Головуючий у суді першої інстанції Луценко О.М.
Єдиний унікальний номер справи № 756/6185/16-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/756/2018
05 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про її народження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 18 листопада 2000 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Шлюб був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 14 жовтня 2009 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві.
За час шлюбу у позивача та відповідачки ОСОБА_3, народилась дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що був зроблений відповідний актовий запис № 1014 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Під час укладання шлюбу відповідачка була вже вагітна весь час позивач вважав, що дівчинка ОСОБА_4 є його донькою. Після розмови з відповідачкою він дізнався, що біологічним батьком дитини є інший чоловік, проте у свідоцтві про народження дитини батьком зазначено саме позивача.
Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_2 просив суд виключити його, як батька, з актового запису № 1014 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, уродженки м. Києва, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення. У скарзі посилався на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. При вирішенні справи, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач ухилялася від проведення експертизи, і не дав цьому факту оцінки.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 15 листопада 2018 року, 05 грудня 2018 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Відповідач була повідомлена через офіційний сайт Київського апеляційного суду ( а.с. 163-164) Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило .
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що апелянт та інші особи, які приймають участь у справі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, доказів поважності своєї неявки відповідач суду не надав, тому колегія суддів вважає , що неявка відповідача не може бути визнана судом поважною.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як зазначав позивач, 18 листопада 2000 року між ними і відповідачем ОСОБА_3 був укладений шлюб .
Сторони шлюб розірвали 14 вересня 2009 року ( а.с. 5).
Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у сторін народилась дитина - дочка ОСОБА_4. Батьками дитини у с свідоцтві про народження записані батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_3 (а.с. 4).
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 червня 2017 року призначена судово-медична генетико-ідентифікаційна експертиза (а.с. 42) .
Згідно листа Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відділення судово-медичної генетичної ідентифікації від 23 січня 2018 року № 11 \127 проведення експертизи є неможливим, у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 на неодноразові призначення дати відбору зразків крові не з'явилась (а.с. 71) .
Відповідно до ч.1 ст. 122 Сімейного Кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 133 Сімейного Кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Згідно із ст. 134 Сімейного Кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до ст. 136 Сімейного Кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. . Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.п. 9-11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року» Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Роз'яснити судам, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК, так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).
Судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Враховуючи зібрані у справі докази суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову, оскільки позивачем не надано жодного доказу відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Доводи апеляційної скарги про те , що суд не врахував положення ст.. 109 ЦПК України щодо наслідків ухилення відповідача від проведення експертизи, не знайшли свого підтвердження, є безпідставними, матеріали справи не містять доказів, що відповідач була обізнана про строки проведення експертизи .
Перевіряючи рішення суду в межах вимог заявлених у суді першої інстанції, та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні .
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення .
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 травня 2018 року залишити без змін .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 11 грудня 2018 року.
Головуючий
Судді