оформлюються матеріали про адміністративне правопорушення, поліцейським створені перешкоди для реалізації конституційного права на отримання правової допомоги.
У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
На запрошення в судове засідання до суду апеляційної інстанції поліцейські, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні інших матеріалів, для надання доказів на спростування тверджень ОСОБА_2 не з'явилися, інших доказів до суду не направили.
Таким чином, докази наявності у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, факту пропонування йому поліцейським проходження огляду на стан саме наркотичного сп'яніння відсутні, а сам протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням конституційного права ОСОБА_2 на отримання правової допомоги, є недопустимим доказом.
За таких обставин вважаю, що суддя не надав належної оцінки наявним доказам по справі та дійшов помилкового висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для скасування постанови судді із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль