Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/9100/18
Провадження № 1-кп/644/872/18
13.12.2018
13 грудня 2018 року
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за №12018220530002377 від 08.11.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 27.04.2015 року - Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.321, ч.3 ст.321 КК України, з застосуванням ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2015 скасовано звільнення від відбування покарання з направленням для відбуття покарання, призначеного вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.04.2015; ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2017 звільнений від відбування покарання на підставі ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році»;
05.07.2018 року - Київським районним судом м Харкова за ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць,
зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України,-
06.11.2018 року приблизно о 1500 годині ОСОБА_4 , з метою реалізації умислу, спрямованого на руйнування надмогильних споруд та переслідуючи при цьому корисливий мотив - заволодіння металевими складовими з метою їх подальшого продажу, прийшов на територію Харківського міського кладовища № 4 КП «Ритуал» ХМР, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Северіна Потоцького.
Того ж дня, приблизно о 1510 годині ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру, підійшов до могили з родинним похованням померлих ОСОБА_5 , померлого в 1967 році, ОСОБА_6 , померлої в 1974 році, ОСОБА_7 , померлого в 1999 році та ОСОБА_8 , померлої в 2004 році, яка розташована на 30- му місці в 5-му кварталі, 10-ї алеї, 5-го ряду зазначеного кладовища та на якій встановлено гранітний пам'ятник чорного кольору. Після чого, ОСОБА_4 , висловлюючи свою зневагу до моральних засад суспільства в частині поваги до померлих та місць їх поховання, посягаючи на моральні засади в частині поваги до померлих та місць їх поховання, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері, штовхнув руками, та тим самим звалив і пошкодив гранітний пам'ятник, клумбу зазначеної могили, після чого протиправно заволодів двома металевими «П-образними» швелерами, які дістав з під зазначеного пам'ятника, вартість яких , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3131/18 від 16.11.2018 року, становить 730 гривень 60 копійок, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за ч.3 ст.297 КК України визнав в повному обсязі, не заперечував та не оспорював обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що06.11.2018 року після 1500 годині на кладовищі № 4 КП «Ритуал» ХМР, розташованому в м. Харкові по вул. Северіна Потоцького з могили на 30- му місці в 5-му кварталі, 10-ї алеї, 5-го ряду зазначеного кладовища викрав два металевих швейлера, вартістю зазначеної в обвинувальному акті. Просив його суворо не карати, каявся. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3ст. 349 КПК України, зазначивши, що положення та наслідки судового розгляду в зазначеному порядку йому зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. У заяві вказала, що не заперечує в проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3ст. 349 КПК України, зазначивши, що положення та наслідки судового розгляду у вказаному порядку розуміє; претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має; при вирішенні судом питання щодо призначення міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і, як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена та його дії за ч.3 ст.297 КК України слід кваліфікувати за ч.3 ст.297 КК України як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, вчинене з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що є злочином середньої тяжкості, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, судом визнається рецидив злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; дані, що характеризують особу обвинуваченого, його щире каяття, конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе в умовах реального відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі, так як виправлення та перевиховання обвинуваченого за інших умов не є можливим.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373 ч.2 , 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту прибуття засудженого до виправного центру і постановки на облік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3131/18 від 16.11.2018 року в сумі 300 гривень .
Речові докази по справі - два металевих «П-образними» швелера, переданих на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили вважати повернутими законному володільцю. Речові докази, які знаходяться на збереженні у ГУНП в Харківській області, а саме дерев'яну палку округлої форми після набрання вироком законної сили - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням ч.2 ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1