Справа № 638/15414/18
Провадження № 1-в/638/594/18
11 грудня 2018 року
11 грудня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого суддi - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засiдань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку попереднього ув'язнення на підставі Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VIII),
22.10.2018 до суду звернувся засуджений ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просить зарахувати строк попереднього ув'язнення, а саме перебування у Лук'янівському СІЗО м. Києва в період з 13.04.2017 по 14.07.2018 під час касаційного розгляду кримінального провадження, в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Cудом встановлено, що засуджений відбуває покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)».
Так, вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2016 ОСОБА_4 засуджено до 5 років позбавлення волі із конфіскацією усього належного обвинуваченому майна. Термін покарання ОСОБА_4 обчислюється з 11.01.2014.
Крім того, в строк призначеного покарання зараховано строк тримання засудженого під вартою в межах цього кримінального провадження з 11.01.2014 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
22.08.2016 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області ухвалила вирок у вказаному кримінальному провадженні, яким вирок Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2016 було скасовано в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання. ОСОБА_4 призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна, в іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно ст.532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вказаний вирок апеляційного суду Харківської області набрав законної сили 22.08.2016р. та, в свою чергу, вирок Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2016, в частині яка залишена без змін, також набрав законної сили 22.08.2016.
Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2017 засудженого ОСОБА_4 конвоювали з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» до Київського слідчого ізолятора для подальшого доставлення в судове засідання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Постановою Верховного суду від 05.07.2018 вирок апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 16.11.2015р.) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк попереднього ув'язнення, виходячи із аналізу положень ст. 72 КК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» складає період з визначеної у вироку дати затримання особи до набрання вироком законної сили.
Тобто вказані строки перебування ОСОБА_4 у Київському слідчому ізоляторі, зокрема, для прийняття участі у касаційному розгляді кримінального провадження, не є строком попереднього ув'язнення, оскільки вирок відносно нього вже набрав законної сили 22.08.2016.
При цьому, судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, при ухваленні вироку зараховано у строк відбування покараннястрок попереднього ув'язнення ОСОБА_4 , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 11.01.2014 по день набрання вироком законної сили, тобто до 22.08.2016, а період, який просить зарахувати засуджений у своєму клопотанні не є строком попереднього ув'язнення.
Суд приходить до висновку, що доводи засудженого є необґрунтованими, а клопотання таким, що не підлягають задоволенню, оскільки сам по собі факт знаходження особи в установах попереднього ув'язнення таких як СІЗО після набрання судовим рішенням законної сили не свідчить про попереднє ув'язнення цієї особи, внаслідок чого цей термін не включається у строк попереднього ув'язнення та відповідно і не підлягає зарахуванню згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), а сама особа у даному випадку після набрання вироком законної сили вважається такою, що розпочала відбувати призначене їй за вироком суду покарання.
На підставі положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р № 838-VII, Закону України «Про попереднє ув'язнення», ст.72 КК України , керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку в періоду з 13.04.2017 по 14.07.2018, як попереднього ув'язнення, на підставі Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VIII) - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 7 днів.
Головуючий: суддя ОСОБА_5