11.12.2018 Справа №607/23080/18
провадження №1кс/607/11842/2018
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 при секретарі с/з ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження №12018210010000908 від 29 березня 2018 року, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст. 384 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження №12018210010000908 від 29 березня 2018 року, мотивуючи її тим, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки 21 травня 2018 року нею у кримінальному провадженні №12018210010000908 було заявлено клопотання про проведення слідчих дій, яке слідчим було задоволено. Однак, не отримавши відповіді на запит від начальника ГТУ юстиції в Тернопільській області ОСОБА_5 , не здійснивши слідчих дій, зазначених у її задоволеному слідчим клопотанні, щодо подання до слідчого судді клопотання про отримання тимчасового доступу до Договору №1/15 та щодо призначення технічної експертизи вказаного документа після його вилучення, слідчий ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження. В обґрунтування закриття слідчий вказав, що диспозиція ч. 2 ст. 384 КК України передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а об'єктом даного злочину є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальному провадженні. Однак таке не твердження не ґрунтується на вимогах закону, оскільки статтею 384 КК України у чинній редакції визначено відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Також не заслуговує на увагу як такий, що не базується на доведених належними, допустимими та достовірними доказами обставинах кримінального провадження, наведений у оскарженій постанові висновок слідчого ОСОБА_4 про те, що в діях ОСОБА_6 відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, так як останній при розгляді цивільної справи надав суду копію відповіді реєстратора на його запит, що не є предметом даного злочину.
Із поданих у дане кримінальне провадження документів вбачається, що у державного реєстратора ОСОБА_7 , який був уповноважений на вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань, не було жодного законного права надавати відповідь на запит адвоката ОСОБА_6 від 26 грудня 2017 року, який стосувався роз'яснення чинного законодавства України в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Для з'ясування всіх обставин щодо надання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_6 зі сторони державного реєстратора ОСОБА_7 на ім'я начальника ГТУ юстиції в Тернопільській області ОСОБА_5 було скеровано відповідний запит, відповідь на який відсутня в матеріалах даного кримінального провадження.
Також, відповідь на адвокатський запит ОСОБА_6 була надана ОСОБА_7 не тільки як державним реєстратором, але і від імені юридичної особи публічного права - Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, оскільки у даній відповіді ОСОБА_7 був зазначений її начальником. Однак дана відповідь не містить обов'язкового реквізиту офіційного документу - вихідного номеру документу юридичної особи КП «Центр реєстрації прав», а наведені у ній роз'яснення створюють ілюзію неможливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно без подання державному реєстратору оригіналу Договору №1/15 від нібито 10 січня 2015 року.
Отже, подавши до матеріалів цивільної справи № 607/12803/17 Тернопільського міськрайонного суду копію письмової відповіді державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_7 від 28 грудня 2017 року на свій адвокатський запит на ім'я державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, адвокат ОСОБА_6 надав суду завідомо недостовірний доказ, що є свідченням вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 384 КК України.
Окрім вище згаданої відповіді ОСОБА_7 у цивільну справу №607/12803/17 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі сторони Позивача ОСОБА_8 подано підроблений доказ - копію Договору №1/15 від нібито 10 січня 2015 року щоб добитися на підставі даної підробки визнання судом недійсними договорів дарування, на підставі яких заявник 31 травня 2017 року стала власником нерухомого майна загальною вартістю біля 4.5 мільйона грн., та визнання даним судом права власності на таке нерухоме майно за ОСОБА_8 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала з мотивів наведених у ній та просить її задовольнити.
Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився з невідомих суду на те причин, хоча про день та час судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали скарги та витребуванні матеріали кримінального провадження № 12018210010000908, приходить до наступного висновку.
В ч. 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06 вересня 2018 року кримінальне провадження № 12018210010000908 від 29 березня 2018 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.384 КК України закрите у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст. 9 КПК України).
В ст. 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Всупереч наведеним нормам Закону, оскаржувана постанова слідчого є не вмотивованою, передчасною та такою, що не ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12018210010000908, 21 травня 2018 року ОСОБА_3 подала до слідчого клопотання про проведення слідчих дій, яке, згідно відповіді слідчого, було задоволено. ОСОБА_3 просила звернутися до слідчого суді із клопотанням про тимчасовий доступ до договору №1/15 та призначення у вказаному провадженні експертизи. Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні зазначенні клопотання слідчого та рішення слідчого судді за результатами їх розгляду.
Крім цього, 02 серпня 2018 року заступником начальника ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 направлено запит начальнику ГТУ юстиції в Тернопільській області щодо надання інформації відносно державного реєстратора ОСОБА_7 , проте відповіді на вказаний запит в матеріалах кримінального провадження немає.
Також, слід зазначити, що посилання слідчого у мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження від 06 вересня 2018 року на елементи складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 384 КК України, злочином визнається завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках. Частина друга вказаної статті передбачає кримінальну відповідальність за ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.
Вищевказане слідчим ОСОБА_4 , під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження не враховано.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що на теперішній час оскаржувана постанова слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження №12018210010000908 від 29 березня 2018 року, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.384 КК України підлягає скасуванню.
При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід вжити заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі дії, усунути недоліки, які наведені у мотивувальній частині вказаної ухвали, за результатом чого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження №12018210010000908 від 29 березня 2018 року, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст. 384 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження №12018210010000908 від 29 березня 2018 року - скасувати.
Направити ухвалу в СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1