Справа №522/12018/18
Провадження №1-кп/522/1573/18
(на підставі угоди)
21 листопада 2018 року Місто Одеса
Приморський районний суду міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12018160500002736 від 11.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топали Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
10.05.2018 р. приблизно о 17 годині ОСОБА_3 , проходив біля будинку за адресою: м. Одеса, вул. Базарна 50, підшукуючи особу, майном якої можливо заволодіти.
Помітивши ОСОБА_7 , яка рухалась йому назустріч, на шиї якої знаходився золотий ланцюг з хрестиком та кулоном, ОСОБА_3 вирішив відкрито заволодіти вказаним чужим майном.
Діючи з вказаною метою, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 наблизившись до ОСОБА_7 та діючи відкрито, шляхом ривка зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюг 585 проби, вагою 16 гр., вартістю 20 800 гривень, хрестик 585 проби, вагою 2 гр., вартістю 2600 гривень та кулон 585 проби вагою 5 гр., вартістю 6500 гривень.
Відкрито заволодівши вказаним чужим майном та завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 29900 гривень, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину, маючи можливість розпорядитись вказаним майном на власний розсуд.
Таким чином, за викладених обставин ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України, за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Згідно угоди про визнання винуватості від 27.06.2018 р., укладеної між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, сторони кримінального провадження дійшли згоди про те, що обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Одночасно сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за скоєний ним злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст.104 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків на підставі ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.
Прокурор ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 27.06.2018 р., укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Суд, перевіривши надані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_7 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини, що обтяжують покарання не встановлені.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, що дає підстави для узгодження покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст. 186 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 475, 476 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості від 27.06.2018 року, укладену між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75, ст.104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- золотий ланцюг, хрестик та кулон - вважати повернутим за належністю ОСОБА_7 ;
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судом також роз'яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя:
21.11.2018